Постанова

від 24.09.2013 по справі 910/7923/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 910/7923/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників (за первісним позовом):

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року

у справі № 910/7923/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Cервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»

про стягнення 321 413, 68 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Cервіс»

про стягнення 150 575, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжерений центр «Енергомаш» про стягнення 321 413,68 грн. за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року з яких 301 150, 00 грн. основного боргу, 15 445, 28 грн. 3 % річних, 4 818, 40 грн. інфляційних нарахувань та покладання судових втрат на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, в частині оплати поставленого обладнання - токарно-фрезерного оброблювального станка Viper VT - 50 Ах3000 з числовим програмним управлінням.

В ході розгляду справи відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої відповідач за первісним позовом просив стягнути з позивача за первісним позовом пеню за порушення строків поставки обладнання у розмірі 150 575, 00 грн., а також покласти на позивача за первісним позовом судові витрати по оплаті судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку позивача його зобов'язань за договором № 0704-ОБ від 07.04.2010 року щодо строків поставки обладнання. Поставка обумовленого договором обладнання була прострочена відповідачем на 208 днів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/7923/13 (суддя Бондаренко Г.П.) первісні позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Сервіс» 301 150, 00 грн. основної заборгованості, 15 445, 28 грн. 3 % річних, 4 818, 40 грн. інфляційних втрат та 9 428, 27 грн. судових витрат. Зустрічні позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» 150 575, 00 грн. пені та 3 011, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 15 445, 28 грн. та збитків від інфляції у сумі 4 818, 40 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що у процесу експлуатації обладнання були виявлені дефекти, у зв'язку із чим з 06.04.2011 року по 19.07.2011 року поставлене обладнання не працювало.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» по справі № 910/7923/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/7923/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено розгляд справи на 10.09.2013 року.

У судове засідання 10.09.2013 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2013 року зазначив, що не погоджується з апеляційною скаргою, вважає рішення Господарського суду міста Києва законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, зазначив, що на виконання умов договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, укладеного з відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Сервіс» в повному обсязі здійснило поставку обладнання на загальну суму 3 011 500 грн. 00 коп., однак відповідачем було здійснено часткову оплату обладнання у розмірі 90 % від його загальної вартості, що складає 2 710 350, 00 грн. В порушення умов вищезазначеного договору відповідач ухиляється від оплати заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року відкладено розгляд справи до 24.09.2013 року.

У судове засідання 24.09.2013 року представники сторін не з'явилися, хоча про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 07.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Ніка Сервіс», (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» (надалі - покупець), укладено договір № 0704-ОБ (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти обладнання виробництва концерну "ALEX TECH" Тайвань (в подальшому - обладнання) по якості, кількості, асортименту та іншим показникам, відповідно додатку № 1, (специфікації), який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість обладнання складає 3 011 500, 00 грн., в тому числі НДС, що еквівалентно 380000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату укладання договору, та включає в себе вартість обладнання, упаковки та транспортування, вартість монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, вартість інструктажу фахівців покупця.

Згідно із п. 2.4. договору, оплата обладнання здійснюється покупцем на підставі рахунку продавця в наступному порядку:

- перший платіж по договору в розмірі 25 % від загальної вартості обладнання, що складає 752 875, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця під ял підписання договору;

- другий платіж по договору в розмірі 65 % від загальної вартості обладнання, що складає 1 957 475, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту письмового повідомлення покупця про готовність обладнання до відвантаження, у відповідності до п. 3.4. договору;

- третій платіж по договору в розмірі 10 % загальної вартості обладнання, що складає 301 150, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пуско-налагоджувальних робіт або акту про усунення недоліків обладнання у відповідності до п. 3.7. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору продавець зобов'язаний поставити обладнання протягом 140 днів з дати зарахування на рахунок продавця платежу відповідно до п. 2.4.1. договору (першого платежу).

Пунктом 3.6. договору сторони погодили, що обладнання поставляється до місця поставки в строк до 140 календарних днів при умові зарахування на рахунок продавця 90 % грошових коштів від загальної вартості обладнання відповідно до п.п. 2.4.1., 2.4.2. договору.

Відповідно до п. 3.7. договору датою поставки по договору є дата підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пуско-налагоджувальних робіт без будь-яких претензії з боку покупця по якості, кількості та комплектності обладнання. При наявності зазначених вище претензій, датою поставки вважається дата підписання сторонами акту про усунення недоліків обладнання.

Відповідач здійснив часткову оплату обладнання у розмірі 90 % від його загальної вартості, яка складає 2 710 350, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

23.03.2011 року сторони підписали акт приймання-передачі на відповідальне зберігання обладнання у покупця до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року та акт приймання - передачі по кількості та комплектації до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року.

31.03.2011 року між сторонами підписано акт введення обладнання в експлуатацію до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, відповідно до якого зазначено, що обладнання відповідає технічним характеристикам та паспортним даним, а також акт приймання - передачі пусконалагоджувальних робіт до договору № 0704-ОБ від 07.04.2010 року, відповідно до якого пусконалагоджувальні робити виконані в повному об'ємі.

Отже, позивачем було здійснено поставку обладнання, обумовленого договором, на загальну суму 3 011 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 50 від 31.03.2011 року та довіреністю № 36 від 31.03.2011 року, а також прийнято даний товар відповідачем за первісним позовом, що було підтверджено актом введення обладнання в експлуатацію від 31.03.2011 року, що передбачено умовами до договору.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначалося вище, третій платіж по договору в розмірі 10 % загальної вартості обладнання, що складає 301 150, 00 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок продавця протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пуско-налагоджувальних робіт або акту про усунення недоліків обладнання у відповідності до п. 3.7. договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги те, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого обладнання у повному обсязі, колегія суддів погоджується із твердженням позивача про задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Також, позивач просить суд стягнути із відповідача 15 445, 28 грн. 3 % річних за період з 06.04.2011 року по 20.12.2012 року та 4 818, 40 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу за період з 06.04.2011 року по 01.06.2012 року

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог відповідач зазначає, що в процесі експлуатації обладнання були виявлені дефекти обладнання та в період з квітня 2011 року по липень 2011 року обладнання не працювало, а тому нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції є необґрунтованим.

Однак, колегія суддів не погоджується із даним твердженням відповідача, оскільки згідно із п. 2.4 договору встановлено, що повна оплата поставленого обладнання здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі монтажних та пуско-налагоджувальних робіт або акту про усунення недоліків обладнання.

Зважаючи на те, що між сторонами був підписаний акт приймання - передачі монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, та зазначено про відповідність обладнання технічним умовам, то у відповідача виник обов'язок щодо оплати повної вартості робіт.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у разі виявлення недоліків в обладнанні під час його експлуатації, відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з вимогою щодо усунення дефектів та стягнення понесених збитків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції.

Також, позивач просив покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розподілу 6 Господарського процесуального кодексу України").

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Судом встановлено, що 11.02.2013 року між позивачем та адвокатом Коваль Олександром Юрійовичем було укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню передбачених цим договором юридичних послуг за плату.

Відповідно до п. 2.1. договору про надання юридичних послуг від 11.02.2013 року виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг, а саме - стягнення заборгованості за поставлений товар з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" у розмірі 321 413, 68 грн. шляхом подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва та виконання всіх передбачених Господарським процесуальним кодексом України дії пов'язаних з розглядом справи у суді.

Пунктом 2.3. зазначеного договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити надані за цим договором послуги в сумі 3 000, 00 грн., відповідно до п. 3.1. зазначеного договору оплата проводиться в день укладання угоди повністю.

З матеріалів вбачається, що за надані по договору послуги замовник сплатив на користь виконавця грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції (чеку) № 175 від 01.02.2013 року наявної в матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Звертаючись із зустрічним позовом відповідач зазначає, що позивач свої зобов'язання по договору по поставці обумовленого обладнання мав виконати у строк до 27.08.2010 року (140 днів з моменту здійснення першого платежу). Однак, позивач поставив обладнання лише 31.03.2011 року. Таким чином, з боку позивача також має місце порушення його зобов'язань за договором, зокрема порушення строків поставки обладнання, яке за розрахунком відповідача становить 208 днів.

Згідно із п. 7.2. договору у випадку затримки поставки обладнання, продавець повинен сплатити покупцю пеню в розмірі 0, 5 % від вартості непоставленого обладнання за кожен день прострочення, але не більше 5 % вартості обладнання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, перший платіж у відповідності до п. 2.4.1 договору, відповідач здійснив 09.04.2010 року. Отже, позивач свої зобов'язання по договору поставці обумовленого обладнання мав виконати у строк до 27.08.2010 року.

Натомість, як вбачається із акту приймання - передачі монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, позивач здійснив поставку обладнання 31.03.2011 року, тобто із порушенням у 208 днів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/7923/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/7923/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/7923/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Руденко М.А.