Рішення

від 13.06.2013 по справі 1775-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.2013 Справа №5002-12/ 1775-2012

За позовом Заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Державного підприємства «Лівадія», Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

до відповідачів 1. Лівадійської селищної ради, м. Ялта, смт. Лівадія

2. Приватного підприємства «Інтелект - Сервіс», м. Київ

Про визнання недійсним рішення, договору та зобов'язанні повернути земельну

ділянку.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від ПП "Інтелект-сервіс"- Медарь Н.В., довіреність № 5 від 28.01.2013, представник;

Від Прокуратури - Провотар Т.В., , старший прокурор відділу прокуратури

СУТЬ СПОРУ : Заступник прокурора м. Ялти звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державного підприємства «Лівадія», Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ з позовною заявою до Лівадійської селищної ради, м. Ялта, смт. Лівадія, Приватного підприємства «Інтелект - Сервіс», м. Київ та просить суд визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради №81 від 26.12.2007, визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради №146 від 11.06.2008, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кад. № 0111947900:01:001:0232) укладений між Лівадійською селищною радою та приватним підприємством «Інтелект - Сервіс» (реєстраційний 3040800700028), зобов'язати приватне підприємство «Інтелект - Сервіс» повернути земельну ділянку кадастровий № 0111947900:01:001:0232 вартістю 8205,00 грн., розташовану за адресою: смт. Лівадія, район Санаторію «Росія» у користування державного підприємства «Лівадія» шляхом складення акту прийому -передачі. Також у позовній заяві заступником прокурора м. Ялти заявлено клопотання щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Лівадійській селищній раді приймати будь - які рішення щодо оформлення права власності / користування стосовно земельної ділянки загальною площею 0,30 га, вартістю 8205,00 грн., що розташована за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, район Санаторію «Росія», що перебуває у оренді приватного підприємства «Інтелект - Сервіс» та заборони Управлінню Держкомзему в м. Ялта здійснювати будь - які реєстраційні дії щодо вищезазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2012 порушено провадження у справі.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 12, 84, 92, 116, 141, 142 Земельного кодексу України положеннях Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що рішення №81 від 26.12.2007 та №146 від 11.06.2008 Лівадійської селищної ради та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки (кад. № 0111947900:01:001:0232) підлягають визнанню недійсними, оскільки Лівадійська селищна рада, приймаючи рішення, не мала права на розпорядження спірною земельною ділянкою та явно вийшла за межі своїх повноважень.

Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2012 року по справі призначена судова будівельна - технічна експертиза та зупинено провадження у справі.

До Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшов лист Кримського науково - дослідницького інституту судових експертиз за вих. № 01-23/5465 щодо погодження строків проведення експертизи у справі, у зв'язку з великим навантаженням експертів.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2013 року погоджено строк проведення експертизи згідно клопотання від 06.11.2012 вих. № 01-23/5465.

До суду повернені матеріали справи №5002-12/1775-2012 із висновком експерта.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2013 провадження у справі поновлено та визначено дату судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав додаткові пояснення по суті позовних вимог, а саме, зазначив, що Лівадійська селищна рада при постановлені спірного рішення перевищила надані законом повноваження.

Представник відповідача Приватного підприємства «Інтелект - Сервіс» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду клопотання щодо застосування строків позовної давності.

Лівадійська селищна рада явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, рекомендованою поштою.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду спору продовжувався на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2007 року рішенням №81, 21-ї сесії 5-го скликання "Про перевід земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства «Лівадія», розташованого за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, між пограничним постом, та Санаторієм «Росія» (вул. Виноградна, в районі будинку №24), в землі запасу, не передані у власність та не надані у користування, які знаходяться у ведені Лівадійської селищної ради» затверджено технічну документацію щодо переводу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,3 га, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Лівадія» за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, між пограничним постом, та Санаторієм «Росія» ( вул. Виноградна, в районі будинку №24), в землі запасу Лівадійської селищної ради.

11 червня 2008 року рішенням №146, 26-ї сесії 5-го скликання "Про затвердження проекту землійстрію щодо відводу та передачі в оренду ПП «Інтелект - Сервіс» земельної ділянки площею 0,3000 га для будівництва курортного готелю за адресою: АРК, м. Ялта, смт. смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку №24, на землях Лівадійської селищної ради» затверджено ПП «Інтелект - Сервіс» акти вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва курортного готелю на 60 місць на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі домоволодіння №24; затвердити проект земліустрію щодо відводу земельної ділянки ПП «Інтелект - Сервіс» для будівництва курортного готелю на 60 місць на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі домоволодіння №24, вирішено передати ПП «Інтелект - Сервіс» в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,3000 га за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі домоволодіння №24 для будівництва курортного готелю на 60 місць (код УКЦИЗ 1.1 Кб), із земель не переданих у власність та не наданих у користування, які знаходяться у ведені Лівадійської селищної ради.

У 2008 році між Лівадійською селищною радою (Орендодавець) та Приватним підприємством "Інтелект - Сервіс»" (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.1. даного договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в термінове платне користування земельну ділянку для будівництва курортного готелю на 60 місць, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку №24.

Згідно з п. 2.1. даного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3000 га (кадастровий номер 0111947900:01:001:0232).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у пункті 2.4. Договору та складає 1610944,20 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що договір оренди укладений строком на 49 років, починаючи з дня прийняття рішення №146, 26-ї сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради.

Договір зареєстровано в органі Державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки ЯВ КРФ ДП "УДЗК" у зв'язку з чим в Державному реєстрі земельних ділянок зроблено запис від 27.10.2008 року за №040800700028.

Відповідно до Акту прийому - передачі спірна земельна ділянка була передана Приватному підприємству «Інтелект - Сервіс».

Прокурор просить суд визнати недійсними рішення №81 від 26.12.2007 та №146 від 11.06.2008 Лівадійської селищної ради та укладений на їх підставі договір оренди земельної ділянки (кад. № 0111947900:01:001:0232), обґрунтовуючи свої вимоги порушенням норм чинного законодавства при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні договору оренди землі між відповідачами

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені заступником прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Державного підприємства «Лівадія» в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України позовні вимоги щодо визнання недійсними рішення рішення №81 від 26.12.2007 та №146 від 11.06.2008 Лівадійської селищної ради та укладений на їх підставі договір оренди земельної ділянки (кад. № 0111947900:01:001:0232), правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Так, предметом спору у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання недійсними рішень та договору оренди земельної ділянки укладеного між сторонами.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділян ками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відноситься розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань у сфері земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 84 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до пункту «ж» частини 3 статті 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство "Лівадія" відповідно до свого Статуту та на підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 26 грудня 2005 року № 747 "Про перейменування державних підприємств" є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства - радгосп-завод "Лівадія", якому рішенням 2-ї сесії 23-го скликання №18 від 25.06.1998 було передано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 181,92 га, про що видано державний акт на право постійного користування на землю ІІ-КМ № 002298.

Державне підприємство "Лівадія" засновано на державній власності та підпорядковано Міністерству аграрної політики України, а також на добровільних засадах входить до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".

Таким чином, згідно статті 84 Земельного кодексу України, земельна ділянка, на якій розташоване Державне підприємство «Лівадія», належить до земель державної власності .

Як вбачається зі змісту статі 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Сторонами не доведено, що Державне підприємство «Лівадія» подавало заяву про відмову від права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,3 га.

За змістом статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 141 Земельного кодексу України закріплено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а саме:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 116 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Висновок комплексної судової земельної - технічної та будівельно - технічної експертизи № 2281/2282/2283 від 10.04.2012 не спростовує того, що станом на 2007 рік спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні державного підприємства «Лівадія». На дату розгляду справи висновки експертизи дають можливість стверджувати щодо відсутності споруд та будь - яких поліпшень на спірній земельній ділянці.

Отже, враховуючи вищевикладене рішення Лівадійської селищної ради №81, 21-ї сесії 5-го скликання та №146, 26-ї сесії 5-го скликання були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки припинення права постійного землекористування державного підприємства «Лівадія» могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не мало значення, чи знаходилась спірна земельна ділянка в межах населеного пункту або за його межами, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання їх недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 26.03.2012 у справі №3-18гс12.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 761 Цивільного кодексу України закріплено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Судом з'ясовано належність спірної земельної ділянки до земель державної власності, тож саме орган державної виконавчої влади був здатний виступати орендодавцем.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, судам необхідно надавати правову оцінку питанню чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

У зв'язку із цим, суд робить висновок, що договір оренди земельної ділянки укладений в 2008 році між Лівадійською селищною радою та Приватним підприємством «Інтелект - Сервіс» (кад. № 0111947900:01:001:0232) , укладений на підставі неправомірно прийнятих Лівадійською селищною радою рішень №81, 21-ї сесії 5-го скликання та №146, 26-ї сесії 5-го скликання, є таким, що укладений з порушенням норм матеріального права з перевищенням повноважень орендодавця, що порушує права позивача, а отже може бути визнаний недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Щодо клопотання відповідача Приватного підприємства «Інтелект - Сервіс» про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, матеріали справи свідчать про те, що оскаржувані рішення були прийняті у 2007 та 2008 році, договір оренди був укладений у 2008 році. З позовною заявою прокурор звернувся у 2012 році.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" N4176-VI (4176-17) від 20.12.2011 були внесені зміни до статей 258, 268 Цивільного кодексу України стосовно позовної давності.

Згідно з пунктом 3 частини 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Таким чином, вимоги Приватного підприємства "Інтелект - Сервіс" про застосування строків позовної давності не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи наявність підстав щодо визнання недійсними рішень Лівадійської селищної ради №81, 21-ї сесії 5-го скликання, №146, 26-ї сесії 5-го скликання та договору оренди, підлягає задоволенню вимога прокурора щодо зобов'язання Приватного підприємства «Інтелект - Сервіс» повернути земельну ділянку кадастровий № 0111947900:01:001:0232, розташовану за адресою: смт. Лівадія, район Санаторію «Росія» у користування державного підприємства «Лівадія» шляхом складення акту прийому -передачі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що прокурором помилково вказана вартість спірного майна 8205,00 грн., оскільки пунктом 2.4. договору визначена нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка складає 1 610 944,20 грн.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18 червня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення №81, 21-ї сесії 5-го скликання "Про перевід земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства «Лівадія», розташованого за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, між пограничним постом, та Санаторієм «Росія» (вул. Виноградна, в районі будинку №24), в землі запасу, не передані у власність та не наданні у користування, які знаходяться у ведені Лівадійської селищної ради».

3. Визнати недійсним рішення №146, 26-ї сесії 5-го скликання "Про затвердження проекту землійстрію щодо відводу та передачі в оренду ПП «Інтелект - Сервіс» земельної ділянки площею 0,3000 га для будівництва курортного готелю за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, в районі будинку №24, на землях Лівадійської селищної ради»

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кад. № 0111947900:01:001:0232) укладений між Лівадійською селищною радою та приватним підприємством «Інтелект - Сервіс» (реєстраційний 3040800700028).

5. Зобов'язати Приватне підприємство «Інтелект - Сервіс» повернути земельну ділянку кадастровий № 0111947900:01:001:0232 вартістю 1 610 944,20 грн., розташовану за адресою: смт. Лівадія, район Санаторію «Росія» у користування державного підприємства «Лівадія» шляхом складення акту прийому -передачі

6. Стягнути з Лівадійської селищної ради на користь Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору.

7. Стягнути з Приватного підприємства «Інтелект - Сервіс» на користь Державного бюджету України 2 146,00 грн. судового збору.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Іллічов