Постанова

від 16.10.2013 по справі 912/554/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 912/554/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. у справі Господарського суду№ 912/554/13 Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ Україна-Будматеріали" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" простягнення 268 677,75 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Геліч В.П., дов. № б/н від 02.01.2013 р.; відповідача: Тетяниченко В.А., дов. № 1-16/10-13 від 16.10.2013 р.;

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ Україна-Будматеріали" (далі - Товариство "ІСІ Україна-Будматеріали") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 2-10/04-2013 від 10.04.2013 р. (т.1 а.с.50-52) просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" (далі - Товариство "Будівельна інноваційна компанія") 268 677,75 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором поставки № 07-01/11-Ц від 07.01.2011 р. у розмірі 179 118,50 грн. грн. та штрафу у розмірі 89 559,25 грн., а також 15 000,00 грн. витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

Позовні вимоги Товариство "ІСІ Україна-Будматеріали", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що на виконання укладеного з Товариством "Будівельна інноваційна компанія" договору поставки № 07-01/11-Ц від 07.01.2011 р. воно поставило товар, проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, надіслану претензію про сплату заборгованості проігнорувало, у зв'язку із чим ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням штрафних санкцій, а також витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2013 р. (суддя Глушков М.С.) позовні вимоги Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали" задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. (колегія суддів: Білецька Л.М., Лисенко О.М., Тищик І.В.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2013 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством "ІСІ Україна-Будматеріали" у позовній заяві.

Товариство "Будівельна інноваційна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Будівельна інноваційна компанія" обґрунтовує посиланням на норми процесуального права, зокрема ст.ст. 34, 36, 43, 54, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про недоведеність обставин які мають значення для правильного вирішення спору.

Товариство "ІСІ Україна-Будматеріали" не скористалось правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Будівельна інноваційна компанія" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Будівельна інноваційна компанія" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "ІСІ Україна-Будматеріали" (Постачальник) та Товариством "Будівельна інноваційна компанія" (Покупець) 07.01.2011 р. укладено договір поставки № 07-01/11-Ц, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати, в обумовлений сторонами строк, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити будівельні матеріали, вказані у доповненнях до даного договору, що є невід'ємною його частиною (надалі - Товар) (далі - Договір);

- за умовами п. 4.1. Договору Покупець проводить оплату поставленої партії Товару протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту поставки Товару, на поточний рахунок Постачальника;

- відповідно до п. 9.2. Договору (в редакції підписаної сторонами додаткової угоди № 1 від 29.12.2011 р.) даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому разі до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань;

- у відповідності до специфікації № 16 від 12.09.2012 р. до Договору сторони погодили асортимент та ціну на товар, який буде відвантажуватись Покупцю Постачальником під час дії договору;

- на виконання умов Договору у вересні-жовтні 2012 року Товариство "ІСІ Україна-Будматеріали" поставило Товариству "Будівельна інноваційна компанія" товар на загальну суму 649 118,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000985, № РН-0000986, № РН-0000987 від 14.09.2012 р., № РН-0000994 від 20.09.2012 р., № РН-0001016 від 29.09.2012 р., № РН-0001062 від 12.10.2012 р., № РН-0001081 від 20.10.2012 р., № РН-0001090, № РН-0001138 від 24.10.2012 р., підписаними сторонами та скріпленими їх печатками без будь-яких зауважень;

- Товариство "Будівельна інноваційна компанія" свої зобов'язання за Договором належним чином не виконало, поставлений Товариством "ІСІ Україна-Будматеріали" Товар оплатило частково, а саме - у розмірі 470 000,00 грн., зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 179 118,50 грн.

- направлену листом від 28.01.2013 р. № 1-28/01/2013 претензію Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали" про сплату заборгованості Товариство "Будівельна інноваційна компанія" залишило без задоволення, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до частини першої, другої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди правильно задовольнили позовні вимоги Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали" про стягнення на його користь з Товариство "Будівельна інноваційна компанія" 179 118,50 грн. заборгованості за поставлений на підставі Договору поставки № 07-01/11-Ц від 07.01.2011 р. товар.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як з'ясовано господарськими судами попередніх інстанцій, у п. 8.3. Договору сторони додатково погодили, що в разі затримки оплати Товару понад 10 днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 50 відсотків від суми заборгованості.

Враховуючи встановлення господарськими судами попередніх інстанцій факту прострочення Товариством "Будівельна інноваційна компанія" оплати товару за Договором на понад 10 днів та беручи до уваги положення ст.ст. 549, 550 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок господарських судів щодо задоволення позовних вимог Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали" про стягнення на його користь з Товариства "Будівельна інноваційна компанія" 89 559,25 грн. штрафу правомірним та обґрунтованим.

Щодо позовних вимог Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали" про стягнення з Товариства "Будівельна інноваційна компанія" витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг у розмірі 15 000,00 грн., колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена до стягнення сума витрат на адвокатські послуги підтверджується договором № 02/01-2013 про надання юридичних послуг від 21.01.2013 р., платіжним дорученням № 1478 від 26.03.2013 р. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1564/10 від 25.03.1999 р. на ім'я Геліча Володимира Панасовича (т.1 а.с.36-39).

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною п'ятою ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, беручи до уваги задоволення основних позовних вимог Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали", господарськими судами правильно задоволені і позовні вимоги про стягнення з Товариства "Будівельна інноваційна компанія" витрат пов'язаних з наданням адвокатських послуг у розмірі 15 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги Товариства "Будівельна інноваційна компанія" всього зазначеного вище не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що більшість доводів скаржника у касаційній скарзі, у тому числі щодо недоведеності позовних вимог Товариства "ІСІ Україна-Будматеріали", зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. В процесі перегляду справи вони не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "Будівельна інноваційна компанія" не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. у справі № 912/554/13 Господарського суду Кіровоградської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський