Рішення

від 03.06.2013 по справі 910/6296/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6296/13 03.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул»

Про стягнення 92 588,37 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Заєць Л.М. - за дов. № б/н від 20.04.2013р.

Від відповідача Бондар О.О. - за дов. № б/н від 26.04.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» про стягнення з останнього заборгованості за договором охорони незібраного та зібраного врожаю в садах №03/09-ФО від 03.09.2012 у розмірі 92588,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору охорони незібраного та зібраного врожаю в садах №03/09-ФО від 03.09.2012. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2013 порушено провадження у справі №910/6296/13 та призначено розгляд справи на 22.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 розгляд справи відкладався на 20.05.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні 20.05.2013 оголошувалася перерва до 03.06.2013.

Представник відповідача проти позову повністю заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 03.06.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю заперечував про ти позову.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/6396/13.

У судовому засіданні 03.06.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2012 році між Товариством з обмеженою відповідальністю «Безпека - Суми» (далі - Охоронна фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» (далі - Замовник) було укладено договір охорони незібраного та зібраного врожаю в садах №03/09-ФО (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору передбачено, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Охоронна фірма зобов'язується надати за плату послуги з охорони незібраного та зібраного врожаю на полях (далі - Об'єкти). Заходи охорони, передбачені п. 1.1. Договору, здійснюються Охоронною фірмою щоденно та цілодобово в терміни, котрі Замовник заздалегідь замовляє Охоронній фірмі письмово або за допомогою телефонного, електронного чи факсимільного зв'язку. Остаточно термін надання послуг за Договором визначається згідно з актами прийому - передачі наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками Сторін.

Охоронні заходи здійснюються Охоронної фірмою, починаючи з 3 вересня 2012 року (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що сума вартості послуг Виконавця за цим Договором є договірною та визначається Сторонами на підставі Розрахунку - дислокації об'єктів, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1). В разі змін норм витрат охорони, у тому числі при проведенні індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на отримання охорони, сума Договору може змінюватися за згодою Сторін на основі наданого Охоронною фірмою обґрунтованого розрахунку та оформлюється Додаткової угодою до цього Договору в термін до 10 календарних днів до їх запровадження.

Зі слів Позивача, на виконання умов Договору Охоронна фірма надала Замовнику послуги у період з вересня 2012 року по листопад 2012 року включно на загальну суму 138 588,37 грн.

Факт виконання Позивачем послуг, відповідно до умов договору, за вересень підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом надання послуг №199 від 30.09.2012 на загальну суму 53 412,37 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи часткову оплату Відповідача за послуги надані Позивачем у вересні, а саме, на суму 46 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №157 від 04.09.2012р. Відповідач має заборгованість за послуги надані у вересні у розмірі 7 412,37 грн., яку Відповідач визнав у відзиві на позовну заяву.

Щодо послуг наданих Позивачем Відповідачу у жовтні та листопаді 2012 року позивач зазначив, що на виконання умов Договору акти про надання послуг у зазначений період разом з рахунками на оплату послуг та актом звіряння розрахунків були направлені на адресу Відповідача, про те станом на дату подання позовної заяви так і не були підписані,повернені та оплачені.

Згідно п. 4.3 Договору, Замовник повинен підписати наданий Охоронною фірмою Акт у тижневий строк. В випадку, якщо Замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання Охоронною фірмою належних послуг Замовнику є підтвердженим.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що Відповідач не оплатив повністю надані йому послуги, чим порушив умови Договору та станом на дату винесення рішення має заборгованість у розмірі 92 588,37 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог посилаючись на наступне.

Так, заборгованість у розмірі 7 412,37 грн. (за послуги надані у вересні 2012 року) утворилася внаслідок того, що на момент розрахунку з Позивачем Відповідач не мав достатньої суми коштів, крім того останній мав намір сплатити її, однак після направлення 05.11.2012 Позивачу листа про припинення дії договору останній не надіслав будь - яких заперечень щодо часткової оплати, а відтак Відповідач вважав, що позивач погодився з оплаченою сумою.

Стосовно вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 86 176,00 грн. (за послуги надані у жовтня та листопаді 2012 року) останній зазначив про таке.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що щоденна охорона здійснюється згідно з Інструкцією, узгодженою Сторонами. Однак, Відповідачу не було надано на узгодження вказану Інструкцію, крім того Позивач постійно ухилявся від двостороннього погодження ціни договору, а тому враховуючи зазначене 05.11.2012 останньому було направлено повідомлення про припинення дії Договору.

Крім того, заявляючи до стягнення суму боргу позивач посилався на рахунок - дислокацію об'єктів від 01.10.2012р. (у новій редакції), відповідно до якої загальна вартість послуг уже становить 66 612,00 грн., проте, зазначений рахунок - дислокація, як і попередній всупереч п. 4.1 договору сторонами не узгоджувався, не підписувався, а відтак є недійсним.

