Рішення

від 14.06.2013 по справі 911/1771/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2013 р. Справа № 911/1771/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кутик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс"

про стягнення 79 210,64грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Власенко О.С. (дов. б/н від 30.04.2013р.);

від відповідача Шевельова А.С. (дов. б/н від 29.05.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кутик" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 79 210,64грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару згідно угоди про поставку товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2013р. порушено провадження у справі № 911/1771/13, розгляд справи призначено на 31.05.2013р.

У судовому засіданні 31.05.2013р. оголошено перерву до 14.06.2013р.

14.06.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14.06.2013р. (вх. № 13343 від 14.06.2013р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 14.06.2013р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Суд встановив, що 10.12.2012р., 20.02.2013р., 01.03.2013р. та 19.03.2013р. позивач, на виконання домовленості про поставку товару та рахунків-фактури (а.с. 13-15), сплатив на рахунок відповідача 40 000грн., 14 610,64грн., 3 600грн. та 21 000грн., всього 79 210,64грн. в якості передоплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 16-19).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем умов договору.

Суд встановив, що відповідач, в порушення угоди про поставку товару, товар на суму 79 210,64грн. позивачу не поставив; суму попередньої оплати в розмірі 79 210,64грн. позивачу не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, 12.04.2013р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з заявою про відмову від договору та повернення попередньої оплати № 4 від 12.04.2013р. (а.с. 20-21), згідно якої позивач просив відповідача повернути кошти у сумі 79 210,64грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення 79 210,64грн. попередньої оплати.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач 10.12.2012р., 20.02.2013р., 01.03.2013р. та 19.03.2013р., на виконання домовленості про поставку товару та рахунків-фактури (а.с. 13-15), сплатив на рахунок відповідача 40 000грн., 14 610,64грн., 3 600грн. та 21 000грн., всього 79 210,64грн. в якості передоплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 16-19); відповідач, в порушення угоди про поставку товару, товар на суму 79 210,64грн. позивачу не поставив; суму попередньої оплати в розмірі 79 210,64грн. позивачу не повернув.

Враховуючи, що відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду факту поставки позивачеві товару та те, що попередню оплату відповідачем позивачу на час прийняття судового рішення не повернуто, розмір вказаної попередньої оплати відповідає фактичним обставинам справи та підлягає поверненню, вимога позивача про стягнення з відповідача 79 210,64грн. попередньої оплати є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду України від 23.03.2010р. та постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2010р. у справі № 27/208-47/206.

Доводи представника відповідача на те, що між сторонами було укладено договір підряду на виготовлення меблів та монтаж меблів № 12 від 06.12.2012р., на виконання якого відповідач поставив позивачу товари, які отриманні представником відповідача, що підтверджується актами приймання-передачі обладнання за договором підряду на виготовлення меблів та монтаж меблів від 10.01.2013р. та 29.03.2013р. (а.с. 73-75), від підписання яких представник позивача відмовився не приймаються судом, оскільки вказаний договір підписано лише відповідачем, а вказані акти складені відповідачем в односторонньому порядку, що не може вважатися судом належним доказом прийняття позивачем товару.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Секвойя Плюс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Лесі України, буд. 72-А; код ЄДРПОУ 36106559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кутик" (01133, м. Київ, Печерський р-н., бул. Лесі Українки, буд. 24; код ЄДРПОУ 37241711) 79 210 (сімдесят дев'ять тисяч двісті десять гривень) 64 коп. попередньої оплати та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 18.06.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко