Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/7923/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7923/13 11.06.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО НІКА СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжерений центр

"Енергомаш"

про стягнення 321 413,68 грн.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр

«Енергомаш»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО НІКА СЕРВІС»

про стягнення 150 575, 00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача

за первісним позовом Коваль О.Ю. (дов. б/н від 01.02.2013р.)

Від відповідача

за первісним позовом Рисенко В.М. (дов. №870/280 від 27.05.2013р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО НІКА СЕРВІС" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжерений центр "Енергомаш" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 321 413,68 грн. за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року з яких 301150, 00 грн. основного боргу, 15445, 28 грн. 3 % річних, 4818, 40 грн. інфляційних нарахувань та покладання судових втрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/7923/13, розгляд справи призначено на 28.05.2013 року.

28.05.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої відповідач за первісним позовом просить стягнути з позивача за первісним позовом пеню за порушення строків поставки обладнання у розмірі 150 575, 00 грн., також відповідач за первісним позовом просить покласти на позивача за первісним позовом судові витрати по оплаті судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні 28.05.2013 року судом прийнято зустрічну позовну заяву у відповідності до ст.ст. 60, 64 ГПК України, про що винесена відповідна ухвала, спільний розгляд зустрічного позову з первісним призначено на 11.06.2013 року.

В судове засідання 11.06.2013 року представники сторін з'явились.

Представником позивача за первісним позовом подано усні пояснення по суті зустрічної позовної заяви, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та додаткові документи по справі. Представником відповідача за первісним позовом надано відзив на первісну позовну заяву, усні пояснення по суті відзиву на первісну позовну заяву.

Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, в частині оплати поставленого обладнання - токарно-фрезерного оброблювального станка Viper VT - 50 Ах3000 з числовим програмним управлінням.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення первісних позовних вимог, з підстав прострочення позивачем за первісним позовом строку поставки обладнання на 208 днів та наявності дефектів в роботі обладнання, внаслідок яких обладнання не працювало, і відповідно нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 06.04.2011 року безпідставне і необґрунтоване.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) його зобов'язань за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року щодо строків поставки обладнання, поставка обумовленого договором обладнання була прострочена відповідачем за зустрічним позовом на 208 днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2010 року між позивачем за первісним позовом, як продавцем, та відповідачем за первісним позовом, як покупцем, укладено договір № 0704-ОБ (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти обладнання виробництва концерну «ALEX TECH» Тайвань (в подальшому - обладнання) по якості, кількості, асортименту та іншим показникам, відповідно Додатку № 1, (Специфікації), який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість обладнання складає 3 011 500, 00 грн., в тому числі НДС, що еквівалентно 380000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату укладання договору, та включає в себе вартість обладнання, упаковки та транспортування, вартість монтажних та пуско - налагоджувальних робіт, вартість інструктажу фахівців покупця.

Згідно п. 2.4. договору, оплата обладнання здійснюється покупцем на підставі рахунку продавця в наступному порядку:

- перший платіж по договору в розмірі 25 % від загальної вартості обладнання, що складає 752 875, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця під ял підписання договору;

- другий платіж по договору в розмірі 65 % від загальної вартості обладнання, що складає 1 957 475, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту письмового повідомлення покупця про готовність обладнання до відвантаження, у відповідності до п. 3.4. договору;

- третій платіж по договору в розмірі 10 % загальної вартості обладнання, що складає 301 150, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пуско - налагоджувальних робіт або акту про усунення недоліків обладнання у відповідності до п. 3.7. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору продавець зобов'язаний поставити обладнання протягом 140 днів з дати зарахування на рахунок продавця платежу відповідно до п. 2.4.1. договору (першого платежу).

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що обладнання поставляється до місця поставки в строк до 140 календарних днів при умові зарахування на рахунок продавця 90 % грошових коштів від загальної вартості обладнання відповідно до п.п. 2.4.1., 2.4.2. договору.

Відповідно до п. 3.7. договору датою поставки по договору є дата підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пуско - налагоджувальних робіт без будь-яких претензії з боку покупця по якості, кількості та комплектності обладнання. При наявності зазначених вище претензій, датою поставки вважається дата підписання сторонами акту про усунення недоліків обладнання.

Згідно п. 7.2. договору у випадку затримки поставки обладнання, продавець повинен сплатити покупцю пеню в розмірі 0, 5 % від вартості непоставленого обладнання за кожен день прострочення, але не більше 5 % вартості обладнання.

Відповідачем в рахунок оплати обладнання було здійснено часткову оплату обладнання у розмірі 90 % від його загальної вартості, що складає 2 710 350, 00 грн.

Між сторонами 23.03.2011 року було підписано акт приймання-передачі на відповідальне зберігання обладнання у покупця до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року та акт приймання - передачі по кількості та комплектації до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року.

31.03.2011 року між сторонами підписано акт введення обладнання в експлуатацію до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, відповідно до якого обладнання відповідає технічним характеристикам та паспортним даним, а також акт приймання - передачі пусконалагоджувальних робіт до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, відповідно до якого пусконалагоджувальні робити виконані в повному об'ємі.

Позивачем за первісним позовом було здійснено поставку обладнання, обумовленого договором, на загальну суму 3 011500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 50 від 31.03.2011 року та довіреністю № 36 від 31.03.2011 року, а також прийнято даний товар відповдіачем за первісним позовом, що було підтверджено актом введення обладнання в експлуатацію від 31.03.2011 року, що передбачено умовами до договору.

