Постанова

від 12.06.2013 по справі 5026/1862/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа№ 5026/1862/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_20. - директор;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії

на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013р.

у справі № 5026/1862/2012 (суддя - Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська-консалтингова компанія «Лекс»

до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії

про стягнення 350000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року у справі №5026/1862/2012 позов задоволено повністю, підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська-консалтингова компанія «Лекс» 350 000,00 грн. - заборгованості та 7 000,00 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю, та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі скаржник звертає увагу на те, що Договір №19 від 04.02.2009 був підписаний від імені відповідача - керуючим Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк» ОСОБА_5., що діяв на підставі довіреності №623 від 26.02.2008. З 05.10.2009 ОСОБА_5. був звільнений з посади керуючого Черкаської філії. Ні Тимчасовий адміністратор Малютіна В.А., ні Тимчасовий адміністратор Ярощенко Г.І. не підписували з позивачем додаткових угод, а саме, Додаткову угоду №2 від 07.08.2009 до Договору №19 про надання юридичних послуг від 04.02.2009, Додатковий договір від 10.08.2009 та Додатковий договір від 24.08.2009, що були укладені до Договору №19 від 04.02.2009. Також, скаржник стверджує, що послуги фактично не були надані.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що на момент підписання Додаткових угод та Додаткових Договорів до Договору керуючий Чернігівської філії ОСОБА_5. мав довіреності на вчинення таких дій. Також, позивач зазначає, що даний факт встановлений рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 у справі №11/1047, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 і постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011, а факт надання послуг встановлений рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2012 у справі №07/5026/1630/2012, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 і постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013. В силу ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду, що вступило в законну силу, не доводиться знову при вирішенні інших спорів за участю тих самих сторін.

Ухвалою від 16.04.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 15.05.2013.

В судове засідання 15.05.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвалою від 15.05.2013 розгляд справи відкладено на 12.06.2013р.

В судове засідання 12.06.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача повторно не з'явився.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення 350000,00 грн. - боргу за надані юридичні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору №19 про надання юридичних послуг від 04.02.2009 та додаткових угод до нього від 05.02.2009, 07.08.2009, а, також, додаткових договорів від 10.08.2009 та 24.08.2009, позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, в свою чергу, оплату за надані послуги відповідач не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009 р. між сторонами було укладено Договір про надання юридичних послуг № 19. Предметом Договору є поточне обслуговування виконавцем замовника по наданню юридичних послуг з питань, які виникають у фінансово-господарській діяльності відповідача.

Від імені відповідача Договір підписано керуючим Черкаською філією Гуляшем Андрієм В'ячеславовичем, який діяв на підставі Довіреності від 26.02.2008 р., посвідченої приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 за № 623 , що була видана ТОВ "Західінкомбанк" в особі Голови правління Гаврилишиної Н.А. строком до 26.02.2011 р., а від імені позивача - директором ОСОБА_20.

05.02.2009 та 07.08.2009 між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору, 10.08.2009 та 24.08.2009 - Додаткові договори до Договору, якими сторони врегулювали питання, що виникали в процесі виконання Договору.

Додатковою угодою від 05.02.2009 до Договору сторони доповнили статтю 2 Договору пунктом 2.1 у наступній редакції: Замовник за згодою виконавця чи на його вимогу здійснює розрахунок за виконані роботи шляхом передачі у власність чи продажу у встановленому законом порядку майна боржника, на яке звертається стягнення в порядку виконання судового рішення, на суму виконаних робіт. Додатковою угодою №2 від 07.08.2009 до Договору сторони погодили, що у відповідності до п. п. 1.1.7, 1.1.8 договору на його виконання замовник за поданням виконавця уповноважує призначеного останнім адвоката на ведення справ у судах відповідною довіреністю з визначеними в ній правами, який виконує обов'язки по договору, та за дії якого несе відповідальність виконавець.

Додатковим договором від 10.08.2009 до Договору сторони, погодили доповнення:

- пунктом 2.5, в якому зазначено, що Замовник зобов'язаний оплати надані послуги по кожному замовленню на протязі двох банківських днів від дати надходження грошових коштів замовнику від боржника, поручителів чи третіх осіб в розмірі 10% від суми одержаних грошових коштів чи вартості переданого у власність майна в рахунок розрахунку за борговими зобов'язаннями;

- пунктом 3.4, відповідно до якого у випадку односторонньої відмови замовника від виконання взятих на себе прав та обов'язків за цим договором чи припинення договірних відносин за його ініціативою після того, як виконавець одержав замовлення на виконання послуг і до остаточного розрахунку за виконану роботу і надані послуги, вважається, що виконавець повністю виконав власні зобов'язання за договором і має право на оплату послуг в обумовленій сумі незалежно від надходження грошових коштів замовнику від боржників та третіх осіб.

Як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, ним були надані послуги відповідачу згідно умов договору, додаткових угод та додаткових договорів до нього, на підтвердження чого він надав ще до суду першої інстанції копії замовлень №№1, 3, 4, 8, 9, 10, 11 та протоколи до них, копії процесуальних документів та ін., які містяться в матеріалах справи.

09.11.2009 позивач направив відповідачу Лист №68 з проханням підтвердити факт припинення Договору.

24.11.2009 позивач отримав заяву від відповідача про скасування Довіреності від 10.08.2009, виданої ОСОБА_20. на представництво банку.

24.11.2009 позивач направив відповідачу Лист за вих. №71, в якому повідомив про припинення подальшого виконання договірних обов'язків у зв'язку з односторонньою відмовою підлеглого відповідачу Банку від договору та надіслав відповідачу рахунки на оплату наданих послуг в порядку, який передбачений договором.

Відповідач своїм листом № 202-2 від 25.12.2009 за підписом В. о. керуючого філією Кравченко І.М. повідомив позивача про те, що виставлені ним рахунки оплачуватись не будуть, оскільки Договір про надання послуг є результатом усної домовленості позивача особисто з керуючим філією ОСОБА_5. та договірні відносини себе вичерпали, а договір необхідно розірвати.

Враховуючи відмову відповідача щодо оплати наданих йому послуг, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить сягнути частину заборгованості за надані послуги в сумі 350 000,00 грн.

Судом першої інстанції задоволені позовні вимоги в повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання додаткової угоди №2 від 07.08.2009 адвокату ОСОБА_20. для ведення справ були видані Довіреності №29 від 17.06.2009 та від 10.08.2009 із зазначенням наданих йому процесуальних прав, зі строком дії до 26.02.2011 та подані наступні замовлення:

- замовлення №1 від 22.04.2009 про стягнення з громадянки ОСОБА_11 простроченої заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на заставне майно на суму 480 281,78 грн.;

- замовлення №3 від 11.06.2009 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно ТОВ "Черкаська паперова фабрика 2008", поручителів ОСОБА_12, ОСОБА_13 на суму 3 468 877,01 грн.;

- замовлення №4 від 24.08.2009 про стягнення заборгованості за кредитним договором з громадянина ОСОБА_14 на суму 6 900 187,26 грн., а також про порушення провадження про визнання недійсними договорів щодо відчуження заставного майна;

- замовлення №8 від 01.09.2009 про стягнення заборгованості з боржника ТОВ "МАКОТ", поручителів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та звернення стягнення на заставне майно майнового поручителя ЗАТ "Стеблівський завод продтоварів" на суму 2 880 484,44 грн.;

- замовлення №9 від 02.09.2009 про стягнення боргу з ПП "ОСОБА_19", СПД ОСОБА_18, ФО ОСОБА_19 та звернення стягнення на заставне майно на суми 225 104,24 грн., 562 873 грн., 5 431 615,02 грн., 871 472,21 грн., 796 631,58 грн.;

- замовлення №10 від 02.09.2009 про стягнення заборгованості з ТОВ "Берег" на 388 649,40 грн.;

- замовлення №11 від 03.09.2009 про стягнення заборгованості з ПП "Агротехоіл" на 435 906,15 грн.

Факт надання позивачем послуг, передбачених договором, встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 у справі №11/1047, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 і постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 та рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 у справі №17/5026/1380/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 і постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013.

Відповідно до п.2.1 договору замовник виплачує виконавцю плату за надання юридичних послуг, яка складає 10% від суми грошових коштів, що надійшли на рахунок замовника за результатами претензійно-позовної роботи.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг №10, від 24.11.2009 на суму 48 028,17 грн., №11 від 24.11.2009 на суму 346 887,70 грн., №12 від 24.11.2009 на суму 690 018,73 грн., загальна сума виставлених рахунків складає 1 084 934,60 грн.

З відповідача на користь позивача Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 у справі №17/5026/1380/2012, у зв'язку із порушенням строків розрахунків за отримані послуги згідно Договору про надання юридичних послуг №19 від 04.09.2009 стягнуто частину цієї заборгованості у розмірі 350 000,00 грн.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заявлену частину суму боргу за Договором №19 від 04.09.2009 в розмірі 350 000,00 грн.

Твердження скаржника, що ОСОБА_5. неправомірно підписав Додаткові угоди до договору є безпідставними та документально не підтвердженими, оскільки:

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 визначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Як зазначалося вище, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" спірний додатковий договір від 10.08.2009 р. уклав керуючий Черкаською філією цього товариства ОСОБА_5., який діяв, як зазначено в цьому договорі, на підставі довіреності від 26.02.2008р., на яку є посилання в Договорі про надання юридичних послуг від 04.02.2009 р. № 19.

Постановою правління Національного банку України від 12.02.2009 р. № 68 в Товаристві з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" була призначена тимчасова адміністрація і тимчасовий адміністратор Малютіна В.А.

16.02.2009 р. тимчасовий адміністратор Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" Малютіна В.А. надала керуючому Черкаською філією цього товариства ОСОБА_5 довіреність зі строком дії до 12.02.2010 р., яка того ж дня 16.02.2009 р. була посвідчена приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 і зареєстрована в реєстрі за № 305 (а.с. 62).

Постановою правління Національного банку України від 23.07.2009 р. № 442 тимчасовим адміністратором Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" була призначена Ярошенко Г.І.

28.07.2009 р. тимчасовий адміністратор Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" Ярошенко Г.І. надала керуючому Черкаською філією цього товариства ОСОБА_5 довіреність зі строком дії до 12.02.2010 р., яка того ж дня 28.07.2009 р. була посвідчена приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 і зареєстрована в реєстрі за № 1244 (а.с. 63).

Зазначені вище довіреності від 26.02.2008 р., від 16.02.2009 р. та від 28.07.2009 р. передбачали повноваження керуючого Черкаською філією Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Західінкомбанк" ОСОБА_5 на укладення від імені названого Товариства договорів, спрямованих на забезпечення фінансово-господарської діяльності філії.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги про визнання недійсним додаткового договору від 10.08.2009 р. до договору про надання юридичних послуг № 19 від 04.02.2009 р. вже були предметом розгляду в господарському суді. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2012 у справі №07/5026/1630/2012 у позові відмовлено. Рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 і постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013. Також, у вказаному рішенні встановлений факт підписання ОСОБА_5. Договору №19 про надання юридичних послуг від 04.02.2009 та додаткових угод до нього від 05.02.2009, 07.08.2009, а, також, додаткових договорів від 10.08.2009 та 24.08.2009.

Також, відповідач у даній справі вже звертався до суду з позовом про визнання недійсними Договору №19 про надання юридичних послуг від 04.02.2009 та додаткових угод до нього від 05.02.2009, 07.08.2009, а, також, додаткових договорів від 10.08.2009 та 24.08.2009. у справі № 11/1047 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатсько-консалтингова компанія "Лекс" про визнання недійсними з моменту укладення договору про надання юридичних послуг № 19 від 04.02.2009 р. та додаткових угод до нього від 05.02.2009 р., від 07.08.2009 р., від 10.08.2009 р. та від 24.08.2009 р. з підстав, що передбачені ст. ст. 232, 234 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 р. у справі № 11/1047, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 р., у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Керуючись вищевикладеним, колегія суддів дійшли висновку щодо безпідставності тверджень відповідача, що надані послуги фактично позивачем не надавалися. Також, відповідач не спростував належними та допустимими доказами висновку суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 у справі №5026/1862/2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5026/1862/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.