Постанова

від 06.06.2013 по справі 820/1489/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. Справа № 820/1489/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції сільського господарства в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1489/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна"

до Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гладкого Р.М. , Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гринь Є.Л., Державної інспекції сільського господарства в Харківській області

про визнання протиправними дії та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Маргунас-Україна", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гладкого Р.М., Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гринь Є.Л., та просив:

- визнати протиправними дії державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гладкого Р.М.;

- визнати протиправними дії державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гриня Є.Л.;

- визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення перевірки ТОВ "Маргунас - Україна", яка оформлена актом перевірки від 16.01.2013 року;

- визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення перевірки ТОВ "Маргунас - Україна", яка оформлена актом перевірки від 16.02.2013 року;

- скасувати, визначений Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, розрахунок розміру шкоди, заподіяно внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 31894,24 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі №820/1489/13-а вимоги позивача задоволені частково. Скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17.01.2013 року № 004526, прийнятий щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна". В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі №820/1489/13-а відповідач, Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України рішення судуд першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що при здійсненні перевірки уповноваженими особами відповідача-1 було встановлено факт самовільного зайняття ТОВ "Маргунас-Україна" земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево. вул. Промислова,17 та складено акт перевірки від 16.01.2013 року, де було зазначено що згідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 13.09.2012 року № 539 позивачеві надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,2519 га, із яких: 0,0744 га знаходяться під нежитловими будівлями, які належать ТОВ "Маргунас-Україна", 1,1775 га - огороджена територія, яка вільна від забудови, внаслідок чого позивачем спричинено шкоду у сумі 31894,24 грн., про що свідчить складений ним розрахунок.

У зв'язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства на адресу ТОВ "Маргунас-Україна" відповідачем-1 було видано припис від 17.01.2013 року № 004526 на усунення виявлених порушень у строк до 16.02.2013 року, відповідно до якого позивач повинен вирішити питання щодо законності використання земельної ділянки площею 1,1775 га, розташованою за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищево. вул. Промислова,17.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (станом на 2010 рік) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

11.08.2010 року ТОВ "Маргунас-Україна" придбало у ЗАТ "Харківхім" комплекс нежитлових будівель, який розташований на земельній ділянці площею 1,2519 га кадастровий номер - 6325156400:02:001:0019 (згідно договору купівлі-продажу від 11.08.2010 р.) за вказаною вище адресою. Дана земельна ділянка належала продавцю на праві постійного користування серія ХР 25-64-002957. В матеріалах справи, містяться технічні паспорти на будівлі, в яких також закріплена інформація, що загальна площа земельної ділянки на якій розміщені ці будівлі складає 1,259 га.

У зв'язку з тим, що відповідно до норм чинного законодавства земельна ділянка не може перейти до ТОВ "Маргунас-Україна" на праві постійного користування, позивач розпочав процедуру оформлення даної земельної ділянки в оренду, а саме: отримав розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 13.09.2012 року № 539 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Маргунас-Україна" на території Харківського району, уклав договір підряду з КП "Облземпроект" щодо виготовлення проекту землеустрою. Крім того, даний проект виготовлений та знаходиться в стадії погодження відповідними органами державно влади.

При таких обставинах, суд не може погодитись із твердженням відповідної сторони про самовільне зайняття позивачем зазначеної земельної ділянки. Адже, відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як свідчать докази у справі, позивачем вчинено всі передбачені чинним законодавством дії, направлені на отримання правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку. При цьому суд звертає увагу, що прийняття останніх відноситься до повноважень компетентних органів, на рішення яких позивач вплинути не може, а тому суд не вбачає його провини у затримці оформлення цих документів.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою

Також, судом встановлено, що ТОВ "Маргунас-Україна" справляє плату у вигляді податку на землю за вказану земельну ділянку, про що доказом є платіжні доручення.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що відсутній факт самовільного зайняття позивачем зазначеної земельної ділянки, що спричинило шкоду у розмірі, визначеному відповідачем-1, а тому оскаржуваний припис не може вважатися законним та обґрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, стосовно прийняття припису Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області від 17.01.2013 року № 004526, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову у цій частині шляхом його скасування, що узгоджується з вимогами ст. 11 ч. 2 КАСУ.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

1.Відповідно до ч.1 ст.. 377 ЦК України до особи, яка придбала будівлю, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. У даному випадку договором купівлі - продажу від 11.08.2010р. (аркуші справи 54-55) розмір земельної ділянки не визначений. При цьому план земельної ділянки ( аркуш справи 48), на якій розташовані будівлі, свідчить про те, що її розмір є значно більшим, ніж необхідно для їх обслуговування. Тобто частина земельної ділянки не має будь - якого правового статусу.

2. В ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» наведене поняття самовільного зайняття земельної ділянки та вказано, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії кваліфікуються саме як самовільне зайняття земельної ділянки.

В даному випадку позивачем було отримано лише розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 539 від 13.09.2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Маргунас-Україна», а не про передачу її в користування.

Позивачем не спростований факт використання даної земельної ділянки, а матеріалами справи підтверджено, що в своїй діяльності Позивач користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Промислова, 17, с. Васищево, Харківського району, Харківської області. Проте, Позивач помилково вважає, що перехід права власності на нежитлові приміщення, розташовані на вказаній земельній ділянці надає йому право користуватися всією земельною ділянкою до моменту реєстрації договору оренди землі, як того вимагають положення Закону України «Про оренду землі» та положення Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на дату прийнятгя розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 539 від 13.09.2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Маргунас-Україна») та 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату прийняття розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 539 від 13.09.2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Маргунас-Україна» та в чинній редакції) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Тобто, у Позивача виникає право на використання земельної ділянки лише після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийнятгя розпорядження Харківською обласною державною адміністрацією про передачу в користування даної земельної ділянки ТОВ «Маргунас-Україна».

3. До матеріалів справи (аркуш справи 159) приєднана постанова №00414 від 25.02.2013 р. про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «Маргунас-Україна» за самовільне використання земельної ділянки по вул. Промислова, 17, с. Васищево, Харківського району, Харківської області. Доказів того, що дана постанова скасована позивачем не надано, а тому колегія суддів вважає її доказом в підтвердження правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного припису від 17.01.2013 року № 004526.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі №820/1489/13-а прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню, вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі № 820/1489/13-а скасувати в частині скасування припису Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17.01.2013 року № 004526.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову про скасування припису Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17.01.2013 року № 004526, прийнятого щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна", відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2013р. по справі №820/1489/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.