Постанова

від 10.03.2009 по справі 8/410-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/410-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 березня 2009 р.                                                                                    № 8/410-08  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Приватного підприємства "Люкс-трейд груп" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008р. та рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р.

у  справі                     №8/410-08 господарського суду Херсонської області

за позовом                 Відкритого акціонерного товариства

                                  "Урожайненський комбінат хлібопродуктів"

до відповідача          Приватного підприємства "Люкс-трейд груп"

про                              стягнення 26 154,92грн.

за участю представників:

ВАТ "Урожайненський комбінат хлібопродуктів" – не з'явилися;

ПП "Люкс-трейд груп" – не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство "Урожайненський комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Приватного підприємства "Люкс-трейд груп" 25 000грн. в рахунок повернення попередньої оплати та 1154,92грн. процентів.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що, відповідно до умов договору №1003/1-П від 10.05.2007р.,  перерахував відповідачу 36 000грн. в рахунок оплати макухи соняшникової, яка поставлена відповідачем не була.  При цьому, відповідачем лише частково повернуті кошти, а саме у розмірі 11 000грн., які сплачені в якості попередньої оплати (а.с.2-3).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, відзиву від відповідача не надійшло.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції з ПП "Люкс-трейд груп" на користь ВАТ "Урожайненський комбінат хлібопродуктів" стягнуто 25 000грн. основної заборгованості, 1 154,92грн. процентів (а.с.30).

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки сільськогосподарської продукції в установлений договором строк;

- відповідач повернув на вимогу позивача лише грошові кошти у сумі 11000грн., хоча передплата здійснена на суму 36 000грн;

- як особа, що прострочила виконання грошового зобов'язання, яке полягає у поверненні попередньої оплати, відповідач має нести відповідальність, встановлену ст.625 ЦК України, у вигляді сплати боргу з урахуванням процентів.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008р. рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р. залишено без змін (а.с.72-74).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПП "Люкс-трейд груп"  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у позові відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.79-80).

Позивач у справі –ВАТ "Урожайненський комбінат хлібопродуктів" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити в силі.  

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

10.05.2007р. між сторонами у справі –ПП "Люкс-трейд груп" та ВАТ "Урожайненський комбінат хлібопродуктів" укладено договір №1003/1-П, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу макуху соняшникову у кількості 48т. за ціною 750грн. за тону, а позивач –прийняти та оплатити її.

Умовами договору передбачено здійснення попередньої оплати за товар протягом двох банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату товару (п.2.1 договору). При цьому, договором визначено, що поставка товару здійснюється в строк до 18 травня 2007р. (п.4.1.1).

Судами встановлено, що позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 36 000грн. 17.05.2007р. платіжним дорученням №518 від 17.05.2007р., однак, товар йому поставлений відповідачем не був.

Відповідачем повернуто частину попередньої оплати, а саме у розмірі 11 000грн., у т.ч.11.12.2007р. -  2 000грн.; 17.01.2008р. –2000грн.; 28.02.2008р –2 000грн.; 16.05.2008р. –5 000грн.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати товару, який ним не поставлений в установлений договором строк, а також сплатити проценти, нараховані на суму попередньої оплати.

Суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України,  що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зокрема, згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що зобов'язання з поставки макухи соняшнику відповідачем в установлений договором строк не виконано.

Спеціальною нормою, яка регулює відносини з купівлі-продажу, - ст.663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Отже, суди дійшли правильного висновку про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору, встановивши, що товар не поставлений відповідачем, хоча останній день строку виконання відповідного зобов'язання –18.05.2007р.

В силу ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 25 000грн. –частини попередньої оплати, яка відповідачем не повернута.

Згідно ч.3 ст.693 ЦК  України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

В силу ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. При цьому, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти, внесені ним в якості попередньої оплати, суди вірно визнали мотивованими вимоги позивача в частині стягнення процентів, нарахованих з 18.05.2007р. з урахуванням часткового повернення попередньої оплати. При цьому, посилання скаржника на те, що у нього не виникло грошових зобов'язань перед позивачем хибні, оскільки, в силу ч.3 ст.693 ЦК України, внаслідок прострочення поставки товару та звернення позивача до нього з вимогою повернути попередню оплату, у відповідача виникло грошове зобов'язання –повернути попередню оплату.

Посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на те, що позивачем з порушенням встановленого строку виконано зобов'язання з попередньої оплати товару не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Умовами договору встановлений строк здійснення попередньої оплати –протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час вирішення спору у даній справі, відповідачем, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не надано доказів вручення чи направлення позивачу рахунку саме 10.05.2008р.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008р., якою залишено без змін рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2008р., не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008р. у справі №8/410-08 господарського суду Херсонської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Люкс-трейд груп"  - без задоволення.

          Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                 Васищак І.М.

                                                                                           Палій В.М.