Рішення

від 14.06.2013 по справі 912/546/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 рокуСправа № 912/546/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/546/13

за позовом: Прокурора Вільшанського району в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області

до відповідача І: Відкритого акціонерного товариства "Йосипівське хлібоприймальне підприємство", с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області

до відповідача ІІ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м. Донецьк

про визнання недійсним договору, визнання права власності, витребування та повернення майна

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах (наказ № 206к від 09.04.13 р.);

від позивача - Кругаль Є.О., довіреність № 19/13 від 16.05.13, начальник відділу управління державним майном регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області;

від позивача - Годорожа О.Л., довіреність № 18/13 від 16.05.13, головний спеціаліст юрисконсульт відділу контролю, аудиту, юридичної та організаційної роботи регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області;

від відповідача І - участі не брали;

від відповідача ІІ - участі не брали;

від 3-ї особи - Мілінчук Л.В. , довіреність № 1418 від 16.05.13 , старший юрисконсульт юридичного сектору відділення №1 Банку в м.Кіровограді.

В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор Вільшанського району в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, що містить наступні вимоги:

- визнати договір купівлі-продажу від 18.03.2010 р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" недійсним в частині відчуження об'єкта цивільної оборони ПРУ № 43201 (підвал ЦО) (Літера № 3);

- визнати право власності держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на майно об'єкта цивільної оборони ПРУ № 43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, залишковою вартістю 3400,00 грн.;

- витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" нерухоме майно об'єкта цивільної оборони ПРУ № 43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 в с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, залишковою вартістю 3400,00 грн. та повернути його власнику - державі, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

В обґрунтування поданого позову прокурор послався на невідповідність спірного договору вимогам законодавства в частині відчуження об'єкта цивільної оборони, оскільки такий об'єкт належить до державного власності та не передавався до статутного фонду продавця за договором під час приватизації останнього.

Заявою від 13.05.2013 р. №02-767 вих-13 прокурор відмовився від позовної вимоги про витребування майна у зв'язку з відсутністю підстав для належного обґрунтування такої вимоги (а.с. 88).

Позивач згідно наданих пояснень від 31.05.2013 р. підтримав позовні вимоги прокурора та підтримав відмову прокурора від позову в частині витребування і повернення майна (а.с. 117-118).

Відповідач І - ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не подав; явку представника в засідання суду по даній справі не забезпечив.

Відповідачем ІІ - ТОВ "Торгівельна компанія Урожай" позовні вимоги прокурора заперечено повністю з наступних підстав: прокурором не вказано підставу для визнання договору недійсним; договором не передбачено продаж об'єкта, який має назву "об'єкт цивільної оборони ПРУ № 43201 (підвал ЦО) (Літера № 3)"; прокурором не надано доказів порушення права власності ФДМУ на спірний об'єкт та доказів на підтвердження права власності; перебування спірного майна у відповідача ІІ не підтверджено (відзив від 15.05.2013 р., а.с. 91-94). Крім того, відповідач ІІ просить застосувати строк позовної давності .

Ухвалою господарського суду від 31.05.2013 р. за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" .

В судовому засіданні 14.06.2013 р. прокурором та представниками позивача позовні вимоги підтримано повністю, а також підтримано відмову від позову в частині витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" та повернення майна.

Відповідачі участі уповноважених представників в засідання суду 14.06.2013 р. не забезпечили, хоча належним чином повідомленні про його проведення, причини вказаного суду не повідомлено.

Представником третьої особи в судовому засіданні 14.06.2013 р. надано письмові пояснення, в яких повідомлено про незгоду з позовними вимогами прокурора.

З огляду на граничні строки вирішення спору у даній справі та враховуючи, що участь в засіданні суду є процесуальним правом сторони, якими останні зобов'язані користуватися добросовісно, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 14.06.2013 р. за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, врахувавши пояснення, наведені в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" (відповідач І) створено в процесі приватизації шляхом перетворення Йосипівського державного хлібоприймального підприємства у відкрите акціонерне товариство і є його правонаступником.

Згідно акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 24.12.1997 р. під час перетворення Йосипівського державного хлібоприймального підприємства у відкрите акціонерне товариство було вилучено вартість державного майна на суму 556,7 тис. грн., у тому числі державного житлового фонду та об'єктів, які не підлягають приватизації (а.с. 25).

Як слідує з Плану приватизації майна Йосипівського державного хлібоприймального підприємства, до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, віднесено об'єкт цивільної оборони за інвентарним номером 59, залишковою вартістю 3400 грн. (а.с. 21-24).

План приватизації затверджено наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області №565 від 14.05.1998 р. (а.с. 127).

За даними довідки від 09.12.1997 р. №25-81/1, виданої начальником цивільної оборони, головою Вільшанської районної державної адміністрації об'єктом цивільної оборони, яке закріплено за Йосипівським хлібоприймальним підприємством та перебуває на його території, є протирадіаційне укріплення №43201 (а.с. 126).

За планом приватизації об'єкт цивільної оборони повинен утримуватися підприємством в подальшому. Згідно інвентаризаційних описів ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" прийняло на баланс майно, що не підлягало приватизації, а саме: житлові будинки та протирадіаційне укриття (а.с. 131-133).

Господарський суд враховує, що затверджений декретом Кабінету Міністрів України Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається (у редакції, чинній на момент приватизації вищезазначеного державного майна) виключав можливість приватизації протирадіаційних споруд (пункт 20 Переліку).

Відповідно до Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. N 253, протирадіаційне укриття - це негерметична захисна споруда, яка забезпечує захист людей від негативного впливу іонізуючого випромінювання у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Згідно з пунктом 25 названого Порядку відомості про перебування захисних споруд на балансі державного підприємства, яке приватизується (корпоратизується), відображаються в інвентаризаційному описі, а порядок їх подальшого використання - у плані приватизації майна (плані розміщення акцій акціонерного товариства, у процесі приватизації).

У разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання.

Таким чином, протирадіаційне укриття, яке було закріплено за Йосипівським державним хлібоприймальним підприємством і знаходилось на його території з адресою: с.Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, не підлягало приватизації і не було включено до статутного фонду ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та залишилось у державній власності.

Відповідно до пункту 26 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту контроль за зберіганням та ефективним використанням захисних споруд, які не увійшли до статутних фондів підприємств під час приватизації (корпоратизації), але залишились у них на балансі, здійснюється державними органами приватизації (засновниками), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації та територіальним органом МНС.

Як вбачається з матеріалів справи, регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області проведено перевірку ефективного використання та збереження майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Йосипівське ХПП", в ході якої встановлено, що зазначене підприємство згідно договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р. продало ТОВ "Торгівельна компанія Урожай" комплекс будівель що розташований в с.Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, до якого ввійшло протирадіаційне укриття №43201. Результати перевірки зафіксовано в акті перевірки від 04.09.2012 р. (а.с. 119-120) та про виявлене порушення повідомлено прокуратуру Кіровоградської області з проханням звернутися до суду для визнання названого договору купівлі-продажу недійсним.

При розгляді позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р., укладеного між ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" недійсним в частині відчуження об'єкта цивільної оборони ПРУ № 43201 (підвал ЦО) (Літера № 3), господарський суд виходить з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, за частиною першою наведеної норми зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно до укладеного та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р. ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" (Продавець) передав у власність ТОВ "Торгівельна компанія Урожай" (Покупець) комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, село Залізничне, вул. Світанкова, буд. 5 (а.с. 26-29). З наведеного у договорі купівлі-продажу переліку будівель слідує, що до складу комплексу будівель ввійшов підвал ЦО (№3 за планом земельної ділянки).

Право власності на зазначений в договорі купівлі-продажу комплекс будівель було оформлено за ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" згідно рішення виконавчого комітету Йосипівської сільської ради №10 від 05.03.2010 р. (а.с. 34,36).

Поміж тим, рішенням виконавчого комітету Йосипівської сільської ради №14 від 07.03.2013 р. внесено зміни до названого вище рішення та виключено зі складу комплексу будівель Йосипівського ХПП будівлі ПРУ (підвал ЦО) №43201 (а.с. 58, 59).

Таким чином, ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство", не будучи власником протирадіаційного укриття №43201 продав таке майно ТОВ "Торгівельна компанія Урожай" за договором купівлі-продажу від 18.03.2010 р., чим порушено норми статті 658 Цивільного кодексу України.

Твердження відповідача ІІ про те, що договором не передбачено продаж об'єкта цивільної оборони ПРУ №43201 (підвал ЦО) (Літера №3) спростовується наведеними вище матеріалами справи, так як слідуючи з місця розташування протирадіаційного укриття №43201 і його закріплення за ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та рішення виконавчого комітету Йосипівської сільської ради №14 від 07.03.2013 р., об'єкт за назвою у договорі - підвал ЦО є саме спірним об'єктом - протирадіаційне укриття №43201. При цьому, за наведеним вище Порядком використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, правильною назвою такого об'єкта є - протирадіаційне укриття .

Частина перша статті 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Стаття 34 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на час приватизації відповідача І) встановлювала, що загальнодержавну (республіканську) власність складає, зокрема, майно державних підприємств.

Згідно із Законом України "Про приватизацію державного майна" приватизація - це відчуження майна, що перебуває у державній власності.

Як передбачалось статтею 7 названого Закону в редакції, чинній під час приватизації, повноваження власника у процесі приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах та містах .

Частина 2 статті 2 Цивільного кодексу України визнає державу Україна одним із учасників цивільних правовідносин.

Згідно з приписом норми частини першої статті 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу

Згідно зі статтею 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Згідно положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 N 678, регіональне відділення Фонду державного майна України утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Основними завданнями регіонального відділення є, зокрема, управління об'єктами державної власності.

Згідно з положеннями спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.99 р. № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.99р. за №414/3707, органом управління майном, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації є ФДМ України та його регіональні відділення.

Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що спірне майно - протирадіаційне укриття №43201 є державним майно та належить до сфери управління регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

На підставі викладеного, у зв'язку з невідповідністю договору в частині продажу протирадіаційного укриття (підвал ЦО) вимогам статті 658 Цивільного кодексу України та порушенням у зв'язку з цим інтересів держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р. в частині відчуження протирадіаційного укриття №43201 (підвал ЦО) (Літера № 3) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому господарським судом враховано, що за загальним правилом статті 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину.

За вимогами частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з наведених норм, позов про визнання права на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на відповідне майно. Відповідачем у позові про визнання права є особа, яка оспорює право на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права на майно, але і не визнає їх.

Господарський суд вважає, що вчинивши оспорюваний правочин, ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" в частині відчуження протирадіаційного укриття №43201 фактично не визнали право власності держави на вказане майно.

На підставі викладеного, позовні вимоги прокурора до ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" про визнання права власності держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на майно - протирадіаційне укриття №43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, залишковою вартістю 3400,00 грн., підлягають задоволенню.

Стосовно строку позовної давності, про застосування якої зроблено заяву відповідачем ІІ, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до припису норми статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи з пояснень прокурора та позивача, підтвердженими матеріалами справи, про те, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області дізналось про порушення відповідачами права власності держави на спірне майно та про укладення договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р. лише 04.09.2012 р. під час проведення перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Йосипівське ХПП", про результати якої було повідомлено прокуратуру (а.с. 14-15, 16, 118, 119-120), господарський суд дійшов висновку про дотримання строку позовної давності за поданим у даній справі позовом.

Провадження у справі в частині позовних вимог про витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" нерухомого майна об'єкта цивільної оборони ПРУ № 43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 в с.Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, залишковою вартістю 3400,00 грн. та повернення його власнику - державі, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою прокурора і позивача від позову в цій частині.

Господарський суд роз'яснює, що згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за немайновою вимогою про визнання недійсним договору та за майновою вимогою про визнання права власності покладається на обох відповідачів і стягується в доход державного бюджету України.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" недійсним в частині відчуження протирадіаційного укриття № 43201 (підвал ЦО) (Літера № 3) задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 18.03.2010 р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" недійсним в частині відчуження протирадіаційного укриття № 43201 (підвал ЦО) (Літера № 3).

Позовні вимоги про визнання права власності держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на майно - протирадіаційне укриття № 43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, задовольнити.

Визнати право власності держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на майно - протирадіаційне укриття № 43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області.

Провадження у справі в частині витребування від ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" нерухомого майна об'єкта - протирадіаційне укриття № 43201 (підвал ЦО), що розташоване по вул. Світанкова, 5 в с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області та про повернення його державі, в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, припинити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" (26625, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Зазізничне, вул. Світанкова, 5, ідентифікаційний код 00954691) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Кіровограді /м. Кіровоград/, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок №31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, код платежу та назва: 22030001 "Судовий збір") - 1433,75 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (03115, м. Київ, Святошинський район, вул. Федора Кричевського, 19, ідентифікаційний код 34940079) в доход державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Кіровограді /м. Кіровоград/, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок №31211206783002, ідентифікаційний код 38037409, код платежу та назва: 22030001 "Судовий збір") - 1433,75 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити відповідачам у справі, так як їх представники були відсутні в судовому засіданні, а саме ВАТ "Йосипівське хлібоприймальне підприємство" (вул. Світанкова, 5, с. Залізничне Вільшанського району Кіровоградської області, 26625); ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (03115, м. Київ, Святошинський район, вул. Ф. Кричевського, буд. 19).

Повне рішення складено 19.06.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська