Постанова

від 11.06.2013 по справі 5011-49/11434-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа№ 5011-49/11434-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Гарник Л.Л.

Сотнікова С.В.

представники сторін:

від заявника: Сабадаш І.В. - пред .за довір. №427/юр від 02.01.2013р.

від боржника: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

арбітражний керуючий Швачка С.В.: не з'явився;

від ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-49/11434-2012 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт», м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт», оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2012 порушено провадження у справі про банкрутство № 5011-49/11434-2012.

Ухвалою підготовчого засідання від 17.09.2012 у справі № 5011-49/11434-2012 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», на суму 419 155,42 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича (ліцензія серії АВ №499166 від 09.02.2010); зобов'язано заявника за його рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів; зобов'язано розпорядника майна надати на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено попереднє засідання.

Ухвалою попереднього засідання від 06.12.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт». Визнано кредиторами боржника - публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» на суму 327 871,64 грн.; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на суму 41,65 грн.; Подільську міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 121,29 грн.; Київський міський центр зайнятості на суму 102,72 грн. Затверджено окремо внесені вимоги публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» забезпечених заставою у розмірі 91 283,78 грн.

01.03.2013 до господарського суду міста Києва від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшла заява про дострокове звільнення від виконання повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі № 5011-49/11434-2012 про банкрутство ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт».

07.03.2013 від розпорядника майна ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт» через канцелярію суду надійшло клопотання, у якому останній просить суд закінчити достроково процедури розпорядника майна ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт»; визнати ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт» банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт» арбітражного керуючого Єрохіна Олега Петровича.

Постановою господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-49/11434-2012 (суддя Мандичев Д.В.) припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт». Припинено повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича. Визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт». Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Єрохіна Олега Петровича, якого зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України (газета «Голос України») чи Кабінету Міністрів України (газета «Урядовий кур'єр») оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури протягом двох тижнів з моменту винесення постанови (оригінал примірника газети); в разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх визнання або ж відхилення в установленому порядку. Зобов'язано Державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та відомості про ліквідатора боржника. Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Скасовано арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута визнано такими, що не допускаються накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута. Строк виконання всіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. Зобов'язано ліквідатора виконувати у повному обсязі обов'язки ліквідатора, які передбачені розділом ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у тому числі: прийняти до свого відома майно боржника та вжити всіх заходів щодо його збереження; провести оцінку майна банкрута відповідно до норм чинного законодавства; проаналізувати фінансове становище банкрута; вжити всіх можливих заходів щодо виявлення дебіторської заборгованості та пред'явлення до 3-х осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості, про виконання зазначеного та про проведену роботу у справі щоквартально інформувати суд, надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

Дана постанова мотивована тим, що відповідно до наявних матеріалів справи вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів залишились незадоволеними, пропозицій від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника господарському суду чи вимог комітету кредиторів боржника щодо санації боржника або припинення провадження у даній справі не надходило. За таких обставин, судом першої інстанції було визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

При цьому, суд першої інстанції керувався ч. 9 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 7, 8, 9 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент порушення справи про банкрутство), ч. 3 п 1-1 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 37, 38, ч. 1 ст. 40, п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати постанову господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-49/11434-2012 про визнання банкрутом ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство» Італекспорт», а справу направити на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 33, 34, 43, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст. 60 Господарського кодексу України, а також тим, що оскаржувана постанова винесена без врахування вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про систему оподаткування» щодо недопущення порушень інтересів держави, та виконання функцій здійснення контролю, які покладено на податкові органи. Скаржник, зазначає, що оскаржувана постанова не містить дослідження доведеності факту неплатоспроможності боржника.

07.06.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов від ініціюючого кредитора - ПАТ «Піреус Банк МКБ» відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор заперечує вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

10.06.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов від Київського міського центру зайнятості надав клопотання № 26-2071, в якому просить відкласти розгляд справи в зв'язку з перебуванням повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє заявлене клопотання № 26-2071від 10.06.2013 року з наступних підстав. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи.

Представник кредитора публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» в судовому засіданні надав усні пояснення, в яких підтримав заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники інших сторін та учасників провадження у справі, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набула чинності 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, при прийнятті постанови застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції станом на 18.01.2013, при здійсненні ліквідаційної процедури застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в новій редакції закону.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону в редакції станом на 18.01.2013, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України було встановлено, що пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника тобто потенційних інвесторів, господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ст. 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Відповідно ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону рішення про вибори членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16) .

Відповідно до ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Отже, в матеріалах справи міститься протокол № 1 зборів кредиторів від 19.12.2012, на яких визначено кількісний склад комітету кредиторів та вибрано членів комітету кредиторів, протокол № 1 зборів кредиторів від 03.01.2013, а також протокол № 2 зборів кредиторів від 12.02.2013, відповідно до якого комітетом кредиторів було прийнято рішення про звернення до господарського суду міста Києва з клопотанням про закінчення процедури розпорядження майном, визнання ТОВ «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Єрохіна Олега Петровича (Ліцензія серії АД №077563 від 16.10.2012р.).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим судом, станом на 03.04.2013 повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань не надходило, як і заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт» чи припинення провадження у справі № 5011-49/11434-2012.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набула чинності 19.01.2013 року, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 5 та 6 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

За таких обставин, враховуючи, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, повідомлень про виконання боржником грошових зобов'язань не надходило, як і заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-італійське підприємство «Італекспорт» чи припинення провадження у справі № 5011-49/11434-2012 до суду не надходило, місцевий суд, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Також, оскаржуваною постановою місцевий господарський суд призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Єрохіна О.П.

Як вбачається з матеріалів справи, комітетом кредиторів на засіданні від 12.02.2013 затверджено кандидатуру ліквідатора боржника арбітражного керуючого Єрохіна Олега Петровича (ліцензія серії АД №077563 від 16.10.2012р.). Заява арбітражного керуючого Єрохіна О.П., про призначення ліквідатором по справі №5011-49/11434-2012 міститься в матеріалах справи.

Також, при визначенні кандидатури ліквідатора боржника, місцевим господарським судом було враховано заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки С.В., яка надійшла до суду через канцелярію 01.03.2013 про дострокове звільнення від виконання повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у даній справі.

Так, місцевим судом встановлено, що запропонована комітетом кредиторів особа ліквідатора, а саме: арбітражний керуючий Єрохін О.П. узгоджується з приписами чинного законодавства, строк, в який заявлено вимогу про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури також не суперечить вимогам закону.

Тому, враховуючи пропозицію комітету кредиторів щодо призначення арбітражного керуючого Єрохіна О.П. ліквідатором боржника та те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, на думку колегії суддів правомірно прийшов висновку про доцільність призначення останнього ліквідатором боржника.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови господарського суду.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 03.04.2013 року у справі № 5011-49/1434-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Гарник Л.Л.

Сотніков С.В.