Постанова

від 18.06.2013 по справі 5011-53/9358-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5011-53/9358-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грік" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі№ 5011-53/9358-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Грік", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", простягнення 14 158, 57 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Ковальчук Л.В., дов. від 21.08.2012

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Грік" про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 14158,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши відповідно до полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ВС/4942999 страховій компанії в порядку регресу суму страхового відшкодування він набув згідно абз. ґ) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до свого страхувальника - відповідача у справі, оскільки останній не повідомив страховика про настання ДТП у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Грік" на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" страхове відшкодування в сумі 14 158, 57 грн. та судовий збір в сумі 1609,50 грн.

При цьому, рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. (колегія суддів у складі: Синиця О.Ф. - головуючий, Зеленін В.О., Мальченко А.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Грік" - без задоволення.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Грік" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 30.05.2009р. між товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (позивач, страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грік" (відповідач, страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № ВС/4942999, згідно якого застраховано відповідальність відповідача та забезпечено транспортний засіб - автомобіль ІЖ, д.н. АА7884АК. Строк дії Полісу -з 30.05.2009р. по 29.05.2010р.

29.04.2010р. о 14 годині 30 хвилин в м. Києві по вул. Алма-Атинська, 2/1, на території фабрики "Технічний папір" сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ІЖ, д.н. АА7884АК, під керуванням Травнікова В.М. (працівник відповідача) та автомобіля Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН, власником якого є Чукін Т. В., застрахованого ПАТ "СК "Українська страхова група" (третя особа) згідно договору добровільного страхування № 28-2801-1582 від 01.10.2009р. (Травніков В. М. керуючи автомобілем ІЖ, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, та здійснив наїзд на автомобіль Honda Civic).

Згідно довідки Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Дніпровського району м. Києва № 4/1586 від 13.05.2010р. та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 28.05.2010р. у справі № 3-2337/1/10 ДТП сталася в результаті порушення Травніковим В. М., (водієм транспортного засобу ІЖ, власником якого є відповідач) п. 10.9 Правил дорожнього руху. Зазначеною постановою Дніпровського районного суду м. Києва Травнікова В.М. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340, 00 грн. в дохід держави.

Відповідно до звіту № 71905 від 19.05.2010р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Асистанська компанія "Українська служба допомоги" на замовлення ПАТ "СК "Українська страхова група", матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН, в результаті його пошкодження 29.04.2010р. при ДТП без урахування величин втрати товарної вартості та з урахуванням розцінок спеціалізованого СТО, склала 14158, 57 грн.

20.12.2010р. на адресу позивача надійшла заява ПАТ "СК "Українська страхова група" № 9973 від 13.12.2010р. на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до страхового акту № ВС 10 GL-3986 від 01.02.2012р. позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 14 158, 57 грн. приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" (третя особа), яке згідно договору добровільного страхування № 28-2801-1582 від 01.10.2009р. застрахувало автомобіль Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН та виплатило суму страхованого відшкодування на ремонт зазначеного автомобіля.

08.02.2012р. позивач відповідно до платіжного доручення № 866 від 08.02.2012р. сплатив приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування у розмірі 14 158, 57 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із заявою № 1623-ЮРС від 26.04.2012р. про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 17.05.2012р. Однак відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, винною у скоєнні 29.04.2010р. ДТП особою відповідно до Постанови Дніпрровського районного суду м. Києва від 28.05.2010р. у справі № 3-2337/1/10р. є водій автомобіля ІЖ, д.н. АА7884АК, - Травніков В.М.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до довідки відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Дніпровського району м. Києва № 4/1586 від 13.05.2010р. власником автомобіля ІЖ, д.н. АА7884АК на час ДТП 29.04.2010р. був відповідач - ТОВ "Грік".

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку, що в даному випадку відповідальність за завдану 29.04.2010р. шкоду в ДТП несе відповідач.

Разом з цим, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача щодо автомобіля ІЖ, д.н. АА7884АК, застрахована позивачем згідно полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ВС/4942999, то позивачем з метою виконання своїх договірних зобов'язань здійснено в порядку регресу виплату страхового відшкодування на користь приватного акціонерного товариства "СК "Українська страхова група", як страховій компанії, яка згідно договору добровільного страхування № 28-2801-1582 від 01.10.2009р. застрахувала автомобіль Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН, учасника ДТП 29.04.2010р. та виплатила суму страхованого відшкодування на ремонт зазначеного автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з абзацом ґ) пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду в разі, якщо він не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 цього Закону.

Відповідно до пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

У зв'язку з цим судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в порушення наведеної вимоги закону у встановлені законом строки не повідомив позивача про настання 29.04.2010р. ДТП.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми закону та встановлені судами обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що сплативши в порядку регресу страховій компанії, яка згідно договору добровільного страхування № 28-2801-1582 від 01.10.2009р. застрахувала автомобіль Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН, суму страхового відшкодування за завдану автомобілю шкоду, до позивача перейшло право регресної вимоги до страхувальника (відповідача) у розмірі виплаченого страхового відшкодування, оскільки саме водія відповідача визнано винним у ДТП, що сталася 29.04.2010р., а останній, як страхувальник, не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги відповідач не погоджується з розміром суми виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2012р. для встановлення характеру, обсягу та вартості ремонтних робіт по відновленню пошкодженого 29.04.2010р. при ДТП автомобіля Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН, призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 10828/12-54 від 30.01.2013р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Civic, д.н. ВМ 1010 АН (з урахуванням вартості ремонтних робіт, обсягу та кількості використаних матеріалів та замінених деталей) склала 18 894, 06 грн.

Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем в порядку регресу та з урахуванням ліміту відповідальності страховика було виплачено третій особі страхове відшкодування в сумі 14 158, 57 грн. Відтак, доводи відповідача щодо недоведеності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та висновком судової автотоварознавчої експертизи № 10828/12-54 від 30.01.2013р., проведеної у даній справі, про що обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій. При цьому, як встановлено судами, відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів того, що позивач відшкодував шкоду не пов'язану з ДТП, яка сталася 29.04.2010р. о 14:30 в м. Києві по вул. Алма-Атинській, 2/1 на території фабрики "Технічний папір".

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів про обґрунтованість позовних вимог позивача та надання останнім достатньо доказів в підтвердження позовних вимог.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального права при винесенні судами попередніх інстанцій оскаржуваних постанови та рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грік" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі № 5011-53/9358-2012 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко