Рішення

від 05.03.2009 по справі 6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09                                                                                 Справа № 6/19

Суддя Василенко Т.А.,  розглянувши матеріали  за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо–металургійна компанія - Алчевськ”, м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна  Луганської області

про стягнення 9 200 715 грн. 23 коп.          

за участю представників сторін:

від позивача –Зубова Т.П., дов. № б/н від 15.05.08;

від відповідача –Тимошенко О.С., дов. № 6 від 19.02.09;

           в с т а н о в и в:

Обставини  справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8 142 265 грн. 35 коп., пені у сумі 459 142 грн. 34 коп., інфляційних нарахувань у сумі 415 255 грн. 53 коп., та 3% річних у сумі 57 553 грн. 55 коп.(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.02.09).

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, за яким останній, позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу - 8 142 265 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань  у розмірі 415 255 грн. 53 коп., пені у розмірі 457 857 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 57 396 грн. 29 коп.

Разом з цим, відповідач вказує на те, що нарахування з боку позивача пені та 3% річних на суму залізничного тарифу і залізничних послуг у розмірі 23 389 грн. 69 коп. є безпідставним.

В той же час, позивачем до суду надано уточнення позовних вимог від 05.03.09, за яким останній викладає прохальну частину позовної заяви наступним чином, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 8 142 265 грн. 35 коп., пеню у сумі 571 587 грн. 03 коп., інфляційні нарахування у сумі 415 255 грн. 53 коп. та 3% річних у сумі 71 607 грн. 32 коп., всього у загальній сумі 9 200 715 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 22 ГПК України вказане уточнення прийняте судом до розгляду, у зв'язку з чим, позовними вимогами слід вважати вимоги, вказані в уточненні від 05.03.09.

        Відповідач надав відзив на уточнення позовних вимог, за яким визнав позовні вимоги в сумі основного боргу 8 142 265 грн. 35 коп., пені в сумі 569 952 грн. 58 коп., інфляційних в сумі  415 255 грн. 53 коп., та  3 % річних  в сумі 17 411 грн. 67 коп.

         Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.

        11.06.08  між ТОВ «Українська гірничо -  металургійна компанія -  Алчевськ» (позивач у справі)  та ТОВ з додатковою відповідальність «Попаснянський вагоноремонтний завод»(відповідач у справі) був укладений договір  № 88/Пр-М, за умовами якого  позивач - “Продавець” зобов'язався продати, а відповідач - «Покупець»- купити на умовах договору металопродукцію відповідно до специфікації, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов вказаного договору, позивач продав відповідачу відповідний товар який останній в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим, залишилась заборгованість в сумі 8 142 265 грн. 35 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем заявлені до стягнення: пеня в сумі 569 952 грн. 58 коп., інфляційні в сумі  415 255 грн. 53 коп., та  3 % річних  в сумі 71 607 грн. 32 коп.

           Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у  їх сукупності, суд прийшов до наступного.

           Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір № 88/Пр-М від 11.06.08, за умовами якого позивач зобов'язався продати відповідачу відповідний товар, а останній –прийняти та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 5.2 договору визначено що, відповідач здійснює оплату протягом 25 - ти календарних днів з дати підписання видаткової накладної.

Із матеріалів справи, а саме: специфікацій до договору (аркуші справи 17- 27), видаткових накладних (аркуші справи 28 –81), та розрахунку позивача  вбачається, що ним на виконання умов договору поставлено товар, який відповідачем в повному обсязі оплачений не був, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 8 142 265 грн. 35 коп., в тому числі, борг за поставлену продукцію 8 118 982 грн. 66 коп., борг за надані послуги з перевезення  - 23 289 грн. 69 коп.

Відповідачем вказані обставини не спростовані та борг у визначеній сумі підтверджений.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги в частині стягнення  заборгованості в розмірі 8 142 365 грн. 35 коп.  слід задовольнити.

Щодо нарахування  за період з 19.11.08 по 05.03.09 інфляційних в сумі 415 255 грн. 53 коп.  і 3% річних в сумі 71 607 грн. 32 коп. слід визначити наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з наведених вище обставин та матеріалів справи, слід визначити, що відповідачем фактично було прострочено виконання зобов'язання в сумі 8 142 265 грн. 35 коп. за вказаний позивачем період, у зв'язку з чим нарахування  інфляційних у вказаному  розмірі  з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

В той же час, 3 % річних за вказаний період складають 71 324 грн.15 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних слід задовольнити у вказаній сумі, в решті вимог відмовити.

Щодо нарахування пені за період з 19.11.08 по 05.03.09  в сумі 571 587 грн. 03 коп.  слід вказати на таке.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.  

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.3. договору при порушенні відповідачем строків оплати з останнього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

В той же час, слід визначити що пеня за вказаний вище період на суму боргу за поставлену продукцію повинна складати 570 593 грн. 27 коп.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково в сумі боргу –8 142 265 грн. 35коп., інфляційних –415 255 грн. 53 коп., 3% річних –71 324 грн. 15 коп., пені -570 593 грн. 27 коп. ,  у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,78,82,84,85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальність «Українська гірничо –металургійна компанія - Алчевськ», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Скіфська, б. 15, код 32616206,  на користь:

- Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна, Луганської області, вул. Залізнична, б.1, код 34502350, борг в сумі 8 142 265 грн. 35 коп., інфляційні в сумі 415 255 грн. 53 коп., 3% річних в сумі 71 324 грн. 15 коп., пеню в сумі  570 593 грн. 27 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі  25 496 грн. 46 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 98 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –05.03.09.

Суддя                                                                                                     Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                                              Т.В.Шкуть