Ухвала

від 24.05.2013 по справі 2а-211/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-211/12 Головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН Деснянської РДА), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати за 2011 рік.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року позов було задоволено, визнано протиправними дії УПСЗН Деснянської РДА та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нездійснення позивачу нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік та зобов'язано УПСЗН Деснянської РДА здійснити позивачу таке нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату таких коштів за 2011 рік.

На вказану постанову УПСЗН Деснянської РДА подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до 1-ї категорії та є інвалідом 2 групи.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) щорічна допомога на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з чим є інвалідами 2 групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Всупереч вказаній нормі Закону позивачу нараховування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення у 2011 році здійснювалась в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.07.2005 № 562, що є неправомірним виходячи з наступного.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Кабінету Міністрів України у 2011 році було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Разом з тим, Кабінетом Міністрів України не було реалізовано у 2011 році вказані повноваження та не прийнято відповідного нормативно-правового акту, в якому було б закріплено абсолютні суми щорічної допомоги на оздоровлення у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилалися відповідачі, була прийнята у 2005 році, колегія суддів вважає, що у ній не враховано та не могло бути враховано межі бюджетних асигнувань, що мали місце у 2011 році.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17.07.2005 № 562, та є пріоритетним у застосуванні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПСЗН Деснянської РДА необхідно залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення , а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.