Постанова

від 09.02.2009 по справі 18/81-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/81-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2009 р.                                                           Справа № 18/81-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя  Камишева Л.М.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача (вх. № 110 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.08 року у справі № 18/81-08

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми,

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор - 96", м. Суми,

про стягнення 7896,04 грн.

встановила:

Позивач,  регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача,  товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96», про стягнення з останнього (з урахуванням уточнень до позовної заяви) заборгованості по орендній платі в розмірі 7896,04 грн. та 299,68 грн. пені

          Рішенням  господарського суду Сумської області від 22.12.2008р. у справі (суддя Заєць С.В.) позов задоволено у повному обсязі - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96»на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області 7896,04 грн. основного боргу, 299,68 грн. пені; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96»в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2008р. у справі № 18/81-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на статті 43, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Крім того, просить господарський суд апеляційної інстанції розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене та положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги,  та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

24.05.06 року між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) був укладений договір оренди державного майна № 877 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 210,0 м. кв., розміщені на першому поверсі та в підвалі житлового дев'ятиповерхового будинку за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 28, що знаходяться на балансі ВАТ «Сумський рафінадний завод»(балансоутримувач), вартість яких визначена відповідно до звіту з оцінки майна і становить 104800 грн. 00 коп. для розміщення кафе-бару.

Відповідно до пункту 5.2 Договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

23.05.2007 року сторонами у справі був укладений договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 24.05.2006р. № 877.

Сторонами змінено пункт 3.1 Договору та встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р., із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди після перегляду її розміру (січень 2007 року) - 1452 грн. 32 коп. Орендна плата в новому розмірі нараховується з 01.01.2007р.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату орендної плати надсилається орендарем орендодавцеві не пізніше 15 числа, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав розрахунки заборгованості та довідку щодо стану надходження орендної плати по договору оренди № 877 від 24.05.2006 р. станом на 12.12.2008р., відповідно до яких, заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем за період з 01.08.2008р. по 30.11.2008р. складає 7896 грн. 04 коп.

В свою чергу відповідач не надав доказів сплати 7869 грн. 04 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору оренди державного майна № 877 від 24.05.2006р та вимоги статей 526, 530 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Також, судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 3.5 Договору, за несвоєчасну сплату орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості.

В заяві про збільшення позовних вимог позивач подав додатковий розрахунок пені, з якого вбачається, що сума пені нарахована позивачем відповідачу за період з 20.08.2008 року по 12.12.2008 року складає 299 грн. 68 коп.

Таким чином, беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2008 року по справі № 18/81-08 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

         Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.  

                                Суддя                                                                    Білоконь Н. Д.  

                                Суддя                                                                    Камишева Л.М.