Як стверджує позивач за первісним позовом, та не заперечує відповідач за первісним позовом третій платіж за договором в розмірі 301 150, 00 грн. на день подачі позову та на день вирішення справи відповідач за первісним позовом на рахунок позивача за первісним позовом не перерахував. Отже, внаслідок порушення відповідачем за первісним позовом його зобов'язань по договору щодо перерахування на рахунок позивача за первісним позовом третього платежу протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пусконалагоджувальних робіт або акту про усунення недоліків обладнання у відповідності до п. 3.7. договору, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором складає 301150, 00 грн.

Відповідно до матеріалів справи перший платіж у відповідності до п. 2.4.1. договору відповідач за первісним позовом здійснив 09.04.2010 року. Отже, за умовами договору позивач за первісним позовом свої зобов'язання по договору по поставці обумовленого обладнання мав виконати в строк до 27.08.2010 року (140 днів з моменту здійснення першого платежу). Позивач за первісним позовом свої зобов'язання щодо поставки обладнання за договором, як вбачається і з матеріалів справи, виконав повністю 31.03.2011 року. Таким чином, з боку позивача за первісним позовом також має місце порушення його зобов'язань за договором, зокрема порушення строків поставки обладнання, яке за розрахунком відповідача за первісним позовом с становить 208 днів.

21.06.2012 року відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом претензію Вих. № 870/303, якою вимагав сплатити йому пеню в розмірі 150 575, 00 грн. за прострочення поставки обладнання та штраф в розмірі 602 300, 00 грн. за порушення зобов'язання щодо якості (комплектності) обладнання.

03.08.2012 року позивач за первісним позовом надав відповідь відповідачу за первісним позовом на вказану вище претензію, якою визнав що ним було допущено порушення строків поставки обладнання на 208 днів, та зазначив, що між сторонами має місце взаємної заборгованості, яка може бути зарахована як зустрічні однорідні вимоги, після чого заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом зменшиться до 165 814, 01 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 0704-ОБ від 07.04.2010 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими

грошовими коштами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом, порушення зобов'язань за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року було допущено, як з боку продавця (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) так і з боку покупця (відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом). Так, продавцем порушено строк поставки обладнання на 208 днів, а покупцем порушено зобов'язання щодо оплати третього платежу, в розмірі 301 150, 00 грн.

За порушення строків поставки обладнання договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0, 5 % від вартості непоставленого обладнання за кожний день прострочення, але не більше 5 % вартості обладнання, що складає 150 575, 00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи викладені норми чинного законодавства, обставини справи та положення договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором з відповідача за первісним позовом в розмірі 301150,00 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані та документально підтверджені (доведені).

Первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 15 445, 28 грн. 3 % річних за період з 06.04.2011 року по 20.12.2012 року та щодо стягнення 4 818, 40 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу за період з 06.04.2011 року по 01.06.2012 року також підлягають задоволенню, оскільки зазначені позовні вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Також, позивач за первісним позовом просить покласти на відповідача за первісним позовом судові витрати на адвоката в розмірі 3 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розподілу 6 Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Судом встановлено, що 11 лютого 2013 року між позивачем за первісним позовом (далі за текстом - замовник) та Адвокатом Коваль Олександром Юрійовичем (далі за текстом - виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню передбачених цим договором юридичних послуг за плату.

Відповідно до п. 2.1. договору про надання юридичних послуг від 11.02.2013 року виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг, а саме - стягнення заборгованості за поставлений товар з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» в розмірі 321 413, 68 грн. шляхом подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва та виконання всіх передбачених Господарським процесуальним кодексом України дії пов'язаних з розглядом справи у суді.

Пунктом 2.3. зазначеного договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити надані за цим договором послуги в сумі 3 000, 00 грн., відповідно до п. 3.1. зазначеного договору оплата проводиться в день укладання угоди повністю.

З матеріалів вбачається, що за надані по договору послуги замовник сплатив на користь виконавця грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції (чеку) № 175 від 01.02.2013 року наявної в матеріалах справи.

З огляду на викладене, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом понесених замовником судових витрат за отримання послуг адвоката в сумі 3 000,00 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору за розгляд первісної позовної заяви в розмірі 6 428, 27 грн. та витрат позивача за первісним позовом на адвоката в розмірі 3000, 00 грн. покладаються на відповідача за первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 150 575, 00 грн. пені за прострочення строку поставки обладнання, відповідно до п. 7.2. договору підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено порушення продавцем строку поставки обладнання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 011, 50 грн. за розгляд зустрічної позовної заяви покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4; код ЄДРПОУ 24288388; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО НІКА СЕРВІС» (61081, м. Харків, Шосе Мерефянське, буд. 11-А; код ЄДРПОУ 36818944) 301 150 (триста одну тисячу сто п'ятдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості, 15 445 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 28 коп. 3 % річних, 4 818 (чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 9 428 (девять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 27 коп. судових витрат.

3. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО НІКА СЕРВІС» (61081, м. Харків, Шосе Мерефянське, буд. 11-А; код ЄДРПОУ 36818944; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4; код ЄДРПОУ 24288388) 150575 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. пені та 3011 (три тисячі одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко