cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" квітня 2014 р. м.Київ К/800/38988/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» до Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гладкого Р.М., Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гринь Є.Л., Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про визнання протиправними дії та скасування припису,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гладкого Р.М., Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Гринь Є.Л., Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення перевірки ТОВ «Маргунас-Україна», яка оформлена актом перевірки від 16 січня 2013 року; визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення перевірки ТОВ «Маргунас-Україна», яка оформлена актом перевірки від 16 лютого 2013 року; скасувати визначений Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 31894,24 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» задоволено частково; скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17 січня 2013 року № 004526, прийнятий щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна»; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із протиправності припису Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17 січня 2013 року № 004526, оскільки позивач вчинив усі залежні від нього дії спрямовані на отримання правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, що свідчить про незаконність висновків відповідачів про самовільне зайняття земельної ділянки.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Харківській області задоволено; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року скасовано в частині скасування припису Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17 січня 2013 року № 004526; прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову про скасування припису Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17 січня 2013 року №004526, прийнятого щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна», відмовлено; в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за договором купівлі-продажу від 11 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» придбало у ЗАТ «Харківхім» комплекс нежитлових будівель, який розташований на земельній ділянці площею 1,2519 га кадастровий номер - 6325156400:02:001:0019 за адресою: Харківська обл., Харківський район, с.Васищево, вул.Промислова,17.
Відповідно до затвердженого наказом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 20 грудня 2012 року № 495 «Про планування роботи Державної інспекції сільського господарства в Харківській області на І квартал 2013 року» Плану перевірок Державної інспекції сільського господарства в Харківській області на І квартал 2013 року, у січні 2013 року інспекцією проведено перевірку ТОВ «Маргунас-Україна» з дотримання вимог земельного законодавства.
За результатами проведеної перевірки згідно складеного акту від 16 січня 2013 року, встановлено факт самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Васищево, вул.Промислова,17. В акті зазначено, що згідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 13 вересня 2012 року №539 позивачеві надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,2519 га, із яких: 0,0744 га знаходяться під нежитловими будівлями, які належать ТОВ «Маргунас-Україна», 1,1775 га - огороджена територія, яка вільна від забудови, внаслідок чого спричинено шкоду у сумі 31894,24 грн.
У зв'язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства видано припис від 17 січня 2013 року № 004526 на усунення виявлених порушень у строк до 16 лютого 2013 року, відповідно до якого позивач повинен вирішити питання щодо законності використання земельної ділянки площею 1,1775 га, розташованою за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Васищево, вул.Промислова,17.
Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала будівлю, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За визначенням ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до норм чинного законодавства земельна ділянка не може перейти до ТОВ «Маргунас-Україна» на праві постійного користування, позивачем отримано лише розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 13 вересня 2012 року № 539 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Рішення уповноваженого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу у тимчасове користування (оренду) позивачу земельної ділянки відсутнє, право користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку не оформлене. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про те, що користування позивачем земельною ділянкою є самовільним.
За вказаних обставин відповідачем правомірно, в межах визначених ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», наданий припис про усунення допущених позивачем порушень вимог земельного законодавства.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38442281 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Голяшкін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні