cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 року Справа № 910/2045/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н., Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Засновника комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Зозулі Василя Андрійовича на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 19.03.2013р. на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.13р. у справі№910/2045/13 господарського суду міста Києва за позовом Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю доТовариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" провизнання правочину недійсним за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:Кирич С.О., за довіреністю від скаржника:Зозуля В.А. Вагоровська А.Е., за довіреністю Дідківський О.Л.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - відмовлено. Клопотання про залишення позову без розгляду Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" - задоволено. Позов Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" про визнання правочину недійсним - залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.13р. ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2045/13 залишено без змін, апеляційну скаргу засновника Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Зозулі Василя Андрійовича - без задоволення.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.13р. у справі №910/2045/13, Засновник комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Зозуля Василь Андрійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означених судових актів, оскільки вважає, що їх прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з вимогою прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТОВ "СТЦ "Охоронні системи" про залишення позову без розгляду - відмовити та передати справу №910/2045/13 на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані, в даному випадку, приписи ст.81 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.246-249 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2013року порушено провадження у справі №910/2045/13.
18.03.2013 року до місцевого господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що з 30.01.2013 року підписувати будь-які документи від імені Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю уповноважений саме ліквідатор відповідача - Косякевич Сергій Олексійович (ліцензія серії АД № 040818 від 11.07.2012р.), оскільки постановою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 44/268-б Комерційно-технічний центр «Охоронні системи» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю визнано банкрутом.
Під час розгляду заявленого клопотання, судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 44/268-б судом визнано Комерційно-технічний центр "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (01023, м. Київ, вул. Басейна, буд. 12, код ЄДРПОУ 23734644) - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 30.01.2013 року, призначено ліквідатором Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (ліцензія серії АД № 040818 від 11.07.2012р.) (копія постанови міститься в справі).
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з газети "Урядовий кур'єр" слідує, що печатки і штампи Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, вважати недійсними (копія витягу наявна в справі).
19.03.2013 року до місцевого господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Клопотання обґрунтоване ти , що рішення по справі № 910/2045/13 суттєво вплине на фінансове становище його засновників, оскільки договір щодо визнання якого недійсним розглядається справа, укладений на значну суму, а тому, як вважає позивач, за необхідне є залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю засновників позивача - Крутиус Валентину Василівну та Зозулю Василя Андрійовича.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - відмовлено. Клопотання про залишення позову без розгляду Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" - задоволено. Позов Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" про визнання правочину недійсним - залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.13р. ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2045/13 залишено без змін, апеляційну скаргу засновника Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Зозулі Василя Андрійовича - без задоволення.
Приймаючи означені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з положень ст.ст. 8, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",та, в частині відмови в задоволенні клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору засновників Товариства , рішення суду мотивоване необґрунтованістю заявлених вимог.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 628 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
На підставі наведених приписів, Комерційно-технічний центр "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи " про визнання недійсним договору поставки № 09/10 від 09 жовтня 2010 року, укладеного між Комерційно-технічним центром "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи ".
Позовна заява від імені позивача, Комерційно-технічний центр "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, підписана директором Зозулею В.А.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
За приписами пункту 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції від 19.01.13р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Так, як це вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 44/268-б судом визнано Комерційно-технічний центр "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 30.01.2013 року, призначено ліквідатором Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (ліцензія серії АД № 040818 від 11.07.2012р.).
Крім того, відповідно до витягу з газети "Урядовий кур'єр" печатки і штампи Комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, вважаються недійсними .
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Таким чином, постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора у справі № 44/268-б, набрала законної сили 30.01.2013року та посилання скаржника з цього приводу судова колегія вважає безпідставними.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо відсутності повноважень у Зозулі В.А., як директора ТОВ "КТЦ "Охоронні системи", на підписання позовної заяви(без номеру та дати) на момент її подання до господарського суду міста Києва.
У відповідності до положень ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, в тому числі, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції та , в подальшому, постанова апеляційного господарського суду прийняті у відповідності до норм процесуального права, з повним дослідженням та встановленням відповідних на те обставин.
Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, більш того, направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, як то приписів ст.ст.246-249 Цивільного кодексу України, при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111 10 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Засновника комерційно-технічного центру "Охоронні системи" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Зозулі Василя Андрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.13р. у справі №910/2045/13 залишити без змін.
Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2013 |
Оприлюднено | 20.06.2013 |
Номер документу | 31922376 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Запорощенко M.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні