Ухвала

від 12.06.2013 по справі 383/724/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1947/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В.В.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

12.06.2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:

Головуючого Голованя А.М.

Суддів Черненка В.В.

Карпенка О.Л.

При секретарі Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося з зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 07.02..2007 року року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № KGXRRX00930078 згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 100 грн. на термін до 07.02.2007 року та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.

Відповідно умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця.

Проте боржник порушив свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також комісії.

Оскільки заборгованість за кредитом станом на 30.01.2013 року складає 27 477,37 грн., то банк просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2013 року позов задоволено пчастково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 987,39 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування судового рішення з ухваленням нового рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, зокрема, що він не був ознайомлений з умовами кредитування, оскільки підпис на документі під назвою «заява позичальника» поставлений не ним, з умовами надання кредиту від не ознайомлений, не застосовани наслідки спливу позовної давності, стягненням пені та штрафів судом безпідставно застосовано подвійну.відповідальність за одне за одне й те саме порушення..

ОСОБА_3, який належним чином був повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання апеляційного суду не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши доповідача, заперечення проти скарги представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Бистрова С.А., заперечення представника відповідача ОСОБА_5,.перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалене у справі судове рішення відповідає вищезгаданим вимогам закону.

За правилами ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.02..2007 року року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № KGXRRX00930078 згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 100 грн. на термін до 07.02.2007 року та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.

Позичальник не виконав зобов'язань за кредитним договором і станом на 30.01.2013 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 477,37 грн., яка складається з : 1571,80 грн. - заборгованості за кредитом, 10590,62 грн. - за процентами, 13530,31 грн. - пені, 500 грн., штрафу (фіксована частина), 1284,64 грн. - штрафу (процетна складова), тому відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України він повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. ( ч.1 ст. 259 ЦК України)

Умовами пунктів 5.4, 5.5 кредитного договору позовну давність збільшено до 5 років та встановлено, що нарахування неустойки здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

Отже, суд обґрунтовано не застосував при вирішенні вимоги про стягнення пені та штрафу позовну давність в один рік, у зв'язку з цим доводи апеляційної скарги про наявність підстав для застосування положень ст. 256, 258 ЦК України до спірних правовідносин є безпідставними.

При цьому, суд стягнув пеню з урахуванням трирічного строку її нарахування з 08.02.2008 року по 08.02.2011 року у розмірі 4492,24 грн. замість заявленої вимоги про стягнення такої за весь строк дії кредитного договору.

Зважаючи на викладені обставини суд правомірно стягнув з відповідача заборгованості за кредитом, процентами та неустойки..

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з тим, що з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам позичальник не був ознайомленоим є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції вважає що, оскільки своїм підписом на заяві впозичальник підтвердив факт ознайомлення з умовами надання споживчого кредиту, тобто надав згоду на те, що його заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»(Стандарт) (далі-Умови) є укладеним між ним та банком кредитним договором, то у суду були всі підстави для стягнення з нього кредитної заборгованості.(а.с. 5-9)

Не грунтуються на доказах й твердження відповідача про те, що підпис в «заяві позичальника» поставлений не ним а іншою особою, оскільки він частково виконував умови кредитного договору, сплативши частину боргу, що підтверджується відповідними квитанціями, що свідчить про досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору .(а.с. 44-46)

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Також, не є подвійною відповідальність за одне й те саме порушення стягнення пені та штрафів, оскільки штраф і пеня є самостійними різновидами неустойки (ст. 549 ЦК України), а їх стягнення передбачено договором при різних обставинах порушення зобов'язання щодо графіку платежів. Відповідач підписав такі умови договору, тобто умови договору його сторонами визначені добровільно (ст. 627 ЦК України).

Наведене свідчить, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підстав для скасування чи зміну рішення не має.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити..

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженою шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: