Постанова

від 18.06.2013 по справі 911/367/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 911/367/13-г

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі № 911/367/13-г господарського судуКиївської області за позовомТОВ "ІФК Тера" доТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" простягнення 649911,70 грн за участю представників: від позивача -не з'явився від відповідача -Станіщук М.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.02.2013 року (суддя - Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року (головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді - Алданова С.О., Сітайло Л.Г.), у справі № 911/367/13-г позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" на користь ТОВ "ІФК Тера" 649911,70 грн. заборгованості.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою у справі, ТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю, вказуючи при цьому на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання 18.06.2013 з'явився лише представник відповідача, представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, проте 17.06.2013 до Вищого господарського суду України останнім було подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, мотивоване його перебуванням у відрядженні.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, оскільки про дату, час та місце розгляду касаційної скарги у даній справі сторони були повідомлені завчасно, у той час як явка їх представників у призначене судове засідання обов'язковою не визнавалася.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.06.2012 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 270612/1, згідно умов п. 1.1 якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту будівель та споруд, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт на загальну суму 3332503,07 грн, однак, останній в порушення умов договору за вказані роботи в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 649911,70 грн за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2012 року.

Листом від 23.01.2013 № 19 підрядник звернувся до замовника з вимогою про оплату вартості виконаних робіт за актом № 1 за липень 2012 року та рахунком-фактурою № СФ-0000040 від 09.07.2012 року у сумі 649911,70 грн.

Встановивши, що матеріалами справи підтверджується передання підрядником та прийняття замовником виконаних у липні 2012 року підрядних робіт на суму 649911,70 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у замовника виник обов'язок з їх повної оплати, а відтак задовольнили позовні вимоги, стягнувши спірну суму заборгованості з останнього.

При цьому судом апеляційної інстанції відхилені посилання відповідача на те, що вказана сума боргу ним була погашена шляхом видачі 04.09.2012 простого векселя серії АА2509249 номіналом 4800000,00 грн., оскільки з вказаного векселя не можливо дійти висновку, що останній був виданий у тому числі на погашення спірної суми заборгованості за підрядні роботи за актом № 1 за липень 2012 року згідно договору № 270612/1 від 27.06.2012.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості за прийняті підрядні роботи за спірним актом, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

З огляду на положення наведених норм, встановивши обставини справи стосовно передання підрядником та прийняття замовником виконаних підрядних робіт за актом № 1 за липень 2012 року у сумі 649911,70 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у замовника виник обов'язок з повної їх оплати, а відтак правомірно стягнув з відповідача спірну суму заборгованості, врахувавши при цьому, що докази оплати замовником вартості прийнятих ним підрядних робіт за вищевказаним актом у матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з місцевим господарським судом, попередньо не надавши оцінки неможливості подання відповідачем простого векселя серії АА2509249 номіналом 4800000,00 грн., виданого 04.09.2012, до суду першої інстанції, а відтак - і власних висновків стосовно наявності чи відсутності підстав для його прийняття апеляційним господарським судом, правомірно відхилив посилання скаржника на вказаний вексель, оскільки останній відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" сам по собі не свідчить про припинення зобов'язання замовника з оплати підрядних робіт за договором № 270612/1 від 27.02.2012.

Будь-яких інших доказів з обґрунтуванням неможливості їх подання до господарського суду першої інстанції відповідачем ні до апеляційної скарги, ні у засідання суду апеляційної інстанції подано не було.

Додатково подані ТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" лише до суду касаційної інстанції акт приймання - передачі векселя від 04.09.2012 та додаткова угода від 03.09.2013 не можуть впливати на правильність вирішення судами попередніх інстанцій спору по суті, оскільки останні у розумінні ст. ст. 33, 34, 38, 101, 111-7 ГПК України не є допустимими доказами у даному судовому процесі.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено допущення господарськими судами порушень норм процесуального права, унаслідок чого сторона була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, у тому числі й право на подання відповідних доказів до судів попередніх інстанцій, у той час як касаційна інстанція не має права збирати нові докази та надавати їм власну юридичну оцінку.

Інших підстав та доводів в обґрунтування заявленої вимоги про скасування судових актів у даній справі скаржником у поданій касаційній скарзі не наведено.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі господарського суду Київської області № 911/367/13-г слід залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Інтернешнл Констракшн Системс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі господарського суду Київської області № 911/367/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк