Рішення

від 13.06.2013 по справі 905/2969/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2013р. Справа № 905/2969/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» в особі Відокремленого підрозділу «Родник» смт.Старомихайлівка Мар'їнський район Донецької області

про стягнення 121 660,81грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Храмченко Н.В. за довіреністю №131/2012 від 13.11.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

24.04.2013року Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» м.Київ (далі - ТОВ «ДПЗКУ-МТС») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (далі - ТОВ «Сінтезпродсервіс») в особі Відокремленого підрозділу «Родник» смт.Старомихайлівка Мар'їнський район Донецької області (далі - ВП «Родник») з вимогами про стягнення 121 660,81грн., у тому числі: заборгованості у розмірі 118 260,00грн., пені в сумі 2 832,71грн., 3%річних в сумі 568,10грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №КО-ДН-0047/12 від 18.06.2012року позивачем виконані сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на території сільгоспугідь відповідача, між сторонами договору підписані акти здачі-приймання виконаних робіт на суму 118 260,00грн., однак, у порушення умов договору вартість виконаних робіт відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 25.04.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «ДПЗКУ-МТС» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/2969/13.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №КО-ДН-0047/12 від 18.06.2012року, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №2408 від 17.09.2012р., №2776 від 04.10.2012р., №3128 від 16.10.2012р., правовстановлюючих документів.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 546, 549, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 173, 193, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2, 4-1, 12, 13, 15, 44, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях від 13.06.2013р. позивач зазначив, що між сторонами не укладався договір купівлі-продажу як передбачено п.1.4 договору, відповідно взаємозалік заборгованості не здійснювався, в судовому порядку договір недійсним не визнавався.

За супровідним листом від 29.05.2013р. відповідач на виконаннях ухвали суду від 25.04.2013р. надав суду належним чином засвідчені копії Статуту ТОВ «Сінтезпродсервіс», Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ТОВ «Сінтезпродсервіс», Положення про ВП «Родник», довіреності від 04.05.2012р.

У судовому засіданні 13.06.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовні заяві та письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.2013року не з'явився, через канцелярію суду подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із службовим відрядженням представника відповідача та неможливістю замінити його, оскільки на підприємстві відсутні інші особи, уповноважені представляти підприємство у судових органах.

Відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд, розглянувши заявлене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не надано належних доказів у підтвердження обставин на які посилається заявник, зокрема, доказів направлення представника ТОВ «Сінтезпродсервіс» у службове відрядження, доказів неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх представників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами, а також доказів неможливості розгляду справи без участі представника відповідача.

Крім того, суд зазначає, що ухвалами від 14.05.2013р. та 30.05.2013р. розгляд справи відкладався, у тому числі, внаслідок задоволення усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання останньому можливості підготувати відзив на позовну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вимоги суду виконав лише частково, однак, відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.

Отже, відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності).

За таких обставин, враховуючи також, що строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України добігає кінця, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

18.06.2012року між ТОВ «ДПЗКУ-МТС» (Виконавець) та ВП «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс» (Замовник) укладено договір №КО-ДН-0047/12, за умовами якого Виконавець зобов'язується на території Замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному Замовника - за кількістю, якістю, у строки та на умовах, наведених у тексті договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (арк.справи 11-12).

Відокремлений підрозділ «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс» відповідно до п.3.1 його Положення має право вступати у господарські та цивільно-правові відносини з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, а також з окремими громадянами згідно з довіреністю виданою директору відокремленого підрозділу від імені Товариства (ТОВ «Сінтезпродсервіс») за видами діяльності та за видами операцій.

Як вбачається з тексту вказаного договору з боку Виконавця договір підписаний представником підприємства Муглі А.К. на підставі довіреності №130 ЮР\Д-37/2012 від 10.05.2012р., з боку Замовника - начальником ВП «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс» Шинкарьовим В.Л. на підставі довіреності від 04.05.2012р.

Згідно з довіреністю б/н від 04.05.2012р., копія якої міститься в матеріалах справи, начальник ВП «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс» Шинкарьов Володимир Леонідович уповноважений, серед іншого, від імені ТОВ «Сінтезпродсервіс» укладати господарські договори, контракти та угоди на суму, що не є більшою за 50 000,00грн., (якщо сума договору є рівною або більше 50 000,00грн., укладати договори, контракти та угоди за погодженням із директором ТОВ «Сінтезпродсервіс») і завіряти їх печаткою відокремленого підрозділу.

Оскільки загальна вартість робіт згідно п.1.2 договору складає 192600,00грн., начальник ВП «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс» мав укладати спірний договір лише за погодженням з директором ТОВ «Сінтезпродсервіс».

З огляду на вказані обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Протягом розгляду справи відповідач не надав суду письмових заперечень стосовно відсутності у представника ТОВ «Сінтезпродсервіс» повноважень на підписання спірного договору або його підписання з перевищенням повноважень, не оспорював факт укладення договору за погодженням з директором підприємства та не спростовував факту виконання позивачем робіт на підставі спірного договору, як і факту прийняття виконаних робіт, тобто не заперечував проти схвалення правочину.

У судовому порядку договір №КО-ДН-0047/12 від 18.06.2012року недійсним не визнавався. Відповідач суду доказів протилежного не надав.

За даних обставин, враховуючи також відсутність клопотання зацікавленої сторони, суд у відповідності до вимог ст.83 ГПК України не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог в частині визнання спірної угоди недійсною з мотивів її укладення з перевищенням повноважень представником відповідача.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом до ТОВ «ДПЗКУ-МТС» про визнання договору №КО-ДН-0047/12 від 18.06.2012року недійсним, та у разі задоволення позовних вимог подати до суду заяву про перегляд рішення суду у даній справі №905/2969/13 за нововиявленими обставинами.

Таким чином, позовні вимоги розглядаються судом з огляду на те, що укладений між сторонами договір на даний час є дійсним.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 7 договору, а саме: договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012року.

Сторони домовились, що їхні представники здійснюватимуть щоденний облік обсягу виконаної роботи шляхом підписання відомостей, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт за кожних зібраних 200 га врожаю або при закінченні обсягів виконаної роботи протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події (п.3.4 договору).

У відповідності до зазначеного пункту договору ТОВ «Сінтезпродсервіс» та ВП «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс» підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №2408 від 17.09.2012р. на суму 32 580,00грн., №2776 від 04.10.2012р. на суму 43920,00грн., №3128 від 16.10.2012р. на суму 41 760,00грн., всього на суму 118 260,00грн.

З боку Виконавця акти підписані директором підприємства, з боку Замовника - директором ВП «Родник» ТОВ «Сінтезпродсервіс». Суд, досліджуючи повноваження осіб, що підписали вказані акти, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо наявності у його представника повноважень на підписання акту та стосовно факту прийняття робіт, суд не вбачає підстав стверджувати протилежне.

Акт підписано представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками. Безпосередньо в тексті актів зазначено, що Замовник претензій за обсягом, якістю і терміном надання послуг (робіт) не має.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти на суму 118 260,00грн. є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №КО-ДН-0047/12 від 18.06.2012року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.3.3 договору оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі приймання виконаних робіт.

Проте, відповідач оплату вартості виконаних робіт у встановлений в договорі строк не здійснив.

У п.1.4 договору сторони домовились, що у разі наявності заборгованості за надані послуги Виконавець набуває права на купівлю-продаж (придбання) зібраного врожаю, а Замовник зобов'язаний укласти з Виконавцем договір купівлі-продажу врожаю с/г культур з наступним взаємозаліком заборгованості між сторонами (за надані послуги за цим договором та за договором купівлі-продажу врожаю с/г культур).

В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу відповідно до п.1.4 договору, як і докази здійснення взаємозаліку заборгованості. Зазначений факт підтверджений позивачем у письмових поясненнях від 13.06.2013р.

Під час розгляду справи відповідач не надав не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості в сумі 118 260,00грн. за спірним договором.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов спірного договору відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних позивачем робіт протягом 5 робочих днів з дати підписання відповідних актів передачі-приймання виконаних робіт, а саме, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2408 від 17.09.2012р. на суму 32 580,00грн. відповідач мав сплатити до 24.09.2012року, відповідно акт №2776 від 04.10.2012р. на суму 43920,00грн. - до 11.10.2012р. та акт №3128 від 16.10.2012р. на суму 41 760,00грн. - до 23.10.2012р.

У встановлені строки відповідач оплату вартості виконаних робіт на суму 118 260,00грн. не здійснив.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №КО-ДН-0047/12 від 18.06.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 118 260,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 118 260,00грн. Відповідно ТОВ «Сінтезпродсервіс» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт.

Виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 118 260,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2832,71грн. та 3%річних в сумі 568,10грн.

Як вбачається з розрахунку, що доданий до позовної заяви, позивачем нарахована пеня та 3% річних окремо за кожним актом, зокрема, за актом від 17.09.2012р. за період з 22.09.2012р. по 05.12.2012р., за актом від 04.10.2012р. за період з 09.10.2012р. по 05.12.2012р. та за актом від 16.10.2012р. за період з 21.10.2012р. по 05.12.2012р.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст. 549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п. 5.3 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.5.3 договору.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Разом з тим, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3%річних, суд встановив, що позивачем помилково визначений початок періоду нарахування, оскільки прострочення починається з наступного дня після спливу строків оплати спірних актів, а саме, за актом від 17.09.2012р. - з 25.09.2012р., за актом від 04.10.2012р. - з 12.10.2012р. та за актом від 16.10.2012р. - з 24.10.2012р.

З урахуванням встановленого судом початку прострочення оплати за кожним актом, суд здійснив власний розрахунок та встановив, що розмір пені складає 2687,31грн., 3%річних - 538,93грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню на суму 2687,31грн., 3%річних на суму 538,93грн. В решті позовних вимог в частині стягнення пені та річних слід відмовити, так як ці вимоги заявлені безпідставно.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2429,72грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. ст.193, 230 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» в особі Відокремленого підрозділу «Родник» смт.Старомихайлівка Мар'їнський район Донецької області про стягнення 121 660,81грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 74, ідентифікаційний код 32397777) в особі Відокремленого підрозділу «Родник» смт.Старомихайлівка Мар'їнський район Донецької області (85635, Донецька обл., Мар'їнський р-н, смт.Старомихайлівка, вул.Складська, буд.4, ідентифікаційний код 37671062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» м.Київ (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37702357) заборгованість в сумі 118260,00грн., 3%річних в сумі 538,93грн., пеню в сумі 2687,31грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2429,72грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 13.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 18.06.2013року.

Суддя А.М. Осадча