cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2014 року м. Київ К/800/36122/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013
у справі № 2а-3502/10/0770
за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»
про визнання податкових зобов'язань визначених із застосування звичайних цін,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.06.2010 позивачем подано запит № 1538/7/23-01 до ДПІ у Сихівському районі міста Львова про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства. Вказаний запит стосувався фінансово-господарських відносин ТОВ «Геос» з ТОВ «Барва» по першій ланці проходження товарно-матеріальних цінностей відповідно до укладеної угоди.
В подальшому, податковим органом за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Барва» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010, складено акт № 1071/23-01 /20445649 від 30.06.2010, в якому встановлено порушення товариством пп.7.2.1,п.7.2, пп.7.4.1,п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 431 660,00 грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що основним видом діяльності товариства є надання в оренду приміщень, виконання будівельно-ремонтних робіт, виробництво тротуарної плитки, поряд з цим за період, охоплений перевіркою, встановлено здійснення експортних операцій шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» протягом 2008 року зі шкіри великої рогатої худоби (ВРХ). Постачальником шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» протягом 2008 року було ТОВ «Геос-Львів». Із отриманої раніше відповіді ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 20131/23-416/1643/7 від 28.12.2009 на запит Мукачівської ОДПІ №25808/7/23/-01 від 04.12.2009 встановлено, що ТОВ «Геос-Львів» є виробником шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» з шкіри ВРХ.
Рішення від 07.07.2010 №3/23-0120445649/14329, ТОВ «Барва» визначено суму податкового зобов'язання, визначене із застосуванням звичайних цін, у розмірі 632556,00 грн., у тому числі 421704,00 грн. за основним платежем та 210852,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. При цьому, податковим органом не надано пояснень щодо розбіжностей у встановленні розміру податку на додану вартість, що визначений у висновках акта та вказаному рішенні від 07.07.2010.
Як вбачається з Акта про результати планової виїзної перевірки, позивач в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни, посилається на лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України № 1/08-09 від 04.01.2010, в якому зазначено, що за результатами моніторингу ринку «Вет-Блу» у ІІ-ому півріччі 2008 року спостерігались наступні ціни на такий вид товару, а саме - від 1,5 до 4,5 дол. США за один кілограм, що згідно курсу НБУ складає від 7,26 грн. до 21,78 грн. Вказана ціна зазначається у експертному висновку за №0-15 від 27.01.2010 Закарпатської торгово-промислової палати. Вказана інформація заперечується відомостями про вартість шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу» з шкіри ВРХ сорт А-В, сорт-С станом на червень 2008 року, що представлена Львівською торгово-промисловою палатою (а.с. 98) на запит ТзОВ «Геос-Львів» від 24.06.2008 № 2 «Про надання цінової довідки щодо рівня цін на внутрішньому ринку України».
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на дату видачі рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до абз. 1 пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Пунктом 4.1 статті 4 «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
При цьому, Законом України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб (пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.06.2004 № 1830).
Як було вірно враховано судами, починаючи з червня 2010 року по теперішній час не існує методики визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, яка була затверджена Законом.
За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що в даному випадку необхідне застосування положень пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181, які не були враховані позивачем, згідно яких у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2014 |
Оприлюднено | 16.05.2014 |
Номер документу | 38692858 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Моторний О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні