ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2013 р. Справа № 106591/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А. та Довгополова О.М.
за участі секретаря судового засідання Балабух Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі- Мукачівська ОДПІ) Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Барва» про визнання податкових зобов'язань визначених із застосуванням рівня звичайних цін, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду та просив винести рішення про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Барва» податкового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного із застосуванням звичайних цін.
В обґрунтування вимог вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Барва» являється юридичною особою та стоїть на обліку в Мукачівській ОДПІ як платник податків і відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов'язане сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначає, що Мукачівською ОДПІ 07.07.2010 року було надіслано товариству лист-пропозицію щодо самостійної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість розрахованого із застосуванням звичайних цін за № 14333/10/23-01. В подальшому, згідно рішення від 07.07.2010 року за №3/23-0120445649/14329 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, товариству з обмеженою відповідальністю «Барва» згідно акту перевірки від 30 червня 2010 року № 1071/2301/20445649 встановлено суму податкового зобов'язання, визначеного із застосуванням звичайних цін на загальну суму 632556,00 грн., у тому числі: 421704,00 грн. за основним платежем та 210852,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Оскільки позивачем в добровільному порядку вимога податкового органу виконана не була, податковий орган звернувся до суду про стягнення відповідної суми в примусовому порядку.
Постановою суду від 05.05.2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, вказує на те, що товариством «Барва» укладено з постачальником шкіряного напівфабрикату ТзОВ «Геос-Львів» договір купівлі-продажу, вартість товарів за яким відрізняються від звичайних цін (за результатами моніторингу ринку України по реалізації напівфабрикатів « Вет-Блу» з шкіри ВРХ, який здійснює ДП «Держзовнішінформ») більш ніж на 20 відсотків. Податковий орган зазначає, що згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на Україні, а тому просять надати оцінку експертному висновку за №0-15 від 27.01.2010 року Закарпатської торгово-промислової палати, в якому визначено вартість однотипного товару в межах від 1,5 до 4,5 дол.США, що суперечить визначеній сторонами угоди вартості шкіряного напівфабрикату.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Барва» 17.03.1994р. було зареєстроване Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області, про що видано свідоцтво Серії АОО № 610698 про державну реєстрацію юридичної особи.
Згідно Довідки Головного управління статистики у Закарпатській області АБ № 106095 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01 квітня 2009 року, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Барва» є: 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вулиця Івана Франка, будинок 132, ідентифікаційний код 20445649.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Барва» отримало Свідоцтво Державної податкової адміністрації України № 10461816 від 23.12.2005р. про реєстрацію платника податку на додану вартість.
18.06.2010р. за № 1538/7/23-01 Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області до державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова подано запит про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства. Вказаний запит стосувався фінансово-господарських відносин ТзОВ «Геос» з товариством «Барва» по першій ланці проходження товарно-матеріальних цінностей відповідно до укладеної угоди.
В подальшому, податковим органом за результатами планової виїзної перевірки було складено акт № 1071/23-01 /20445649 від 30.06.2010 року « Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Барва» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року».
В ході проведення перевірки встановлено, що основним видом діяльності товариства є надання в оренду приміщень, виконання будівельно-ремонтних робіт, виробництво тротуарної плитки, поряд з цим за період, охоплений перевіркою, встановлено здійснення експортних операцій шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» протягом 2008 року зі шкіри великої рогатої худоби (ВРХ). Постачальником шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» протягом 2008 року було ТзОВ «Геос-Львів». Із отриманої раніше відповіді ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 20131/23-416/1643/7 від 28.12.2009 року на запит Мукачівської ОДПІ № 25808/7/23/-01 від 04.12.2009 року встановлено, що ТзОВ «Геос-Львів» є виробником шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» з шкіри ВРХ.
Податковий орган вважає, що проведеною перевіркою встановлено порушення товариством п.п.7.2.1,п.7.2, п.п.7.4.1,п.7.4ст.7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», в редакції закону, що діяв на момент виникнення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 431 660,00 грн..
Згідно рішення від 07.07.2010 року за №3/23-0120445649/14329 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. товариству з обмеженою відповідальністю «Барва» згідно акту перевірки від 30 червня 2010 року № 1071/2301/20445649 встановлено суму податкового зобов'язання, визначене із застосуванням звичайних цін усього 632556,00 грн., у тому числі 421704,00 грн. за основним платежем та 210852,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. При цьому, податковим органом не надано пояснень щодо розбіжностей у встановленні розміру податку на додану вартість, що визначений у висновках Акту та рішенні від 07.07.2010 року про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.
Як зазначено в Акті про результати планової виїзної перевірки, Мукачівська ОДПІ в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни, посилається на лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України № 1/08-09 від 04 січня 2010 року, в якому зазначено, що за результатами моніторингу ринку «Вет-Блу» у ІІ-ому півріччі 2008 року спостерігались наступні ціни на такий вид товару, а саме - від 1,5 до 4,5 дол. США за один кілограм, що згідно курсу НБУ складає від 7,26 грн. до 21,78 грн..Вказана ціна зазначається у експертному висновку за №0-15 від 27.01.2010 року Закарпатської торгово-промислової палати. Вказана інформація заперечується відомостями про вартість шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» з шкіри ВРХ сорт А-В, сорт-С станом на червень 2008 року, що представлена Львівською торгово- промисловою палатою (.а.с. 98) на запит ТзОВ «Геос-Львів» від 24.06.2008 року за № 2 «Про надання цінової довідки щодо рівня цін на внутрішньому ринку України».
Судом першої інстанції правильно дана оцінка тому, що державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» № 124/96 від 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерств зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз. З врахуванням цих обставин, судом правильно зазначено, що відповідач та ТзОВ «Геос-Львів» є резидентами України, а договір на поставку дубленого хромового напівфабрикату «Вет-Блу» укладався та виконувався на території України.
Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.
Якщо податковий орган під час проведення документальної перевірки встановлює факти невідповідності договірних цін рівню звичайних цін і при цьому пояснення платника податків щодо обґрунтованості рівня таких договірних цін вважає недостатніми для об'єктивного визначення податкових зобов'язань, він самостійно донараховує податкові зобов'язання платника податків виходячи зі звичайних цін. Таке донарахування контролюючий орган здійснює за процедурою, установленою законом для нарахування податкових зобов'язань непрямими методами (п.п. 1.20.10 Закону про податок на прибуток і п.п. 4.3.5 Закону № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», далі - Закон №2181).
Разом із тим для застосування непрямих методів існує вичерпний перелік підстав (п.п. 4.3.1 Закону № 2181), а саме: невстановлення фактичного місцезнаходження платника податків; ухилення платника податків від надання відомостей, передбачених законодавством;неможливість визначення суми податкових зобов'язань у зв'язку з відсутністю ведення податкового обліку або відсутністю первинних документів у платника податків; непідтвердження платником податків розрахунків, наведених у декларації, наявними документами обліку.
Згадки про звичайні ціни в цьому переліку немає. Більше того, п.п. 4.3.3 Закону № 2181 вимагає від контролюючого органу при визначенні суми податкових зобов'язань за непрямими методами дотримуватися відповідної методики, затвердженої законом, а п.п. 4.3.4 Закону № 2181 забороняє застосування непрямих методів для визначення податкових зобов'язань у випадках, не передбачених п. 4.3 цього Закону
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
При цьому, Законом України від 21.12.2000 № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб (пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.06.2004 № 1830).
Починаючи з червня 2010 року по теперішній час не існує методики визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, яка б була затверджена Законом.
З врахуванням цих обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що застосування положень пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181, які не були враховані позивачем, згідно яких у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2а-3502/10/0770 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді М.А. Пліш
О.М. Довгополов
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2013 |
Оприлюднено | 19.06.2013 |
Номер документу | 31879091 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні