Постанова

від 29.07.2013 по справі 910/6296/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа№ 910/6296/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Скрипки І.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Нестеренко М.В. (довіреність б/н від 20.04.2013 р.)

від відповідача - Пронь Н.І. (довіреність б/н від 26.04.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року

у справі №910/6296/13 (суддя Митрохіна А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» про стягнення заборгованості в сумі 92588,37 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором охорони незібраного та зібраного врожаю в садах №03/09-ФО від 03.09.2012 р. у розмірі 92588,37 грн. та 1851,77 грн. судового збору. Стягнуто з позивача 131,27 грн. в дохід Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ґрунтується на припущеннях, не відповідає встановленим судом обставинам справи, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Також скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

03.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми» (охоронна фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» (замовник) було укладено договір охорони незібраного та зібраного врожаю в садах №03/09-ФО.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а охоронна фірма зобов'язується надати за плату послуги з охорони незібраного та зібраного врожаю.

Заходи охорони, передбачені п. 1.1. договору, здійснюються охоронною фірмою щоденно та цілодобово в терміни, котрі замовник заздалегідь замовляє охоронній фірмі письмово або за допомогою телефонного, електронного чи факсимільного зв'язку. Остаточно термін надання послуг за договором визначається згідно з актами прийому-передачі наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що охоронні заходи здійснюються охоронною фірмою, починаючи з 03.09.2012 р.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що сума вартості послуг виконавця за цим договором є договірною та визначається сторонами на підставі розрахунку-дислокації об'єктів, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1). В разі змін норм витрат охорони, у тому числі при проведенні індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на отримання охорони, сума договору може змінюватися за згодою сторін на основі наданого охоронною фірмою обґрунтованого розрахунку та оформлюється додаткової угодою до цього договору в термін до 10 календарних днів до їх запровадження.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору охоронна фірма надала замовнику послуги у період з вересня 2012 року по 13 листопада 2012 року включно (оскільки після отримання повідомлення від позивача (а.с.15) послуги не надавались) на загальну суму 138588,37 грн.

Факт надання позивачем послуг, відповідно до умов договору, за вересень підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом надання послуг №199 від 30.09.2012 р. на загальну суму 53412,37 грн.

Зважаючи часткову оплату відповідача за послуги надані позивачем у вересні, а саме, на суму 46000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №157 від 04.09.2012 р., заборгованість відповідача перед позивачем за послуги надані у вересні 2012 року становить 7412,37 грн., яку відповідач не заперечував як у відзиві на позовну заяву так і у судовому засіданні.

Щодо послуг наданих позивачем відповідачу у жовтні та листопаді 2012 року позивач зазначив, що на виконання умов договору акти про надання послуг у зазначений період разом з рахунками на оплату послуг та актом звіряння розрахунків були направлені на адресу відповідача, проте станом на дату подання позовної заяви так і не були підписані, повернуті та оплачені.

Згідно п. 4.3 договору, замовник повинен підписати наданий охоронною фірмою акт у тижневий строк. В випадку, якщо замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання охоронною фірмою належних послуг замовнику є підтвердженим.

В обґрунтовання своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив повністю надані йому послуги, чим порушив умови договору та станом на дату винесення рішення судом першої інстанції має заборгованість у розмірі 92588,37 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що щоденна охорона здійснюється згідно з інструкцією, узгодженою сторонами.

Відповідач стверджує, що йому не було надано позивачем на узгодження вказану інструкцію, крім того позивач постійно ухилявся від двостороннього погодження ціни договору, а тому враховуючи зазначене 05.11.2012 р. останньому було направлено повідомлення про припинення дії договору.

Також, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що заявляючи до стягнення суму боргу позивач посилався на розрахунок-дислокацію об'єктів від 01.10.2012 р. (у новій редакції), відповідно до якої загальна вартість послуг становить 66612,00 грн., проте, зазначений розрахунок-дислокація, як і попередній всупереч п. 4.1 договору сторонами не узгоджувався та не підписувався.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржникавиконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 10.5 договору сторони погодили, що останній може бути розірваний достроково за ініціативою замовника з обов'язковою оплатою фактично наданих послуг, а також у інших випадках, визначених договором, та за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Пунктом 6.2.3 договору передбачено, що замовник має право достроково припинити дію договору, про що обов'язково письмово повідомляє охоронну фірму у десятиденний строк до припинення його дії, що оформлюється додатковою угодою сторін, при цьому замовник зобов'язаний виконати свої обов'язки щодо сплати за послуги з охорони об'єкту до моменту фактичного їх припинення

Таким чином, відповідач мав право розірвати достроково договір, за умови обов'язкової оплати фактично наданих послуг та укладенням додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що на момент направлення листа-повідомлення від 05.11.2012 р. позивачу про припинення дії договору, у відповідача існувала заборгованість, про яку останній знав та частково визнавав у відзиві на позовну заяву.

Крім того, у матеріалах справи відсутня додаткова угода до договору, що підтверджує дострокове припинення або розірвання договору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються щомісячно у безготівковій формі шляхом банківського перерахування на поточний банківський рахунок охоронної фірми, вказаний у договорі протягом семи банківських днів після підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі наданих послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Позивач стверджує, що ним у листопаді 2012 року на адресу відповідача направлялись акти про надання послуг №№263 та 264, однак, останній залишив їх без належної відповіді та реагування.

11.02.2013 р. позивач повторно на адресу відповідача направив акти надання послуг №№263 та 264, проте вони також залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо доводів відповідача про те, що додаток №1 до договору суперечить п. 11.4 договору, не відповідає дійсності, адже саме за цим додатком здійснювалась часткова оплата відповідачем наданих йому послуг за вересень 2012 року, що фактично підтверджує погодження останнього з нарахуванням йому суми надання послуг. Сума цих послуг вираховувалася позивачем з фактичної кількості днів охорони у вересні - 27 днів, що відповідно складає 47418,05 грн. та є меншою від загальної кількості днів у вересні - 30 днів.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Так, частково оплачуючи послуги позивача надані у вересні 2012 року за відсутності підписаних розрахунків-дислокацій, відповідач фактично погодився із розцінками позивача, вказаними в рахунку-фактурі.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем неправомірно нараховані певні суми за жовтень та листопад. Оскільки, в матеріалах справи відсутні, а сторонами не надано будь-яких доказів на підтвердження погодження ними договірних зобов'язань в частині підвищення вартості охоронних послуг, збільшення кількості об'єктів охорони та кількості охоронців.

Враховуючи те, що сторони не заперечують та не спростовують розмір вартості послуг за вересень, то погоджена вартість одного дня у вересні становить 1756,23 грн. (47418,05 / 27 = 1756,23), отже розмір оплати послуг наданих у жовтні складає 52968,00 грн. (1756,23 * 30 = 52968,00), а у листопаді, за 12 днів, відповідно 21074,76 грн. (1756,23 * 12 = 21074,76).

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті отриманих від позивача послуг належним чином доведений, документально обґрунтований, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 92588,37 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 81455,13 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційних скаргах, заслуговують на увагу, а тому вони підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. у справі №910/6296/13 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається при частковому задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. у справі №910/6296/13 скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34, кв. 63, код ЄДРПОУ 38021745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми» (4000, Сумська обл., м. Суми, вул. Реміснича, буд. 31, кв. 95, код ЄДРПОУ 34932623) 81455 (вісімдесят одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 13 коп. заборгованості та 1513 (одну тисячу п'ятсот тринадцять) грн. 62 коп. судового збору за подання позову до суду першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми» (4000, Сумська обл., м. Суми, вул. Реміснича, буд. 31, кв. 95, код ЄДРПОУ 34932623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Соул» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34, кв. 63, код ЄДРПОУ 38021745) 111 (сто одинадцять) грн. 34 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Суми» (4000, Сумська обл., м. Суми, вул. Реміснича, буд. 31, кв. 95, код ЄДРПОУ 34932623) в дохід Державного бюджету України 338 (триста тридцять вісім) грн. 14 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/6296/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Скрипка І.М.