КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/264/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
11 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ол.Спец.Буд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним запису та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ол.Спец.Буд» (далі - Позивач, ТОВ «Ол.Спец.Буд») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач-1, Броварська ОДПІ), Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (далі - Відповідач-2, Держреєстратор) про: визнання протиправним запису Відповідача-2 №13551440011002200 від 19.11.2012 року про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; скасування рішення Броварської ОДПІ №197 від 22.11.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ол.Спец.Буд».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем-2 було допущено порушення порядку внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу, що має наслідком визнання протиправним запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особа, а також скасування рішення Відповідача-1 про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Крім того, вражаючи постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому наголошує на тому, що судом першої інстанції було порушено приписи ст. 70 КАС України, у зв'язку з чим встановлено недоведені обставини.
У судовому засіданні повноважний представник Відповідача-2 доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої у повному обсязі.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач-1, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Ол.Спец.Буд» зареєстровано платником податку на додану вартість 16.05.2007 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва №100041074.
Разом з тим, рішенням Броварської ОДПІ від 22.11.2012 року №197 (далі - рішення №197) було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ол.Спец.Буд» у зв'язку з тим, що до Єдиного державного реєстру Відповідачем-2 внесено запис щодо відсутності потвердження відомостей про юридичну особу, номер реєстраційної дії 13551440011002200 від 19.11.2012 року (далі - Запис від 19.11.2012 року).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Запис від 19.11.2012 року було внесено Держреєстратором у зв'язку з тим, що до останнього від Броварської ОДПІ надійшло повідомлення від 28.09.2012 року №846 форми 18-ОПП про відсутність ТОВ «Ол.Спец.Буд» за місцезнаходженням, а також повернутий 15.11.2012 року рекомендований з повідомленням конверт.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 184 Податкового кодексу України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 року №1588 Порядку обліку платників податків і зборів, наказу Мінюсту України від 30.11.2011 року №3433/5 «Про затвердження форм заяв та повідомлень, надання (надсилання) яких встановлено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців підпадають під регулювання Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755-VІ (далі - Закон).
Так, відповідно до визначення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яке міститься у вказаному Законі, це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до ЄДРЮОФОП шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Перелік відомостей, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру визначений статтею 17 Закону, а відповідно до ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Порядок внесення відомостей до реєстру визначений статтею 19 Закону, положення частини 11 якої визначають, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Згідно ч. 14 ст. 19 Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Зі змісту вищенаведених норм однозначно випливає, що в залежності від підстави - неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу або повернення поштового відправлення, державний реєстратор уповноважений внести відповідні записи - або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, або про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Всупереч наведеним положенням Закону, Відповідачем-2 у зв'язку поверненням конверту, який, як стверджує Держреєстратор, містив повідомлення Позивачу щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки, останній вніс запис про неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, що суперечить положенням ч. 14 ст. 19 Закону.
Крім іншого, як вбачається з матеріалів справи, начальником ГВ ПМ Броварської ОДПІ 27.09.2012 року було складено довідку про встановлення місцезнаходження платника податку - ТОВ «Ол.Спец.Буд».
А тому, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про протиправність внесеного Держреєстратором Запису від 19.11.2012 року.
При цьому суд апеляційної інстанції, оцінюючи посилання Відповідача-2 на порушення судом першої інстанції принципів доказування, визначених в ст. 70 КАС України з огляду на наступне.
Дійсно, згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, на думку суду, доказом місцезнаходження суб'єкта господарювання за місцем державної реєстрації, зокрема, є надсилання державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу у порядку, визначеному ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а також відомості з Єдиного державного реєстру.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, встановивши невідповідність внесеного Держреєстратором запису вимогам Закону, здійснив перевірку факту знаходження Позивача за адресою державної реєстрації з метою прийняття законного, повного та обґрунтованого рішення, що відповідає загальним засадам Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення №197 Броварська ОДПІ діяла у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки станом на 22.11.2012 року в ЄДРЮОФОП дійсно містився запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Водночас, враховуючи, що судом було встановлено протиправність Запису від 19.11.2012 року, що став підставою для прийняття рішення №197, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про необхідність скасування останнього.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ол.Спец.Буд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним запису та скасування рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2013 |
Оприлюднено | 19.06.2013 |
Номер документу | 31916004 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Степанюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні