Постанова

від 13.12.2006 по справі 6/69-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/69-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 грудня 2006 р.                                                                                   № 6/69-06  

              Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуТОВ “Нейва” ЖЕК-27

на постановувід 29.08.06 Житомирського апеляційного господарського суду

та на рішеннявід 23.03.06

у справі№6/69-06

господарського судуВінницької області

за позовомТОВ “Нейва” ЖЕК-27

доВищого професійного училища №4

простягнення 12745,96 грн.

за участю представників сторін

від позивача:Марусич М.С., дов.

від відповідача:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Нейва” ЖЕК-27 звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Вищого професійного училища №4 про стягнення  5581,44 грн. збитків в порядку регресу (з урахуванням уточнення).

Позов мотивовано тим, що позивач сплатив вказану суму на користь Вінницьких міських електричних мереж на підставі Акту №006232 від 03.11.03 про порушення правил користування електричною енергією за безоблікове споживання електроенергії. Однак безоблікове споживання здійснювалось не позивачем, а відповідачем, який є власником будинку ВПУ-4, під час проведення робіт по розподілу будинкових мереж електроживлення.

Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечив з тих підстав, що позивач не надав доказів сплати стягуваної суми на рахунок Вінницьких МЕМ; електромонтажні роботи проводились без відключення від електропостачання; крім того, вказані роботи проводились ще в квітні 2003 року; а технічний стан обладнання повинен контролювати позивач, тому безоблікове споживання електроенергії допущене з його вини.

Рішенням від 23.03.06 господарський суд Вінницької області (суддя Говор Н.Д.), залишеним без змін постановою від 29.08.06 Житомирського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Щепанської Г.А. –головуючого, Веденяпіна О.А., Черпака Ю.А.) в задоволенні позову відмовлено через недоведеність позивачем вини відповідача у сплати Вінницьким міським електричним мережам суми, стягнення якої в порядку регресу визначено позивачем предметом позову.

Ухвалою від 26.10.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та задоволення позову новим рішенням.

Касатор доводить неповне з'ясуванням судами обставин у справі та відхилення доводів позивача без належного обґрунтування, що є порушенням процесуального законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.11.03 представниками Вінницьких електричних мереж В.Верніком, І.Стеценко, А.Колінським в присутності представників споживача начальника ЖЕК О.Корніло, заступника директора ВПУ-4  А.Захар'яша складено акт про порушення Правил користування електроенергією сер. ЮО №006232 споживачем –ЖЕК ПП Фірмою "Нейва", в житловому будинку по вул. Червоноармійській, 3 в м. Вінниці (ВПУ-4). Представник споживача О.Корніло від підпису акту відмовився.

В акті зафіксовано безоблікове підключення житлового будинку до електричних мереж кабелем АВВГ 3х25х1х16 та безоблікове споживання електроенергії в житловому будинку за адресою: вул. Червоноармійська, 3 в м. Вінниця.

На підставі вказаного акту про порушення ПКЕЕ Вінницькими МЕМ здійснений розрахунок недоврахованої електричної енергії на суму 12745,96 грн., позивачу виставлений рахунок на оплату від 04.11.03.

За погодженням з Вінницьким МЕМ шляхом передачі чеків Ощадного Банку, виданих мешканцям в рахунок оплати боргів за квартирну плату перед ТОВ "Нейва" ЖЕК-27, сплачено суму в розмірі 5581,44 грн., що підтверджується довідкою Вінницьких МЕМ №190 від 13.02.06.

Між відповідачем (Замовник) та позивачем (підрядник) укладено договір №4 від 01.03.02, предметом якого є обслуговування та ремонт житлового фонду, вбудовано-прибудованих приміщень та прибудинкової території, які знаходяться у власності Замовника.

Між ВАТ АК "Вінницяобленерго" в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі” (Електропостачальна організація) та позивачем (Споживач) укладено договір №2060 від 14.05.02, предметом якого є постачання електроенергії Електропотсачальною організацією та оплата спожитої електроенергії Споживачем. Згідно з додатком №10 до зазначеного Договору постачання електроенергії здійснювалось в житлові будинки, в тому числі й за адресою: м. Вінниця, вул.  Червоноармійська, 3.

За умовами укладеного договору Споживач має забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них (п. 3.2.3). Крім того, п. 4.2 передбачено, що Споживач несе відповідальність за цілісність приладів обліку та пломб Електропостачальної організації, Держстандарту, а також за інші порушення Правил користування електричною енергією.

Позивач доводив, що встановлене актом №006232 від 03.11.03 порушення відбулось внаслідок проведення працівниками відповідача ремонтних робіт по розподілу будинкових мереж електроживлення. У зв'язку з цим позивач вважає, що має право на відшкодування понесених ним збитків з відповідача в порядку регресу на підставі ст. 228 ГК України.

Листом від 19.03.03 №Ко-1-22/05-1-4 виконком Вінницької міської Ради звернувся з пропозицією до відповідача стосовно вирішення питання розмежування електропостачання квартир будинку та місць загального користування, приведення квартирних електропроводок у безпечний та унеможливлюючий безоблікове використання електроенергії стан та передачі споживачів електроенергії з квартирними лічильниками на прямі розрахунки з МЕМ.

11.03.03 відповідачем було укладено трудову угоду з Волосенко В.І. та Войтенко О.М. на проведення ремонтних робіт по житловому будинку (вул. Червоноармійська, 3) з енергопостачання. Згідно з цією угодою термін виконання роботи складає 41 день –з 14.03.03 до 25.04.03.

В квітні  2003 року складений акт приймання виконаних підрядних робіт, відповідно до якого виконані роботи по встановленню електролічильників в будинку №3 по вул. Червоноармійській.

Касатор не надав належних доказів, які свідчать про недотримання відповідачем умов укладеної між сторонами у справі угоди, вчинення безпосередньо відповідачем дій, внаслідок яких сталося порушення і застосування до позивача відповідальності.

Оскільки актом №006232 від 03.11.03 встановлені порушення безоблікового підключення житлового будинку до електричних мереж та безоблікове споживання електроенергії у житловому будинку, позивач, який вважає, що ці порушення не входять до предмету і умов укладеного між сторонами у справі договору згідно з вимогами ст. 33 ГПК України зобов'язаний довести викладені у позові обставини щодо дій відповідача.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в позові виходили з того, що за умовами договору №4 від 01.03.02 саме позивач повинен був забезпечити обслуговування та ремонт житлового фонду, вбудовано-прибудованих приміщень та прибудинкової території, які знаходяться у власності Замовника.

Згідно з умовами договору №2060 від 14.05.02 та додатку №10 саме позивач має забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них та несе відповідальність за цілісність приладів обліку та пломб Електропостачальної організації, Держстандарту, а також за інші порушення Правил користування електричною енергією.

Оскільки позивач не довів обставин виконання ним зобов'язань за укладеними з відповідачем і Вінницьким МЕМ договорами в частині забезпечення Правил користування електричної енергією, а виявлені порушення містять ознаки бездіяльності позивача щодо упередження цих порушень, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність вини відповідача у спірних обставинах, виходячи також з положень ст.ст. 209-211 ЦК УРСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та ст.ст. 218-219 ГК України.

Наявність передбачених ст. 228 ГК України підстав для застосування регресу до спірних правовідносин позивачем також не доведено, враховуючи його зобов'язання по договору, укладеному з відповідачем у справі.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарсь кий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.08.06 у справі №6/69-06 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                          А.Уліцький