Рішення

від 11.06.2013 по справі 5011-23/10949-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10949-2012 11.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український інститут по

проектуванню об'єктів газової промисловості "Укргазпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідна Інтеграційна Компанія"

про стягнення 445.775,01 грн.

Суддя Ониськів О.М.

Представники:

від позивача: Панчук М.Г., за довіреністю,

від відповідача: Овчаренко Т.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-23/10949-2012 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідна Інтеграційна Компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості "Укргазпроект" 387.829,80 грн. основного боргу, 5.642,13 грн. 3% річних та 7.869,44 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості "Укргазпроект" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-23/10949-2012 скасовано частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідна Інтеграційна Компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості "Укргазпроект" 387.829,80 грн. основного боргу, 12.376,65 грн. інфляційних втрат, 15.315,47 грн. 3% річних та 8.310,44 грн. - судового збору. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-23/10949-2012 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідна Інтеграційна Компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості "Укргазпроект" 804,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 у справі № 5011-23/10949-2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-23/10949-2012 скасовано, справу № 5011-23/10949-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-1/188 від 11.04.2013 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-23/10949-2012, за результатами якого для нового розгляду справи було визначено суддю Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 суддею Ониськів О.М. прийнято справу № 5011-23/10949-2012 до свого провадження та призначено розгляд справи на 14.05.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 3947 від 20.10.2008 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 387.829,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 15.347,34 грн. та 39.594,47 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 14.05.2013 представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість загалом у сумі 415.653,79 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 11.06.2013 представник позивача надав доповнення до заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 387.829, 80 грн. основного боргу, 15.315,47 грн. 3% річних, 12.376,65 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Відповідач у своїх пояснення зазначив, що роботи згідно з Актами № 654 від 04.01.2011 та № 693 від 26.12.2011 виконані позивачем неякісно та не в повному обсязі. Також відповідач зазначив, що строк обов'язку відповідача з оплати виконаних робіт залежить від фактичного отримання коштів від генерального замовника, строк виконання якого не настав, у зв'язку з неотриманням відповідачем коштів від замовника.

У судовому засіданні 11.06.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 20.10.2008 між Публічним акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 3947 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт з паспортизації магістральних газопроводів і газопроводів - відгалужень, що експлуатуються Одеським ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», ДК «Укртрансгаз», а відповідач прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 6.1 Договору вартість робіт склала 6.489.958,80 грн.

У зв'язку з корегуванням вартості робіт, між позивачем та відповідачем 15.03.2010 була укладена Додаткова угода № 2 до Договору, згідно умов якої вартість робіт склала 4.789.274,20 грн.

Додатковою угодою № 4 до Договору позивач та відповідач погодили вартість робіт згідно з протоколом погодження договірної ціни, яка склала 3.384.491,80 грн.

Також, сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 від 20.10.2008 та № 3 від 15.09.2010 до Договору, якими змінювались реквізити сторін.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 387.829,80 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 на суму 275.036,60 грн. та №693 від 26.12.2011 в сумі 112.793,20 грн., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, без будь-яких зауважень або застережень сторін щодо виконаних робіт, їх якості та строків виконання, а також факт підписання яких не заперечується сторонами.

Пунктом 6 Договору сторонами погоджено вартість робіт та порядок розрахунків, зокрема, згідно з пунктом 6.3 Договору оплата фактично виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, після отримання грошових коштів від генерального замовника - ДК «Укртрансгаз» по даному об'єму робіт.

Проте, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору повністю не виконав своїх зобов'язань в частині сплати грошових коштів за виконані роботи згідно з Актами здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 та №693 від 26.12.2011, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 387.829,80 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Позивач 08.05.2012 звертався до відповідача з претензією вих. №01-1/395 від 07.05.2012 (т. 1, а.с. 26-27) з вимогою про сплату заборгованості, у відповідь на яку відповідач надіслав лист від 30.05.2012 вих. №19/12 (т.1, а.с. 29), в якому останній повідомив, що сплата заборгованості затримується з причин несвоєчасного виконання календарного плану робіт за договорами та недовиконання заактованих польових робіт, але гарантував сплатити заборгованість по їх завершенню.

Однак, станом на момент подачі позову заборгованість у сумі 387.829,80 грн. відповідачем не сплачена.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем-2 та відповідачем укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 387.829,80 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 на суму 275.036,60 грн. та №693 від 26.12.2011 в сумі 112.793,20 грн., в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 387.829,80 грн. не виконав.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 та №693 від 26.12.2011 відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, вказані акти є належним доказом виконання робіт позивачем та їх прийняття відповідачем.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що роботи за Актами здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 на суму 275.036,60 грн. та №693 від 26.12.2011 в сумі 112.793,20 грн., заборгованість за якими позивач просить стягнути з відповідача, не виконані в повному обсязі та виконані з недоліками, хоча вказані акти і були підписані відповідачем.

Заперечення відповідача є безпідставними та відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 ст. 882 ЦК України замовник мав право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Пунктом.5.7 Договору передбачено, що відповідач протягом 10 днів з дня отримання актів здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених у п. 5.4 Договору, зобов'язаний надіслати позивачу підписані акти здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від їх приймання.

Проте, відповідач своїм правом, передбаченим вказаною нормою та умовами Договору, не скористався, будь-яких зауважень або застережень не надав.

Матеріали справи доказів зворотнього не містять.

Крім того, відповідач втратив право посилатися на обставини щодо виявлення будь-яких недоліків у виконаних роботах, оскільки не заявив про допущені у роботі відступи від умов Договору або інші недоліки негайно (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Також, суд зазначає, що питання щодо якості і строків виконання позивачем робіт не є предметом розгляду в межах даної справи. Відповідальність позивача за порушення строків здачі робіт та їх якості передбачена п. п. 7.2 та 7.3 Договору, де зазначено, що за порушення строків здачі етапу робіт чи роботи в цілому в терміни, зазначені у п. 1. 9 Договору, позивач сплачує на користь відповідача пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за порушення позивачем умов договору щодо якості робіт, відповідач має право стягнути штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості неякісних робіт.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 387.829,80 грн., про що свідчать Акти здачі-прийняття виконаних робіт №654 від 04.01.2011 на суму 275.036,60 грн. та №693 від 26.12.2011 в сумі 112.793,20 грн., підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив оплату робіт в повному обсязі у сумі 387.829,80 грн.,

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2013 у справі № 5011-23/10949-2012 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення і постанову судів попередніх інстанцій в даній справі та направляючи справу на новий розгляд, вказав на необхідність встановлення строку виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати виконаних позивачем робіт в контексті положень спірного Договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір підряду є оплатним, обов'язок відповідача як замовника за Договором № 3947 від 20.10.2008 оплатити прийняті роботи виникає в силу положень Закону та п. 1.1 Договору.

При цьому, умовами пункту 6.3. Договору сторонами узгоджено не умови виникнення у відповідача вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто, строки виконання зобов'язання.

Суд вважає, що вказаний пункт Договору, який регламентує порядок проведення розрахунків за виконані роботи після отримання грошових коштів від генерального замовника - ДК «Укртрансгаз», суперечать імперативним приписам ч. 1 ст. 854 ЦК України, згідно з якою у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення строку (терміну) виконання зобов'язання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у п. 6.3. Договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від генерального замовника - ДК «Укртрансгаз». Проте, вказана подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в Договорі генеральним замовником робіт без зазначення реквізитів цієї особи.

Вказаним пунктом Договору сторони визначили строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на дію особи, яка не є стороною такого договору.

Статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Зі змісту частини 2 статті 528 ЦК України вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Суд відзначає, що встановлення пунктом 6.3. Договору залежності виконання замовником зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження коштів від ДК «Укртрансгаз» (як генерального замовника) суперечить приписам ст. 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника (в даному випадку - ДК «Укртрансгаз») чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107-2012).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних робіт у розмірі 387.829,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 12.376,65 грн. та 3% річних у сумі 15.315,47 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 05.01.2011 по 10.08.2012 по акту №654 від 04.01.2011 та за період з 27.12.2011 по 10.08.2012 по акту №693 від 26.12.2011.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідно до п. 5.8. Договору встановлено, що акти здачі-приймання виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків замовника з виконавцем за даним договором, а тому, суд вважає, що строк нарахування 3% річних та інфляційних втрат починається з наступного дня від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

У зв'язку з чим, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 12.376,65 грн. та 3% річних у сумі 15.315,47 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 05.01.2011 по 10.08.2012 по акту №654 від 04.01.2011 та за період з 27.12.2011 по 10.08.2012 по акту №693 від 26.12.2011.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 605,06 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Крім того, відповідно до п.4.4. постанови Пленуму від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У зв'язку з чим, витрати відповідача по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 4.156,54 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 24, к. 14, код ЄДРПОУ 24916086) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (04050, м. Київ, вул. Артема, 77, код ЄДРПОУ 00158592) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 387.829 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 80 коп., 12.376 (дванадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 15.315 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 47коп. - 3 % річних та 8.310 (вісім тисяч триста десять) грн. 44 коп. - судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (04050, м. Київ, вул. Артема, 77, код ЄДРПОУ 00158592) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 06 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 1620 від 08.08.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» (04050, м. Київ, вул. Артема, 77, код ЄДРПОУ 00158592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія» (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 24, к. 14, код ЄДРПОУ 24916086) 4.156 (чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013.

Суддя Ониськів О.М.