Постанова

від 11.06.2013 по справі 826/7792/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2013 року 10:02 № 826/7792/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатра" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001322260 за участю представників сторін:

від позивача: Гурез І. О., довіреність № б/н, від 21.05.13;

від відповідача: Колодяжна Л. В., довіреність № 3064/9/10, від 29.05.13,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Новатра", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001322260 від 08.05.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „Онікс компані ЛТД" та ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно (без рішення суду) визнав недійсними договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки є правомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ „Онікс компані ЛТД" (код ЄДРПОУ 37817014) за період з 01.11.2011 по 31.03.2012, ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь", (код ЄДРПОУ 37889322) за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатра" (код ЄДРПОУ 33781203) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ „Онікс компані ЛТД" (код ЄДРПОУ 37817014) за період з 01.11.2011 по 31.03.2012, ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь", (код ЄДРПОУ 37889322) за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. №1349/22-621-33781203 від 18.04.2013 р. (надалі - Акт перевірки №1349/22-621-33781203).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №1349/22-621-33781203, позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем завищено податковий кредит за період з 01.12.2011 р. по 30.06.2012 р. у сумі 195925,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №1349/22-621-33781203 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001322260 від 08.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244906,00 грн., з яких 195925,00 грн. - за основним платежем, а 48981,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Новатра" зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.10.2005 р., взято на податковий облік у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 12.10.2005 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 01.11.2005 р.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Новатра", як покупцем, та ТОВ „Онікс Компані ЛТД", як постачальником, був укладений Договір поставки №120103/01 від 03.01.2011 року (надалі - Договір №120103/01), згідно п.1.1 та п.6.1. якого постачальник продає, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених цим договором товар, в кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчує передачу - приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору. .Ціна на товар формується згідно прайс-листа та вказується в накладних або в інших відповідних документах постачальника.

На виконання умов Договору №120103/01 ТОВ „Онікс Компані ЛТД" поставило позивачу товар (зокрема, клапани, вентилятори, протипожежні заслінки, вихровий анемостат) на загальну суму 1096108,42 грн., в т.ч. ПДВ 182684,74 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 38, 42, 46, 49, 52, 54, 57, 60, 62, 64, 66, 69, 71, 73). Зазначені видаткові накладні містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ „Онікс Компані ЛТД" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1096108,42 грн., в т.ч. ПДВ 182684,74 грн. (№38 від 01.12.2011 р. -на суму 151560,02 грн., в т.ч. ПДВ 25260,00 грн.; №430 від 16.12.2011 р. - на суму 99253,08 грн., в т.ч. ПДВ 16542,18 грн.; №827 від 27.12.2011 р. -на суму 139544,14 грн., в т.ч. ПДВ 23257,36 грн.; № 86 від 04.01.2012 р. - на суму 14445,19 грн., в т.ч. ПДВ 2407,53 грн.; №596 від 12.01.2012 р. - на суму 142073,28 грн., в т.ч. ПДВ 23678,88 грн.; №674 від 26.01.2012 р. - на суму 75324,00 грн., в т.ч. ПДВ 12554,00 грн.; №857 від 31.01.2012 р. -на суму 110987,50 грн., в т.ч. ПДВ 18497,92 грн.; №148 від 06.02.2012 р. - на суму 56856,36 грн., в т.ч. ПДВ 9476,06 грн.; №372 від 14.02.2012 р. -на суму 145358,93 грн., в т.ч. ПДВ 24226,49 грн.; № 533 від 20.02.2012 р. - на суму 62200,03 грн., в т.ч. ПДВ 10366,67 грн.; №66 від 03.03.2012 р. - на суму 31974,96 грн., в т.ч. ПДВ 5329,16 грн.; №322 від 12.03.2012 р. - на суму 39392,23 грн., в т.ч. ПДВ 6565,37грн.; №642 від 22.03.2012 р. - на суму 19947,12 грн., в т.ч. ПДВ 3324,52 грн.; №916 від 30.03.2012 р. - на суму 7191,58 грн., в т.ч. ПДВ 1198,00 грн.).

Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Новатра", як покупцем, та ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь", як постачальником, був укладений Договір поставки №120409/01 від 03.01.2011 року, (надалі - Договір №120409/01), згідно п.1.1 та п.6.1. якого постачальник продає, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених цим договором товар, в кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчує передачу - приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору. Ціна на товар формується згідно прайса-листа та вказується в накладних або в інших відповідних документах постачальника.

На виконання умов Договору №120409/01 ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" поставило позивачу товар (клапани вогнезатримуючі, вихреві анемостати, протипожежні заслінки, вентилятори) на загальну суму 79439,93 грн., в т.ч. ПДВ 13239,99 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-221 від 10.04.2012 р. на суму 60196,61 грн., в т.ч. ПДВ 10032,77 грн.; №РН-393 від 18.04.2012 р. на суму 19243,32 грн., в т.ч. ПДВ 3207,22 грн. Зазначені видаткові накладні містять всі обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 79439,93 грн., в т.ч. ПДВ 13239,99 грн. (№221 від 10.04.2012 р. на суму 60196,61 грн., в т.ч. ПДВ 10032,77 грн.; №393 від 18.04.2012 р. на суму 19243,32 грн., в т.ч. ПДВ 3207,22 грн.).

Зазначені податкові накладні містять всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ „Онікс Компані ЛТД" та ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість та як юридичні особи і мали належний обсяг правосуб"єктності для здійснення господарської діяльності.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за грудень 2011 р. - квітень 2012 р., всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Факт оплати товару за зазначеними вище договорами підтверджується відповідними банківськими виписками та довідками про рух коштів з відміткою банку, дослідженими судом.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Онікс Компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014) щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 та січень-березень 2012 р. № 531/22.4-13/37817014 від 15.03.2013 р., Акт ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма „Горизонталь" (код ЄДРПОУ 37889322) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року №7593/22-7/37889322 від 13.11.2012 р., оскільки, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Також, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №120103/01 та Договору №120409/01 недійсними і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" чи позивача.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність Договору №120103/01 та Договору №120409/01, укладених між позивачем та ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь", оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що основними видами діяльності позивача згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальними устаткуванням і приладдям до нього, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах .

З матеріалів справи вбачається, що товар придбаний за Договором №120103/01 та Договором №120409/01 використано у господарській діяльності позивача шляхом його реалізації позивачем іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується відповідними видатковими накладними та банківськими виписками.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними вище контрагентами за період, що перевірявся, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р. при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ „Онікс Компані ЛТД", ТОВ „Комерційна фірма „Горизонталь" та, як наслідок, не було допущено завищення податкового кредиту за період з 01.12.2011 р. по 30.06.2012 р. у сумі 195925,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001322260 від 08.05.2013 р.

Позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатра" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 0001322260 від 08.05.2013 р.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатра" (ідентифікаційний номер 33781203) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13.06.2013 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко