Рішення

від 11.06.2013 по справі 907/407/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2013 Справа № 907/407/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

до Селянського фермерського господарства „Ласточка", с. Дерцен Мукачівського району

про стягнення заборгованості за Договором кредиту №02-1/3к-99 від 13 липня 2006 року в розмірі 307272,33 грн.

Суддя - В.С. Русняк

Представники:

Від позивача - Мікрюков С.В.- представник, довіреність №13/13 від 29.042013;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості за Договором кредиту №02-1/3к-99 від 13 липня 2006 року в розмірі 307272,33 грн.

Представник позивача подав заяву з додатками № 01-16/юр-241 від 11.06.13 в якій міститься розгорнутий помісячний розрахунок нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 15.04.10 р. по 01.06.10 р., копію постанови органу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві, довідку про не поступлення заборгованості по кредиту на рахунок ПАТ "КомінвестБанк" та витяг з ЄДРЮОФОП про місце знаходження відповідача.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, письмове пояснення по суті заявлених вимог не подав. Ухвали суду від 22.04.13 та 29.05.13 надіслані на належну адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і не повернуто підприємством зв'язку.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у праві було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду сторони, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звізку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки ухвалою суду явка сторони обов'язковою не визнавалась суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ КБ " Коопінвестбанк", правонаступником всіх прав і обов'язків якого є ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" ( далі - позивач) та Селянського фермерського господарства „Ласточка" (далі- відповідач) був укладений Кредитний договір № 02-1/3к-99 та Додаткові угоди до нього за " 1 від 07.09.2006 р., № 2 від 07.09.2006 р., №3 від 02.04.2007 р., №4 від 21.11.2007 р., №5 від 01.12.2008 р., №6 від 20.07.2009 р.(далі - договір) на підставі яких Боржнику було надано кредит в сумі 555 000,00 (П'ятсот п'ятдесят ять тисяч) гривень, із строком повернення до 10.07.2010 р. та спатою 24,0%(Двадцяти чотирьох) відсотків річних.

Свої зобов'язання за Договором банк виконав повністю, що підтверджується випискою з кредитного рахунку Позичальника.

Відповідач не виконав умов кредитного договору та не погасив заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, які були надані ПАТ " Коопінвестбанк".

У з'язку з цим, 15.04.2010 року Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Відповідача про розірвання дострокового Договору кредиту 02-1/3к-99 від 13.07.2006 р. та стягнення 644 399,39 грн.: 555 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; та 89 399,39 грн. - заборгованість із сплати відсотків за користування кредитом.

01.06.2010 року рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №18/37 позов було задоволено повністю. Про примусове виконання даного рішення 14.06.2010 року судом було видано наказ.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що у з'язку з несплатою відповідачем заборгованості за кредитним договором та за час з подання позивачем позовної заяви до господарського суду 15.04.2010 року та до 09.04.2013 року відповідачу нараховано відсотки за користування кредитними коштами, що призвело до збільшення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи встановлений судовим рішенням факт порушення відповідачем строку виконання кредитного зобов'язання позивач просить суд стягнутим з відповідача 49 676,30 грн., 3% річних за період 3 15.04.2010 р. по 09.04 2013 р. на підставі ст. 625 ЦК України. Також просить стягнути з відповідача 257 596,03 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 15.04.2010 р. по 09.04.2013 р. посилаючись на ст. ст. 1048, 1054 ЦК України.

Оцінивши подані по справі матеріали на предмет їх допустимості та доказової сили суд дійшов до наступного: щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних на суму 49 676,30 грн. 14.06.2010 року господарським судом Закарпатської області видано наказ про примусове виконання рішення цього суду від 01.06.2010 року. Постановою державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 12.02.2013 року повернуто виконавчий документ стягувачеві (позивачу) у зв'язку не реалізацією з прилюдних з торгів майна боржника (відповідача).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний платити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи статті 625 Ц.К України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищено в порядку індексації та процентів річних від простроченої суми в період виконання судового рішення, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до слати кредитору (Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від24.10.2011 р.)

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних на суму 49 676,30 грн. є обґрунтованою та відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає задоволення. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 257 596,03 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом нарахованої за період з 15.04.2010р. по 09.04.2013р.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.06.2010р. по справі №18/37 яке набрало законної сили 12.06.2010р. , договір кредиту 02-1/кк 99 від 13.07.2006р. укладений між сторонами був достроково розірваний за вимогою позивача.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даного рішення, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Дана норма кореспондується з приписами ст. 653 ЦК України, згідно якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Розірвання договору є припинення договірного зобов'язання, зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків (Дана правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України, від 23.05.2012).

Враховуючи викладене позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню частково на суму 15 768,08 грн. за період з 15.04.10р. по 01.06.10р. тобто до набрання рішення господарського суду Закарпатської області у справі №18/37 законної сили згідно якого договір кредиту був розірваний.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за період з 25.06.2010р. по 09.04.2013р. на суму 241 827,35 грн. слід відмовити як таких, що заявлені безпідставно.

Подані позивачем обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача суми відсотків за користування кредитними коштами, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки позивач посилається на те що підстава припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599,600,601,604,609, ЦК України не передбачають можливості припинення зобов'язань у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора, але позивачем не враховано, що договір кредиту був розірваний в судовому порядку на його вимогу, а за таких обставин настають інші правові наслідки які зазначені вище, а не ті якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи викладене позов підлягає до задоволення частково на суму 65 444,38 грн. в решті позовних вимог на суму 241 827,95 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства „Ласточка" (Мукачівський район, с. Дерцен, вул. Ракоці, буд. 2А, код 30483413) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний

інвестиційний банк" (м. Ужгород , вул. Гойди, 10, код 19355562) суму 65 444,38 (шістдесят п'ять тисяч чотириста сорок чотири гривні тридцять вісім копійок) грн. а також суму 1 308,88 (тисяча триста вісім гривень вісімдесят вісім копійок) грн. судових витрат .

3. В решті позовних вимог відмовити

Видати наказ.

Суддя В.С. Русняк

Повне рішення підписано 14.06.2013 року.