Постанова
від 18.06.2013 по справі 916/642/13
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 916/642/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді О.Т. Лавренюк

суддів Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача 1: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від відповідача 2: Яцук Є.В., довіреність №15, від 02.01.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком"

на рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2013 р.

по справі № 916/642/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо"

до: 1) Державного підприємства „Одеська залізниця"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - Інвестиційна компанія „Інтерком"

про стягнення 3 891,60 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 18.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

12.03.2013 р. ПАТ „Вінницяоблпаливо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ДП „Одеська залізниця" та ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" 3891,60 грн. вартості недостачі вантажу пропорційно ступеня вини кожного з відповідачів.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПрАТ „Вінницяоблпаливо" посилається на ст.ст.526,920,924,925 ЦК України, ст.ст.193,216,217,224,225,314,315 ГК України, п.п.24,27,32,110,113,127 Статуту залізниць України, п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України, договір від 15.02.2012 р. № 1.26, залізничну накладну від 02.09.2012 р. № 51304467, комерційний акт від 06.09.2012 р. АА № 022789/704/3, рахунок-фактуру від 02.09.2012 р. № СФ-001039, платіжне доручення від 04.09.2012 р. № 598 тощо.

Рішенням місцевого господарського суду Одеської області від 13.05.2013 р. по справі № 916/642/13 (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" на користь ПАТ „Вінницяоблпаливо" 1945,80 грн. вартості недостачі вантажу, 860, 25 грн. судового збору, з огляду на те, що технічні несправності вагону №67184531 могли бути виявлені вантажовідправником перед завантаженням, однак він завантажив вантаж в технічно несправний вагон, а перевізник подав та прийняв технічно несправний вагон до перевезення, в результаті чого можлива втрата вантажу . Таким чином, з посиланням на ст.ст. 908, 924 ЦК України, ст.ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України, суд встановив, що сума позову підлягає стягненню з вантажовідправника та перевізника в рівних частках, між тим оскільки відсутній рахунок-фактура, довідка або інший документ відправника вантажу, з якого вбачається дійсна вартість вугілля, яке перевозилось на підставі накладної від 02.09.2012 р. № 51304467 у вагоні № 67656868, в решті позову відмовлено, посилаючись на положеннями ч.1 ст.115 Статуту залізниць України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2013 р. по даній справі, ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2013 р. по справі № 916/642/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ПАТ „Вінницяоблпаливо" в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким провадження по справі відносно ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" припинити, судові витрати покласти на позивача, оскільки оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи.

Представник ДП „Одеська залізниця" в судовому засіданні був присутнім, надавав усні пояснення щодо відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Представник ПАТ „Вінницяоблпаливо" судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просить суд розглянути апеляційну скаргу за його відсутністю, а також просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Представник ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" в судове засідання не з'явився, проте про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 02.09.2012 р. зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" (відправник) на станцію призначення Джулинка Одеської залізниці для Джулинського паливного складу ПАТ „Вінницяоблпаливо" (одержувач) відправлено вагон № 67656868 з антрацитом у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 51304467.

Згідно відміток у накладній антрацит у вологому стані завантажено у вагон засобами відправника навалом нижче бортів; вантаж марковано вапняним розчином; вагон є власністю ДП „Дарницький ВРЗ".

05.05.2012 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці за результатами огляду вагону № 67656868 з оглядової вежі системою відео спостереження та проведення зважування виявлено: різниця маси вантажу в сторону зменшення на 3800 кг; на поверхні вантажу маються поглиблення та сліди старої течі вантажу; на момент прибуття вагону на станцію Знам'янка просипання відсутнє; наявне нещільне прилягання кришок люків 1,2,3,4,6,7 праворуч по ходу потяга; наявні зазори між кришками люків праворуч по ходу потяга між поперечними балками шириною 50 мм на всю довжину кришок люків; зазори в вагонному парку закладено паклею та дошками. Вказані обставини відображено в акті загальної форми № 27237.

Того ж дня на станції Знам'янка Одеської залізниці додатково складено акт загальної форми № 27250, з якого вбачається, що: по документу зазначено навантаження навалом нижче бортів, висота навантаження відносно висоти бортів вагону не зазначена; фактично вантаж завантажено навалом рівномірно нижче бортів на 400 мм; на поверхні вантажу мають місце воронкоподібні поглиблення: праворуч по ходу потяга над 1-2 люками довжиною 2000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 1000 мм, над 3-4 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм, над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 500 мм, глибиною 350 мм; на поверхні вантажу наявне маркування, в місцях заглиблень маркування відсутнє; каток не застосовано; просипання вантажу відсутнє; зазори закладено паклею та дошками.

Також 05.09.2012 р. працівниками залізниці складено акт про технічний стан вагону № 608, за змістом якого: вагон № 67656868 технічно справний; наявне нещільне прилягання кришок 1,2,3,4,6,7 люків праворуч по ходу потяга шириною 50 мм на всю довжину кришок люків; втрата вантажу можлива; вантажовідправник несправність бачити міг, проте заходів по її усуненню не вжив.

06.09.2012 р. на цій же станції складено комерційний акт серії АА № 022789/704/3, згідно якого: в документі зазначено вантаж навантажений навалом нижче бортів, висота навантаження відносно висоти бортів вагону не вказана; при перевірці виявлено: вантаж завантажено навалом рівномірно нижче бортів на 400 мм; на поверхні вантажу маються воронкоподібні заглиблення: праворуч по ходу потяга над 1-2 люками довжиною 2000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 1000 мм, над 3-4 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм, над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 500 мм, глибиною 350 мм; просипання вантажу відсутнє; мають місце старі сліди просипання; щілини між кришками 1,2,3,4,6,7 люків праворуч по ходу потяга шириною 50 мм на всю довжину кришок люків, закладені дошками та паклею; двері інших люків замкнені щільно; каток не застосовано; на поверхні вантажу наявне маркування, в місцях заглиблень маркування відсутнє; різниця маси вантажу в сторону зменшення на 4200 кг.

09.09.2012 р. вагон прибув на станцію призначення, після чого залишок вантажу видано ПАТ „Вінницяоблпаливо".

Враховуючи наведені факти, вантажоодержувач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відправника та перевізника вартості втраченого під час перевезення антрациту у розмірі 3891,60 грн. (маса відповідальної недостачі із вирахуванням норми недостачі 2% маси нетто вологого вантажу визначена як 2820 кг; вартість вантажу 1150,00 грн. без ПДВ за 1 тону - по рахунку-фактурі від 02.09.2012 р. № СФ-001039, оформленому ТОВ „ДОНПОСТАВКА АПБ" як власником вантажу).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 909 ЦК України, ч. 2 ст. 307 ГК України ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між Вантажовідправником і Перевізником договору перевезення вантажу на користь позивача Вантажоодержувача.

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон № 51304467 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч. 3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, а також у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов. При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону, а в силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери зобов'язана залізниця. Водночас у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від його використання. Аналогічна позиція міститься і у п.3.9 Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008 р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснень президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Статтею 31 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001 р. № 62 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001 р. за № 796/5987.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

З матеріалів справи встановлено, що технічні несправності вагону № 67656868 могли бути виявлені вантажовідправником перед завантаженням, однак він завантажив вантаж в технічно несправний вагон, а перевізник подав та прийняв технічно несправний вагон к перевезенню, в результаті чого можлива втрата вантажу.

Водночас, згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості недостачі маси вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі - продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

В п. 13 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 р. №01-8/917 закріплено, що вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці - за ціною вантажовідправника, а відносно відправника - за ціною посередника або постачальника. Договір перевезення конкретного вантажу укладається між залізницею та вантажовідправником, тому п.п. 115, 133 Статуту залізниць України визначають вартість вантажу на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Ці норми регулюють визначення суми відшкодування за втрачений або пошкоджений з вини залізниці вантаж, у разі, якщо відшкодування здійснюється за рахунок перевізника, про що зазначено у п. 2.8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. №04-5/601. Згідно з п. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі ст.ст. 22,623 ЦК України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника)".

Згідно залізничної накладної № 51304467 відправником вантажу є ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком", а тому кількість та вартість відправленого вантажу за вказаною накладною повинна бути підтверджена на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника вантажу, оскільки ТОВ "ДОНПОСТАВКА АПБ" та ПАТ „Вінницяоблпаливо" не є сторонами договору перевезення вантажу залізницею за накладної № 51304467.

У зв'язку з вищенаведеним позовна вимога про стягнення з відповідачів на користь ПАТ „Вінницяоблпаливо" вартість вантажу, якого не вистачає підлягає частковому задоволенню, а саме у стягненні з ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" у сумі 1945,80 грн.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що притягнення до відповідальності перевізника унеможливлюється положеннями ч.1 ст.115 Статуту залізниць України та відсутністю рахунку-фактуру, довідки або іншого документу відправника вантажу, з якого вбачається дійсна вартість вугілля, яке перевозилось на підставі накладної від 02.09.2012 р. № 51304467 у вагоні № 67656868. Названі документи, які господарський суд першої інстанції зобов'язував надати в ухвалах від 14.03.2013 р., 01.04.2013 р., 22.04.2013 р., ані відправником, ані одержувачем вантажу не представлені.

Інші твердження скаржника, які зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавству України, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ „Промислово-Інвестиційна компанія „Інтерком" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2013 р. по справі № 916/642/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення18.06.2013
Оприлюднено19.06.2013
Номер документу31904512
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/642/13

Постанова від 20.08.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бакуліна С. В.

Ухвала від 31.07.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бакуліна С. В.

Ухвала від 29.07.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Бакуліна С. В.

Постанова від 18.06.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лавренюк О.Т.

Ухвала від 31.05.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лавренюк О.Т.

Рішення від 13.05.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Ухвала від 22.04.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Ухвала від 01.04.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

Ухвала від 14.03.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лічман Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні