Ухвала

від 05.06.2013 по справі 11/212-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

"05" червня 2013 р. Справа № 11/212-09

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі

Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз», с. Чайки

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз», м. Київ

Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада

про стягнення 349 365 грн. 82 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

позивач - Півень Д.О. , довіреність №

Представники: 91/2012/12/05-1 від 05.12.12

відповідач - Цвіркун А.В. , довіреність №

28 від 15.04.2013 р.

треті особи - не з'явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 349 365 грн. 82 коп., які складають: 317 063 грн. 07 коп. заборгованість за спожиту теплову енергію, інфляційні в розмірі 25 453 грн. 27 коп., 3% річних - 6 843 грн. 48 коп. по договору № 9045019 від 01.10.2008 р.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що не погоджується з нав'язаними позивачем тарифами на теплову енергію, оскільки тарифи, які затвердженні численними розпорядженнями КМДА не можуть застосовуватися у даних правовідносинах. Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955.

Земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт, що виробляє теплову енергію, перебуває у комунальній власності територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а з 05.08.2005 р. згідно з договором оренди земельної ділянки передана в орендне користування ТОВ «Укргаз», що підтверджується текстом договору та кадастровим планом земельної ділянки № 003002, тому юрисдикція Київради на розташованій на цій ділянці об'єкти не поширюється, Київрада не вправі була передавати котельню в управління АЕК «Київенерго» без узгодження з землеволодільцем. З іншого боку, АЕК «Київенерго» не представила земельний сервітут на користування цією ділянкою для розміщення і доступу до своїх об'єктів, як це передбачено в ст. ст. 401- 404, з урахуванням норм ст. 417 ЦК України. Звідси можна дійти до висновку про юридичну нікчемність договорів між АЕК «Київенерго» та ТОВ «Зараз», оскільки ці договори після 05.08.2005 р. повинні укладатися між ТОВ «Укргаз», який є орендарем земельної ділянки і водночас власником теплогенеруючого обладнання з розподільчими мережами, та ТОВ «Зараз».

За клопотанням позивача відповідно до ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Укргаз» та Петропавлівсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області про що зазначено в ухвалі суду від 13.01.2010 р.

Ухвалою суду від 10.03.2010 р. було зупинено провадження у справі № 11/212-09 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №8/588.

Ухвалою суду від 09.04.2013 р. провадження у справі № 11/212-09 було поновлено.

На день розгляду справи треті особи тричі в засідання суду не з'явились, хоча про час і місце були належним чином повідомлені судом, не виконали вимоги суду від 09.04.2013 р., 24.04.2013 р., 22.05.2013 р.

Відповідачем були подані додаткові пояснення на позов, в яких проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно договору оренди земельної ділянки від 05.08.2005 року, земельна ділянка, на якій розташована котельня, що здійснювала виробництво теплової енергії на території села Чайки, була передана у користування ТОВ «Укргаз». У спірний період котельня знаходилась на реконструкції, яка проводилась за рахунок орендаря. Перша черга реконструкції котельні була завершена 01.03.2009 року. Обладнання котельні, що перебувало у комунальній власності територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка, було вивезено на склади АК «Київенерго» та передано останньому за актом приймання-передачі. Натомість було встановлено нове технічне обладнання котел Vinomax, що перебувало у власності ТОВ «Укргаз».

Згідно чинного у спірний період Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, повна собівартість теплової енергії складається з економічно обґрунтованих витрат виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, включаючи витрати з операційної діяльності, фінансові витрати, пов'язані з основною діяльністю.

Отже для оплати за спожиту теплову енергію, що була вироблена котельнею, яка розташована на території села Чайки, не можуть застосовуватись тарифи за комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, бюджетних та інших споживачів, затверджені виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Тарифи, затверджені виконавчим органом Київської міської ради застосовуються для споживачів послуг на території міста Києва.

Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.11.2009 року № 484/4 ТОВ «Зараз» затверджено виконавцем житлово-комунальних послуг в селі Чайки Києво - Святошинського району Київської області по вулиці Валерія Лобановського.

Котельня, що здійснювала виробництво теплової енергії у спірний період розташована на території села Чайки. Споживачі послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води також знаходяться на території села Чайки Києво - Святошинського району Київської області, отже застосування позивачем тарифів, затверджених органом Київської міської ради є незаконними та безпідставними.

Позивач заперечує посилаючись на те, що відсутні будь-які рішення про визнання не чинними та протиправними розпоряджень КМДА щодо введення в дію тарифів, які застосовано ПАТ «Київенерго», тобто п. 2.1 (договору чинний) відповідач не звертався в установленому законодавством порядку про визнання договору недійсним, на день розгляду справи заборгованість не погашена, тому підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

01.10.2008 р. між сторонами був укладений тимчасовий договір № 9045019 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб з опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

П. 2.1 договору передбачено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2008 р. по 01.10.2009 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка складає 317 069 грн. 07 коп. що підтверджується розрахунком.

Як зазначалось вище відповідач заперечує, посилаючись на те, що тарифи, затверджені виконавчим органом Київської міської ради застосовуються до споживачів послуг на території м. Києва.

З поданими запереченнями суд не погоджується з таких підстав:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 8/588 та Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 р. встановлено, що прийняті виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) оскаржувані розпорядження відповідають Постановам Кабінету Міністрів України № 959 від 10.07.2006 р. № 955 «Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води» та Постанові Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення».

Таким чином п. 2.1 договору відповідає вимогам законодавства, є чинним і на день розгляду справи.

В матеріалах справи також є листи відповідача який просив позивача продовжити дію договору до 28.05.2010 р. (№ 486/05 від 21.05.2009 р.).

Позивач листом № 048-21-5791 від 27.05.2009 р. зазначав що відповідач має заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 364 237 грн. 84 коп., надає згоду на продовження терміну дії договору з 28.05.2009 р. до 15.07.2009 р. В подальшому листами (№ 048-21-8066 від 20.07.2009 р., № 048-21-8905 від 10.08.2009 р.) був продовжений договір до 02.11.2009 р., тому позивачем правомірно була нарахована заборгованість за період з 01.10.2008 р. по 01.10.2009 р. в сумі 317 069 грн. 07 коп. в межах дії договору.

Що стосується рішення виконавчого комітету Петропавлісько-Борщагівської сільської ради, то воно було прийнято тільки 27.11.2009 р., після продовження терміну дії договору, тому заперечення відповідача не приймається судом до уваги.

Відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано належних доказів в обґрунтування своїх заперечень тому суд вважає що нарахована позивачем заборгованість відповідає матеріалам справи.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом, не звернувся з позовом до позивача про розірвання договору або визнання його недійсним (п. 2.1), і не подав зустрічний позов в порядку ст. 60 ГПК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім основної суми боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 25 453 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 6 843 грн. 48 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок штрафних санкцій відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.

Слід також звернути увагу на те, що з моменту порушення провадження у справі і на день винесення рішення відповідачем не сплачена заборгованість.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» (08130, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського, 1, код ЄДРПОУ 35411055) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) - 317 069 грн. 07 коп. основного боргу, 25 453 грн. 27 коп. інфляційних витрат, 6 843 грн. 48 коп. 3 % річних, 3 493 грн. 66 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.