Рішення

від 19.06.2013 по справі 0555/2/2012

ЯСИНУВАТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №0555/2/2012

Номер провадження2/250/1/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Бичков П.Ю.,

при секретарях Парпула Н.Ф.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представників відповідачів ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління МВС України в Донецькій області, Ясинуватського МВ ГУМВС України в Донецькій області, Державного казначейства України та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2002 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління МВС України в Донецькій області, Ясинуватського МВ ГУМВС України в Донецькій області, Державного казначейства України та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог вказала, що вона зверталася до правоохоронних органів з заявами про скоєння злочину, однак її права як потерпілої були порушені, оскільки посадовими особами правоохоронних органів була допущена тяганина, слідчими не приймались рішення із додержанням строків, встановлених ст. 97 КПК України, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи неодноразово скасовувались. Посадові особи - працівники міліції у зв’язку із неналежним виконанням своїх обов’язків притягувались до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи викладене, просить суд відшкодувати моральну шкоду у сумі 15000 гривень 00 копійок.

17 липня 2008 року в ході розгляду справи позивачка збільшила вимоги і просить стягнути 28338650 гривень 00 копійок з державного бюджету України на відшкодування завданої моральної шкоди, шляхом проведення виплат зазначеної суми в місячний термін з рахунку Державного казначейства України. Постановити окрему ухвалу суду «Про посадові злочини працівників правоохоронних органів» з направленням її до Генеральної прокуратури України для належного реагування.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд позов задовольнити в повному обсязі та пояснила, що внаслідок неналежного виконання працівниками міліції своїх обов’язків при проведенні службової перевірки за її скаргами, що призвело до тяганини, винесенні незаконних рішень, які скасовувались прокуратурою, неможливості відновити свої права, їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у порушенні нормальних життєвих зв’язків, необхідністю постійно звертатися до різних інстанцій, вона відчував себе приниженою, погіршився стан її здоров’я, загострилась хвороба ока, тому вважає оголошену суму 28338650 гривень 00 копійок справедливим відшкодуванням її моральної шкоди та просить стягнути її з Державного бюджету України.

Представник позивачки ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності підтримав заявлені позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 у повному обсязі та пояснив суду, що працівники міліції порушувала кримінально-процесуальний кодекс України та нормативні акти МВС України, тим особисто знущалися над позивачкою, яка сама доказувала своїми скаргами, що працівник міліції не вірно розглядають справу у зв’язку з чим прокуратурою неодноразово скасовувалися незаконні постанови, і це вже тягнеться більш ні 11,5 років, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача МВС України ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_3 ніяка моральна шкода працівниками міліції заподіяна не була і позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні не довела суду про порушення її прав працівника міліції та підстав стягнення моральної шкоди. Більш повних заперечень з боку відповідача у судовому засіданні надано не було та просила суд відмовити у позовних вимога позивачці ОСОБА_3

Представник відповідача ГУМВС України в Донецької області ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності у судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_3 ніяка моральна шкода працівниками міліції заподіяна не була і позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні не довела суду про порушення її прав працівника міліції та підстав стягнення моральної шкоди. Більш повних заперечень з боку відповідача у судовому засіданні надано не було та просила суд відмовити у позовних вимога позивачці ОСОБА_3

Представник відповідача Ясинуватського МВ ГУМВС України в Донецької області ОСОБА_7, яка діє на підставі довіреності у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_3 ніяка моральна шкода працівниками міліції заподіяна не була і позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні не довела суду про порушення її прав працівника міліції та підстав стягнення моральної шкоди. Більш повних заперечень з боку відповідача у судовому засіданні надано не було та просила суд відмовити у позовних вимога позивачці ОСОБА_3

Представник відповідача Державного казначейства та Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, у судове засідання надала письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи, у яких зазначила причиною незгоди з позовом обов’язок винної особи відшкодовувати спричинену своїми діями шкоду, у той час як Державне казначейство України та Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області не порушувало прав позивачки ОСОБА_3. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник прокуратури ОСОБА_9, який діє на підставі довіреності позов не визнав і вважає, що зв’язку між тривалим розслідуванням кримінальної справи по факту ДТП і спричиненням моральної шкоди позивачці немає, а тому просить суд відмовити позивачці в позовній заяві у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 та ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч. 1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов’язком держави.

Згідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Ясинуватського МРВ майором міліції ОСОБА_10 розглянуто матеріали дослідчої перевірки, якою встановлено, що 7 вересня 2001 року приблизно о 16 годині 30 хвилин водій ОСОБА_11, рухаючись на мотоциклі «ЯВА-350»державний номерний знак 33-98 ЕАА по автодорозі, що проходить по вулиці Заводська в м. Ясинувата з боку ОСОБА_12 культурі машинобудівників в напрямку магазину «Марічка», вчинив наїзд на громадянина ОСОБА_13, який виїжджав на проїздну частину на велосипеді із двору будинку №3 кварталу «102» м. Ясинувата. Від отриманих травм ОСОБА_13 помер в лікарні ім. Калініна в м. Донецьку. За результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки у відношенні ОСОБА_11 постановою від 17 вересня 2001 року за ознаками злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України відмовлено (том 1 а.с. 16).

2 жовтня 2001 року Ясинуватським міжрайонним прокурором постанова слідчого СВ Ясинуватського МРВ УМВС України ОСОБА_10 скасована і порушена кримінальна справа по факту ДТП за участю водія ОСОБА_11, при якій смертельно травмовано велосипедиста ОСОБА_13С, за ознаками ст. 286 ч. 2 КК України (том 2 а.с. 22).

Постановою від 10 жовтня 2001 року слідчим Ясинуватського МРВ майором міліції ОСОБА_14 кримінальна справа № 63-9932 прийнята до свого провадження (том 2 а.с. 43).

26 жовтня 2001 року позивачка ОСОБА_3 визнана потерпілою (т. 2 а.с. 43) та цивільним позивачем по кримінальній справі № 63-9932 (т. 2 а. с. 45), порушеною за фактом дорожньо-транспортної пригоди 07 вересня 2001 року по ст. 286 ч. 2 КК України.

26 листопада 2001 року вказана кримінальна справа прийнята до провадження слідчим СВ Ясинуватського МРВ майором міліції ОСОБА_15 (т. 2 а. с. 56).

Постановою начальника слідчого управління УМВС України в Донецькій області полковником міліції ОСОБА_16 від 21 лютого 2002 року по справі № 63-9932 створено слідчу групу, старшим якої призначено слідчого СВ Ясинуватського МРВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_15 (т.2 а.с. 109).

Постановою слідчого СВ Ясинуватського МРВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_15 від 22 лютого 2002 року справу прийнято до провадження (т. 2 а. с. 110).

Постановою слідчого СВ Ясинуватського МРВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_15 від 14 червня 2002 року, в порушені кримінальної справи у відношенні ОСОБА_11 відмовлено (т. 2 а. с. 153-154).

Постановою слідчого СВ Ясинуватського МРВ УМВС України в Донецькій області майором міліції ОСОБА_15 від 17 червня 2002 року, кримінальна справа № 63-9932, що порушена за ст. 286 ч. 2 КК України по факту ДТП, яка мала місце 7 вересня 2001 року в м. Ясинувата за участю мотоцикліста ОСОБА_11 і велосипедиста ОСОБА_13С, якого смертельно травмовано в результаті даної пригоди, провадженням закрито за відсутністю події злочину (т. 2 а. с. 155-156).

3 липня 2002 року постановою заступника Ясинуватського міжрайонного прокурора, постанова слідчого від 17 червня 2002 року про закриття кримінальної справи №63-9932 та від 14 червня 2002року про відмову в порушені кримінальної справи у відношенні ОСОБА_11 скасовані. Кримінальна справа направлена в.о. начальника СВ Ясинуватського МРВ для організації досудового слідства (т. 2 а. с. 166-167).

Постановою слідчого СВ Ясинуватського МРВ майором міліції ОСОБА_14 від 05 липня 2002 року кримінальна справа прийнята до провадження (т. 2 а.с. 170).

Постановою від 25 липня 2002 року кримінальна справа прийнята до провадження слідчим Ясинуватського МРВ лейтенантом міліції Устименко (т. 2 а.с. 174).

На дії органу досудового слідства з боку потерпілої ОСОБА_13 направлялися скарги у відповідні органи за якими проводилися перевірки ГУМВС України в Донецькій області, МВС України, прокуратури (т. 4 а. с. 55-76, 107-118, 121, 119-120).

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними у судовому засіданні наявні порушення працівниками міліції під час проведення дослідчої перевірки та розгляду кримінальної справи за зверненнями ОСОБА_3 вимог ст.ст. 2, 4, 22, 113, 217, 225, 227 КПК України, а також наказів МВС України, що призвело до обмеження прав позивачки ОСОБА_3, та від таких дій працівників міліції було спричинено моральну шкоду і ці дії знаходяться в причинному зв’язку з наступом моральних страждань у потерпілої.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що регулюються Законом України «Про міліцію» та главою 82 Цивільного кодексу України. І від дій працівників міліції, було спричинено моральну шкоду позивачеві і на ці обставини посилається позивач, були виконані ними при виконанні службових обов’язків.

Згідно ч. ч. 9, 10, 11 ст. 5 Закону України «Про міліцію», у разі невиконанні працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої порушені може звернутись до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. Відшкодуванню підлягають у повному обсягу: 1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції; 2) майно, вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим; 3) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги; 4) моральна шкода. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Таким чином, моральну шкоду, заподіяну позивачу працівниками міліції при виконанні ними своїх службових обов’язків повинні відшкодовувати відповідачі.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п. 5 вказаної постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених п. 2 ст. 2 вказаного Закону виникає, зокрема, у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину.

Згідно до ст. 3 зазначеного Закону у наведених в статті 1 випадках громадянинові відшкодовується (повертається) майно, конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

В судовому порядку розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає, що діями відповідачів позивачу спричинені моральні страждання, які пов'язанні з хвилюваннями, яких вона зазнала, зі зміною стану життя, постійного звернення до різних інстанцій за захистом свого порушеного права, тривалості порушення прав, невжиття працівниками міліції заходів до поновлення цих прав.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, і відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, частково задовольняє її позовні вимоги та стягує на користь позивача 250000 гривень 00 копійок.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Статтею 211 ЦПК України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Суд, вважає, що по даній справі підстав для внесення окремої ухвали до Генеральної прокуратури України «Про посадові злочини працівників правоохоронних органів» і для належного реагування немає, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 3, 56 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», керуючись статтями 3, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 169, 174, 209, 212-218, 224-228 Цивільно процесуального кодексу України, статтями 11, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління МВС України в Донецькій області, Ясинуватського МВ ГУМВС України в Донецькій області, Державного казначейства України та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України через Державне Казначейство України у рахунок відшкодування моральної шкоди 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_12