Рішення

від 12.06.2013 по справі 912/554/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 рокуСправа № 912/554/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 268677,75 грн.

Представники сторін:

від позивача - Геліч В.П., довіреність №б/н від 02.01.2013 року;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" (надалі - ТОВ "ІСІ Україна-Будматеріали") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" (надалі - ТОВ "Будівельна інноваційна компанія") заборгованості за договором поставки №07-01/11-Ц від 07.01.2011 року у сумі 268667,75 грн., з яких: 179118,50 грн. основний борг, 89559,25 грн. штраф, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленої продукції відповідно до договору поставки №07-01/11-Ц від 07.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.04.2013 року розгляд справи відкладався.

15.04.2013 року до господарського суду надійшло уточнення позовних вимог ТОВ "ІСІ Україна-Будматеріали" від 10.04.2013 року №2-10/04-2013, в яких останнє зазначає, що в прохальній частині позовної заяви від 23.03.2013 року №1-23/03-2013 допущено арифметичну помилку в зазначені суми заборгованості належної до стягнення з відповідача, так з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 268677,75 грн., з яких 179118,50 грн. основний борг та 89559,25 грн. штраф.

Вказані уточнення прийняті господарським судом до розгляду для подальшого вирішення спору.

Ухвалою суду від 24.05.2013 року продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не був присутній в судовому засіданні, однак, 12.06.2013 року на адресу господарського суду надійшла заява ТОВ "Будівельна інноваційна компанія", в якій відповідач просить розглянути без участі свого представника. Позовні вимоги ТОВ "ІСІ Україна-Будматеріали" не визнає.

Враховуючи викладене, а також положення ст.ст. 22, 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали наданих позивачем документів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

07.01.2011 року між ТОВ "ІСІ Україна-Будматеріали" (постачальник) та ТОВ "Будівельна інноваційна компанія" (покупець) укладено договір поставки №07-01/11-Ц (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, в оговорений сторонами строк, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити будівельні матеріали, вказані у доповненнях до даного договору, що є невід'ємною його частиною (надалі - товар).

Відповідно до п. 9.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2011 р., а.с.11) даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому разі до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань.

Згідно специфікації №16 від 12.09.2012 року до договору №07-01/11-Ц від 07.01.2011 року (а.с.12) сторони погодили асортимент та ціну на товар, який буде відвантажуватись покупцю постачальником під час дії договору.

Позивач у вересні-жовтні 2012 року здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 649118,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000985, №РН-0000986, №РН-0000987 від 14.09.2012 року, №РН-0000994 від 20.09.2012 року, №РН-0001016 від 29.09.2012 року, №РН-0001062 від 12.10.2012 року, №РН-0001081 від 20.10.2012 року, №РН-0001090, №РН-0001138 від 24.10.2012 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с.13-21).

Відповідач за умовами п. 4.1. договору зобов'язався провести оплату поставленої продукції протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту поставки товару, на поточний рахунок постачальника.

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково в сумі 470000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача (а.с.22-29), у зв'язку з чим станом на 27.03.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 179118,50 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 28.01.2013 року направив на адресу відповідача претензію від 28.01.2013 року №1-28/01/2013 з вимогою погасити заборгованість перед позивачем в сумі 179118,50 грн. (а.с.30-33). Проте, вказана претензія залишена відповідачем без реагування.

Оригінали зазначених документів було надано суду для огляду.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

ТОВ "Будівельна інноваційна компанія" своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару в строки, визначені договором, належним чином не виконало. Доказів сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 179118,50 грн. відповідачем господарському суду подано не було.

За викладених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 179118,50 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за затримку оплати товару штраф в сумі 89559,25 грн.

Господарський суд враховує, що умовами пункту 8.3. договору визначено, що в разі затримки оплати товару понад 10 днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 50 відсотків від суми заборгованості

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Враховуючи затримку відповідачем оплати товару за договором понад 10 днів, позивачем обґрунтовано нараховано штраф в розмірі 89559,25 грн., що складає 50% від суми заборгованості (179118,50 грн.).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (втратив чинність на підставі Закону №5076-VI від 05.07.2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження повноважень представника на зайняття адвокатською діяльністю позивачем подано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1564/10 від 25.03.1999 року на ім'я Геліча Володимира Панасовича.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження отримання та оплати позивачем адвокатських послуг, останнім подано договір №02/01-2013 про надання юридичних послуг від 21.01.2013 року, платіжне доручення №1478 від 26.03.2013 року (а.с.36-39), відповідно до якого адвокат Геліч В.П. отримав гонорар в сумі 15000,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 5373,56 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 15000,00 грн. покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 12.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" (27504, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Будівельників, 8, кв. 32; ідентифікаційний код 32722321) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ УКРАЇНА-БУДМАТЕРІАЛИ" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120; ідентифікаційний код 34926447) 268677,75 грн. заборгованості, з яких: 179118,50 грн. основний борг та 89559,25 грн. штраф, а також 5373,56 грн. судового збору та 15000,00 грн. витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений примірник рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 27504, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Будівельників, 8, кв. 32.

Повне рішення складено 17.06.2013 року.

Суддя М.С. Глушков