Посилання Позивача на посвідчення про відрядження своїх працівників, в підтвердження надання охоронних послуг не можна вважати належними доказами оскільки частина з них оформлена не належним чином та не встановлюють вид охорони, умови охорони, кількість об'єктів, щоденну охорону та належне виконання вказаними особами обов'язків за договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.5 Договору сторони погодили, що останній може бути достроково розірваний за ініціативою Замовника з обов'язковою оплатою фактично наданих послуг, а також у інших випадках ,визначених Договором, та за домовленістю Сторін ,яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Крім того до п. 6.2.3 Договору передбачено, Замовник має право достроково припинити дію Договору, про що обов'язково письмово повідомляє Охоронну фірму у десятиденний строк до припинення його дії, що оформлюється Додатковою угодою Сторін, при цьому Замовник зобов'язаний виконати свої обов'язки щодо сплати за послуги з охорони об'єкту до моменту фактичного їх припинення

Зважаючи на зазначене Відповідач (Замовник за Договором) мав право розірвати достроково Договір, за умови обов'язкової оплати фактично наданих послуг та укладенням Додаткової угоди.

Так матеріалами справи підтверджено, що на момент направлення листа- повідомлення - 05.11.2012 Позивачу про припинення дії Договору, у Відповідача існувала заборгованість у розмірі 7 412,37 грн., про яку останній знав, що й підтверджується відзивом на позовну заяву.

Крім того, у матеріалах справи також відсутня додаткова угода до Договору, що підтверджує дострокове припинення чи розірвання Договору між сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу

Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розрахунки за даним Договором здійснюються щомісячно у безготівковій формі шляхом банківського перерахування на поточний банківський рахунок Охоронної фірми, вказаний у Договорі протягом семи банківських днів після підписання Сторонами відповідних актів прийому - передачі наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками Сторін. (п 4.2Договору).

Зі слів Позивача ним направлялися ще у листопаді 2012 року направлялися на адресу Відповідача акти про надання послуг №263 та №264, однак, останній залишив їх без належної відповіді та реагування.

З метою досудового врегулювання спору 11.02.2013 року Позивач повторно на адресу Відповідача направив акти надання послуг №№263 та 264, проте станом на дату винесення рішення останній ніяким чином не відреагував на них.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Доводи Відповідача стосовно того, що Додаток №1 до Договору суперечить п. 11.4 Договору, не відповідає дійсності, адже саме за цим додатком здійснювала часткова оплата Відповідачем наданих йому послуг за вересень 2012 року, що фактично підтверджує погодження останнього з нарахуванням йому суми надання послуг. Сума цих послуг вираховувалася позивачем з фактичної кількості днів охорони у вересні - 27 днів, що відповідно складає 53 412,37 грн. та є значно меншою від загальної кількості днів у вересні -30 днів.

Так, частково оплачуючи послуги Позивача надані у вересні 2012 року за відсутності підписаних розрахунків-дислокацій, Відповідач фактично погодився із розцінками Позивача, вказаними в рахунку-фактурі. З матеріалів справи вбачається, що аналогічні розцінки були застосовані і наступних актах №263 за жовтень 2012 рік та №264 за листопад 2012 рік, що були надані Відповідачу відповідно для оплати та підписання.

Відповідно до положень статті 632 ЦК ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, то вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на мо мент укладення договору.

А тому, зі слів Позивача відсутність в договорі, укладеному в класичному вигляді відповідно до вимог ст. 181 Господарського Кодексу України, або 207 Цивільного кодексу, не є підставою вважати даний договір неукладений, а часткову оплату послуг Позивача за вересень цілком обґрунтовано можна вважати згодою сторін щодо ціни даного договору.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті отриманих від позивача послуг належним чином доведений, документально обґрунтований, а тому підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення з відповідача судового збору потрібно зазначити наступне.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI.

Так, відповідно з 01.01.2013р. по 01.11.2013р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на вищевказане позивач повинен був оплатити судовий збір у розмірі 1851,77 грн., тоді як до позовної заяви додане платіжне доручення №246 від 14.03.2013, що підтверджує сплату судового збору лише в розмірі 1 720,50 грн., тоді як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача, крім того, недоплачена позивачем сума судового збору у розмірі 131,27 грн. підлягає стягненню з останнього у Дохід державного бюджету України.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» (03041, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34, кв. 63, код ЄДРПОУ 38021745) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека - Суми» (40030, м. Суми, вул. Реміснича, 31, кв. 95, код ЄДРПОУ 34932623) заборгованості за договором охорони незібраного та зібраного врожаю в садах №03/09-ФО від 03.09.2012р., у розмірі 92 588,37 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» (03041, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34, кв. 63, код ЄДРПОУ 38021745) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека - Суми» (40030, м. Суми, вул. Реміснича, 31, кв. 95, код ЄДРПОУ 34932623) 1 851,77 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека - Суми» (40030, м. Суми, вул. Реміснича, 31, кв. 95, код ЄДРПОУ 34932623) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду 131,27 грн. в дохід Державного бюджету України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 07.06.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна