ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 червня 2013 року Справа № 5023/2673/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Демидової А.М., суддів:Владимиренко С.В., Мирошниченка С.В., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балта" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 21.01.2013 у справі№ 5023/2673/12 за позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Балта" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 пророзірвання договору суборенди нежитлового приміщення та звільнення від сплати орендної плати
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балта" з вимогами розірвати договір суборенди нежитлового приміщення від 01.05.2011 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "Аркада" (суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балта" (орендар), та звільнити позивача від сплати орендної плати на загальну суму 141 362,06 грн. за період з 01.05.2012 і до дати розірвання договору на підставі пункту 7.6. договору суборенди нежитлового приміщення від 01.05.2011.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.07.2012 у справі № 5023/2673/12 позовні вимоги задоволено частково; розірвано договір суборенди нежитлового приміщення від 01.05.2012, укладений між позивачем (орендарем) та відповідачем. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 у справі № 5023/2673/12 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2013 у справі № 5023/2673/12 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Балта" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2013 у справі № 5023/2673/12, у якій просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада" відмовити.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 08.04.2009 у справі № 5020-3/013, від 10.03.2010 у справі № 48/128, від 26.01.2012 у справі № 14/5025/1656/11, від 16.12.2008 у справі № 3/133, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 21.01.2013 у справі №5023/2673/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог суборендаря до орендаря про розірвання договору суборенди (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи при цьому із встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що внаслідок будівництва споруди впритул до стіни нежитлового приміщення, що було предметом спірного договору суборенди, фактично було закрито чотири вікна вказаного приміщення, що в подальшому спричинило його затемнення та неможливість позивачем (суборендарем) використовувати об'єкт за цільовим призначенням; внаслідок бездіяльності відповідача позивач був позбавлений можливості користуватися об'єктом суборенди відповідно до власних цілей, оскільки вказане приміщення не відповідало вимогам технічного стану приміщень банківських установ та державним санітарним нормам щодо забезпечення природного освітлення робочих місць.
Водночас з постанови від 08.04.2009 у справі № 5020-3/013 вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову орендодавця до орендаря про розірвання договору оренди, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про відсутність з боку орендаря істотного порушення умов договору оренди, а наведені позивачем посилання не є істотним порушенням, крім того орендар надав суду докази усунення відповідних порушень.
У постанові від 16.12.2008 у справі № 3/133 суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про відсутність істотних порушень договору оренди з боку орендаря (відповідача), погодився з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення позову орендодавця про розірвання договору оренди.
Постановами Вищого господарського суду України від 10.03.2010 у справі № 48/128 та від 26.01.2012 у справі № 14/5025/1656/11, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення судів попередніх інстанцій скасовано (у справі № 14/5025/1656/11 скасовано в частині, що стосується доводів заявника), а справи передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ 2 ГПК України.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Балта" у допуску справи № 5023/2673/12 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА. Демидова Судді:С. Владимиренко С. Мирошниченко І. Плюшко С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2013 |
Оприлюднено | 19.06.2013 |
Номер документу | 31893399 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Демидова A.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні