Ухвала

від 19.06.2013 по справі ап-2/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 13725/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Запотічного І.І. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Губач Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 28.02.2011р. у адміністративній справі за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської обл. в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

2 6.01.2007р. Перший заступник прокурора Івано-Франківської обл. звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Івано-Франківську до суду із позовом, у якому просив стягнути з відповідача Державного підприємства /ДП/ Міністерства оборони /МО/ України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» податкову заборгованість в розмірі 1015528 грн. 84 коп. за рахунок активів платника податків; судові витрати покласти на відповідача (а.с.2-3).

Постановою господарського суду Івано-Франківської обл. від 18.06.2007р. вирішено частину заявлених позовних вимог, а саме стягнуто з відповідача ДП МО України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» на користь податкового органу 509472 грн. 74 коп. податкового боргу (а.с.193-195).

По результатам розгляду решти позовних вимог господарським судом Івано-Франківської обл. прийнято постанову від 28.02.2011р., якою заявлені прокурором позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з відповідача ДП МО України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» на користь податкового органу 125381 грн. 49 коп. податку на додану вартість, 76291 грн. 72 коп. пені по податку на додану вартість, 12037 грн. 75 коп. земельного податку, 26046 грн. 39 коп. пені по земельному податку, а всього 239757 грн. 35 коп. податкового боргу, із врахуванням пені; у решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю (а.с.229-230).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням від 28.02.2011р., постанову суду оскаржила позивач ДПІ у м.Івано-Франківську, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити повністю (а.с.233-234).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що податковим органом оскаржені в касаційному порядку рішення судів щодо списання частини податкового боргу; у касаційних скаргах заявлені клопотання про зупинення виконання наведених судових рішень. За таких обставин суд повинен був зупинити провадження у справі до касаційного перегляду судових рішень.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.1.3 якого податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як встановлено судом першої інстанції, суми податкового боргу у розмірі 125381 грн. 49 коп. податку на додану вартість та 76291 грн. 72 коп. пені по цьому податку підтверджені матеріалами справи - довідкою про суми податкового боргу, актами перевірок, деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.8-64).

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що наведені податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу в наведеній сумі, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті.

Щодо решти заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при їх вирішенні вірно враховані судові рішення щодо списання платнику податків сум податкового боргу.

Зокрема, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. залишено без змін рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 17.05.2005р. у справі № П-12/174 про списання земельного податку в сумі 228191 грн. 06 коп. (а.с.213-214).

Також постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006р. залишено без змін рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 17.05.2005р. у справі № П-12/173 про списання пені по земельного податку в сумі 38107 грн. 69 коп. (а.с.213-214).

Із урахуванням наведеного, до стягнення підлягає сума земельного податку в розмірі 12037 грн. 75 коп. (240228 грн. 81 коп. - 228191 грн. 06 коп.) та 26046 грн. 39 коп. (64154 грн. 08 коп. - 38107 грн. 69 коп.).

За таких обставин, стягненню у розглядуваній частині позовних вимог підлягає податковий борг в загальному розмірі 239757 грн. 35 коп.; у решті вимог належить відмовити за безпідставністю.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів також враховує, що відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Із змісту апеляційної скарги слідує, що податковим органом подані касаційні скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. та рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 17.05.2005р. у справі № П-12/174, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2006р. та рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 17.05.2005р. у справі № П-12/173, однак доказів прийняття останніх судом касаційної інстанції та відкриття касаційного провадження по них не представлено.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, наведені судові рішення набрали законної сили, а тому останні правомірно враховані судом першої інстанції під час вирішення наведеного спору.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов частково підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до часткового задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську на постанову господарського суду Івано-Франківської обл. від 28.02.2011р. у адміністративній справі № АП-2/14/5010 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.І.Запотічний

Н.В.Савицька