Постанова

від 13.06.2013 по справі 5011-47/16700-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Справа№ 5011-47/16700-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко А.Є. - довіреність № 1/10 від 01.10.2012 року,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна» на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року

у справі № 5011-47/16700-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»,

про стягнення 1 092 908,90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з відповідача 1 092 908,90 грн. заборгованості за договорами поставки № 4600019151 від 27.11.2009 року, № 4600032435 від 15.10.2010 року № 4600032439 від 15.10.2010 року.

05.03.2013 року через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки між сторонами існує угода про вирішення спорів за спірними договорами в третейському суді при Товарній біржі „Київська Універсальна біржа".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року про припинення провадження у справі та передати справу на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

ТОВ «Фудмаркет» у своїх запереченнях на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Бадагоні-Україна» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року - без змін.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 року для розгляду справи № 5011-47/16700-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 30.05.2013 року було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву до 13.06.2013 року.

Представники відповідача в судове засідання 13.06.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Бадагоні-Україна» задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.06.2013 року, було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Бадагоні-Україна» слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України „Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 12 Закону України „Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.11.2009 року між ТОВ ТОВ «Бадагоні-Україна» (постачальник) та ТОВ «Квіза-Трейд» (покупець) укладено договір поставки № 4600029151 (далі - Договір № 1) відповідно до умов постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а останній, в свою чергу, бере на себе зобов'язання по оплаті поставленого йому товару.

01.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Бадагоні-Україна», ТОВ «Квіза-Трейд» та ТОВ «Фудмаркет» укладено угоду про заміну сторони у Договорі № 1, відповідно до п. 1.1 якого, ТОВ «Квіза-Трейд» передало, а ТОВ «Фудмаркет» прийняло на себе права та обов'язки, покладені в договорі поставки № 46000291 від 27.11.2009 року на ТОВ «Квіза-Трейд».

Також, 15.10.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 4600032435 (далі - Договір № 2) та договір поставки № 4600032439 (далі - Договір № 3), відповідно до умов яких, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а останній, в свою чергу, бере на себе зобов'язання по оплаті поставленого йому товару.

Як зазначає позивач у позові, на виконання умов Договорів № 1, № 2 та № 3 постачальник в період з 06.10.2010 року по 10.08.2010 року поставив покупцю товар на загальну суму 3 368 620,74 грн. Однак відповідач оплатив вартість поставленого товару частково в розмірі 2 275 711,84 грн., в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 092 908,90 грн., що і стало підставою звернення до господарського суду міста Києва з даним позовом.

Однак у п. 11.2 Договору № 1 та у п. 10.2. Договорів № 2, № 3 сторонами передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди", домовляються про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з даного Договору чи у зв'язку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі „Київська Універсальна Біржа", за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57, рішення якого є остаточним і обов'язковим для обох Сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків передбачених Законом України „Про третейські суди". Сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватись Регламент Третейського суду при товарній біржі "Київська Універсальна Біржа". Правом, що регулює даний Договір - є матеріальне право України.

Згідно із п. 5. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейському суду.

Відповідно до п 4.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у застосуванні приписів статей 80 і 81 ГПК господарським судам слід мати на увазі таке. Провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

При цьому, одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24 лютого 2004 року № 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону).

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України „Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

З урахуванням наведеного, за спірних правовідносин суд не вправі відмовити особі в розгляді позовної заяви, якщо з матеріалів справи вбачається, що даний спір підвідомчий господарському суду.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначалося вище, між позивачем та відповідачем снують письмові угоди про розгляд і вирішення в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі „Київська Універсальна Біржа" спорів, які виникають на підставі Договорів № 1, № 2 та № 3.

При цьому в суді першої інстанції, з посиланням на згадані угоди, які є чинними та не визнавалися недійсними, відповідач звертався до суду з заявою про припинення провадження у даній справі та наполягав на вирішенні спору саме третейським судом.

Крім того, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 27 Закону України „Про третейські суди" передбачає, що третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що клопотання відповідача про припинення провадження у справі є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21.02.2011 року у справі № 1/6пд, постановах Вищого господарського суду України від 11.01.2012 року у справі № 25/5005/12528/2011, від 19.09.2012 року у справі № 32/14-65/294-2012, від 30.07.2012 року у справі № 5011-37/5459-2012, від 01.11.2012 у справі № 5011-10/7650-2012.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна» на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 5011-47/16700-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 5011-47/16700-2012 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 5011-47/16700-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 18.06.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Руденко М.А.