Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-8013/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8013/11/0170/15

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-8013/11/0170/15 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 21.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" (вул. 15 Апреля, буд.4,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22А,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001132301/0 від 21.12.2010 р. №0001132301/1 від 18.01.2011 р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 у справі № 2а-8013/11/0170/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби №0001132301/0 від 21.12.2010 р., №0001132301/1 від 18.01.2011 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Дайвіс" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Алушта ДПС, є платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість.

Основними видами економічної діяльності ТОВ "Дайвіс" згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА №231414 від 03.12.2009 р. є у т.ч.:

- діяльність санаторно-курортних закладів (КВЕД 85.11.3);

- медична практика (КВЕД 85.12.0);

- послуги з організації подорожувань (КВЕД 63.30.0);

- діяльність готелів (КВЕД 55.10.0);

- інше.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Дайвіс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Благодійний Союз", ТОВ "Мелон ЛТД" за період з 01.07.2010 по 31.08.2010.

За результатами перевірки був складений акт від 21.12.2010 №1763/23/30999380 (далі Акт), за висновками якого встановлено порушення пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, в результаті чого позивачем завищений податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Благодійний Союз" за липень 2010 р. в сумі 133333,33 грн. та за вересень 2010 р. в сумі 101666,66 грн.

На підставі висновків Акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132301/0 від 21.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 234999,99 грн. - за основним платежем та 107333,32 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатом розгляду первинної скарги позивача податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132301/1 від 18.01.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 234999,99 грн. за основним платежем та 107333,32 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання товару від ТОВ "Благодійний союз", на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у квітні 2010 року були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

За висновками Акту ДПІ встановлено завищення ТОВ "Дайвіс" податкового кредиту з ПДВ по операціях з ТОВ "Благодійний союз" на загальну суму 234999,99 грн., у т.ч. за липень 2010 р. в сумі 133333,33 грн. та за вересень 2010 р. в сумі 101666,66 грн.

Завищення податкового кредиту на 234999,99 грн. за липень-вересень 2010 р. обґрунтовано ДПІ тим, що вказаний податковий кредит, нарахований ТОВ "Дайвіс" в порушення п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону №168 по операціях придбання товарів, які не пов'язані із господарською діяльністю.

Неможливість встановити зв'язок із господарською діяльністю ДПІ обґрунтовує тим, що до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, а відтак визначити використання вказаних товарів у господарській діяльності платника, за думкою ДПІ, неможливо.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, а також висновком судво-економічного експерта, проведеного на їх підставі, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту.

В описовій частині акту на стор.5-6 ДПІ вказує, що досліджувало податкові накладні №5 від 13.08.2010 р., №4 від 03.08.2010 р. та №3 від 14.07.2010 р., виписані ТОВ "Благодійний союз" по операціях поставки товарів на користь ТОВ "Дайвіс".

На стор. 7 акту ДПІ встановило, що податковий кредит на підставі вказаних податкових накладних був нарахований ТОВ "Дайвіс" в липні-серпні 2010 р.

Дані податкового обліку та звітності ТОВ "Дайвіс" також свідчать про те, що податковий кредит за вказаними податковими накладними був нарахований ТОВ "Дайвіс" в липні-серпні 2010 р., у т.ч.: 133333,33 грн. в липні 2010 р.; 101666,66 грн. в серпні 2010 р.

Таким чином, висновки ДПІ щодо завищення досліджуваного податкового кредиту за вересень 2010 р. на 101666,66 грн. суперечать даним описової частини акту перевірки та даним податкового обліку ТОВ "Дайвіс", оскільки вказаний податковий кредит в сумі 101666,66 грн. був нарахований ТОВ "Дайвіс" не в вересні, а в серпні 2010 р.

12 травня 2010 р. ТОВ "Дайвіс" (Покупець) уклало з ТОВ "Благодійний союз" договір поставки товару №27.

На підставі вказаних заявок Постачальник (ТОВ "Благодійний союз") в липні-серпні 2010 р. здійснив поставку товарів (продуктів харчування) вартістю 1410000,00 грн., у т.ч. ПДВ 234999,99 грн., на користь ТОВ "Дайвіс" за адресою: м. Алушта, вул. 15 квітня, 4 (Пансіонат "Северная Двина"), що підтверджується наступними видатковими накладними.

Загалом було поставлено товару на загальну суму 1410000,00 грн., у т.ч. ПДВ 234999,99 грн.

Вказані видаткові накладні містять номенклатуру, кількість та вартісні показники товару, дату та номер накладної, а також інформацію про постачальника та покупця, місце поставки: м. Алушта, вул. 15 квітня, 4 (Пансіонат "Северная Двина").

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком №223/11судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-8013/11/0170/15 від 26.02.2013.

За вказаною адресою (м. Алушта, вул. 15 квітня, 4, Пансіонат "Северная Двина") ТОВ "Дайвіс" орендувало цілісний майновий комплекс ДП "Пансіонат з лікуванням "Северная Двина", що підтверджується договором оренди від 24.02.2001 р. з Фондом майна АР Крим (орендодавець).

Продукти харчування за вказаними видатковими накладними були оприбутковані ТОВ "Дайвіс", що підтверджується прибутковими ордерами № 1 від 14.07.2010р., № 2 від 03.08.2010р. та № 3 від 13.08.2010р.

В бухгалтерському обліку господарська операція з придбання товарів вартістю 1 410 000,00 грн. з ПДВ у ТОВ "Благодійний союз" відображена в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ "Дайвіс" за липень-серпень 2010 р. за кредитом субрахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" в кореспонденції з дебетом субрахунків:

№202 "Купівельні напівфабрикати" в сумі 1175000,01 грн.;

№641 "Розрахунки за податками й платежами" в сумі 234999,99 грн.

За період з 14.07.10 р. по 13.08.10 р. ТОВ "Дайвіс" у повному обсязі сплатило вартість придбаних товарів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 1410000,00 грн. з ПДВ на користь ТОВ "Благодійний союз", що підтверджується платіжними дорученнями.

В бухгалтерському обліку господарська операція з оплати товарів вартістю 1410000,00 грн. з ПДВ на користь ТОВ "Благодійний союз" відображена в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ "Дайвіс" за липень-серпень 2010 р. за дебетом субрахунку №631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" в кореспонденції з кредитом субрахунку №311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком №223/11судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-8013/11/0170/15 від 26.02.2013.

Поставка продуктів харчування в цілях оподаткування ПДВ є "поставкою товарів" відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону №168.

Операції платника податку з поставки товарів, місце поставки яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168.

ТОВ "Благодійний союз" (постачальник) був платником ПДВ на момент здійснення поставки (липень-серпень 2010 р.) - свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100130308 від 24.07.2008 р. дійсне станом на 26.02.2013 р. (дані офіційного сайту ДПС України www.sts.gov.ua - п. 2.8 Положення №1394).

Таким чином, операції з поставки ТОВ "Благодійний союз" продуктів харчування вартістю 1410000,00 грн., в т.ч. ПДВ 234999,99 грн., на користь ТОВ "Дайвіс" у липні-серпні 2010 р. є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №168.

У липні-серпні 2010 р. за датою відвантаження товарів вартістю 1410000,00 грн., в т.ч. ПДВ 234999,99 грн., у продавця (ТОВ "Благодійний союз") відповідно до п. 1.6 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 234999,99 грн.

У липні-серпні 2010 р. за датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 234999,99 грн., продавець (ТОВ "Благодійний союз"), відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 склав податкові накладні: № 3 від 14.07.2010р. на суму 800000,00 грн., у тому числі ПДВ 133333,33 грн., № 4 від 03.08.2010р. на суму 510000,00 грн., у тому числі ПДВ 85000,00 грн., № 5 від 13.08.2010р., на суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,66 грн. на загальну суму 1410000,00 грн., в т.ч. ПДВ 234999,99 грн., а покупець (ТОВ "Дайвіс") отримав та відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 відобразив їх у розділі І "Отримані податкові накладні" Реєстру податкових накладних, який затверджений Наказом №244.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком №223/11судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-8013/11/0170/15 від 26.02.2013.

Постачальник ТОВ "Благодійний союз" (ІПН 358931526590) мав право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних у липні-серпні 2010 р. відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, так як був зареєстрованим платником ПДВ на дату їх складання (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100130308 від 24.07.2008 р. дійсне станом на 26.02.2013 р. - дані офіційного сайту ДПС України www.sts.gov.ua).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua).

Податкові накладні на суму ПДВ 234999,99 грн. складені за формою, що була затверджена Наказом ДПАУ "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997 р. №165, та містять обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168.

У липні-серпні 2010 р. за датою отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання товарів, у ТОВ "Дайвіс" відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168 виникло право на податковий кредит з ПДВ у сумі 234999,99 грн.

На підставі отриманих від ТОВ "Благодійний союз" податкових накладних ТОВ "Дайвіс" у липні-серпні 2010 р. відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 нарахувало податковий кредит у сумі 234999,99 грн., та відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 відобразило його у податкових деклараціях з ПДВ за липень-серпень 2010 р.

ПДВ в сумі 234999,99 грн., включений ТОВ "Дайвіс" в податковий кредит у липні-серпні 2010 р., відповідає вимогам пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 та нарахований (сплачений) у зв'язку із придбанням у ТОВ "Благодійний союз" продуктів харчування, які були використані у господарській діяльності ТОВ "Дайвіс".

Отже, податковий кредит у сумі 234999,99 грн., що нарахований ТОВ "Дайвіс" у липні-серпні 2010 р. по операціях з придбання продуктів харчування у ТОВ "Благодійний союз", у повному обсязі сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку та відповідає вимогам Закону №168.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Поняттю "господарської діяльності" не надано визначення в Законі №168, а тому відповідно до п.1.15 ст.1 Закону №168 його слід розуміти у значенні, визначеному в інших Законах про оподаткування, а саме в п.1.32. ст.1 Закону №334:

"Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Предметом діяльності ТОВ "Дайвіс" згідно п.3.2. Статуту є у т.ч. надання:

- лікувально-діагностичних послуг;

- санаторно-курортних послуг;

- туристичних послуг;

- оздоровчо-профілактичних послуг;

- косметологічних послуг.

Основними видами економічної діяльності ТОВ "Дайвіс" згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА №231414 від 03.12.2009 р. є у т.ч.:

- діяльність санаторно-курортних закладів (КВЕД 85.11.3);

- медична практика (КВЕД 85.12.0);

- послуги з організації подорожувань (КВЕД 63.30.0);

- діяльність готелів (КВЕД 55.10.0);

- інше.

На підставі договору оренди землі від 26.12.07 р. ТОВ "Дайвіс" орендує земельну ділянку за адресою: м. Алушта, вул. 15 Квітня, №4 площею 3,0774 га.

На вказаній земельній ділянці за адресою: м. Алушта, вул. 15 Квітня, №4 розташований цілісний майновий комплекс державного підприємства "Пансіонат з лікуванням "Северная Двина", який орендується ТОВ "Дайвіс" на підставі договору оренди від 24.02.2001 р.

"Пансіонат з лікуванням "Северная Двина" ТОВ "Дайвіс" акредитований Міністерством охорони здоров'я України за першою категорією закладу охорони здоров'я, що підтверджується акредитаційним сертифікатом №4345 строком дії з 30.01.08 р. по 30.01.11 р.

В липні-серпні 2010 р. в "Пансіонаті з лікуванням "Северная Двина" отримало санаторно-курортні послуги 6 566 осіб (47 797 койко-днів), що підтверджується випискою із журналу реєстрації відпочиваючих за сезон 2010 р.:

- в липні 2010 р. 3 046 осіб (22 659 койко-днів);

- в серпні 2010 р. 3 520 осіб (25 138 койко-днів).

За липень-серпень 2010 р. ТОВ "Дайвіс" нарахувало дохід від надання санаторно-курортних послуг у сумі 8 852 633,68 грн. з ПДВ, що підтверджується кредитовими оборотами за субрахунком 70312 "Дохід від надання санаторно-курортних послуг".

Зазначені обставини встановлені висновком експертного дослідження.

Організація обслуговування на курортах здійснюється санаторно-курортними закладами різних форм власності, створеними в установленому законодавством України порядку, і спрямовується на забезпечення умов для повноцінного лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань шляхом прийняття громадянами лікувальних процедур, а також забезпечення належних умов їх проживання, харчування, одержання культурно-побутових послуг (ст.21. 9. Закону України від 05.10.2000 р. №2026-III "Про курорти").

До вартості санаторно-курортних послуг, що надавались ТОВ "Дайвіс" з використанням майнового комплексу "Пансіонат з лікуванням "Северная Двина", включається 3-разове годування, що підтверджується калькуляціями вартості путівок до вказаного пансіонату за 2010 р.

З метою забезпечення харчування відпочиваючих "Пансіонату з лікуванням "Северная Двина" в липні-серпні 2010 р. ТОВ "Дайвіс" придбало у ТОВ "Благодійний союз" продукти харчування на суму 1 410 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними.

Отримання ТОВ "Дайвіс" продуктів харчування за вказаними видатковими накладними відбулося за адресою: м. Алушта, вул. 15 квітня, 4 (Пансіонат "Северная Двина"), про що вказано у видаткових накладних.

Продукти харчування оприбутковані на складі ТОВ "Дайвіс", що підтверджується прибутковими ордерами.

В липні-серпні 2010 р. вказані продукти харчування були переміщені зі складу ТОВ "Дайвіс" до харчоблоку для приготування їжі, що підтверджується накладними-вимогами.

Зазначені накладні-вимоги містять дані щодо номенклатури продуктів, норми витрат продуктів на одну людину в кг., кількості людей, які потребують годування, часу годування (сніданок, обід, вечеря), загальної кількості продуктів в кг. .

В харчоблоці продукти харчування, отримані за накладними-вимогами, були списані на приготування їжі для відпочиваючих за період липень-серпень 2010 р., що підтверджується актами на списання продуктів.

Зазначені акти на списання продуктів містять дані щодо номенклатури продуктів, норми витрат продуктів на одну людину в кг., кількості людей, які були нагодовані, часу годування (сніданок, обід, вечеря), загальної кількості продуктів в кг.

Ці обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні первинними документами бухгалтерського обліку позивача та висновком №223/11судово-економічного експерта по адміністративній справі №2А-8013/11/0170/15 від 26.02.2013.

Таким чином, продукти харчування вартістю 1 410 000,00 грн. з ПДВ, придбані ТОВ "Дайвіс" в липні-серпні 2010 р. у ТОВ "Благодійний союз", були у повному обсязі використані в господарській діяльності ТОВ "Дайвіс" в липні-серпні 2010 р. для забезпечення харчування відпочиваючих "Пансіонату з лікуванням "Северная Двина" з метою отримання доходу від реалізації санаторно-курортних послуг, що підтверджується первинними документами (видатковими накладними, прибутковими ордерами, накладними-вимогами, актами на списання продуктів), регістрами бухгалтерського обліку та додатковими документами (калькуляціями вартості путівок, договорами оренди, випискою із журналу реєстрації відпочиваючих, акредитаційним сертифікатом).

Інших постачальників аналогічних продуктів харчування позивачу у перевіряємому періоді судом не встановлено.

Придбання позивачем товарів від ТОВ "Благодійний союз", вказаних в податкових накладних, відповідає діяльності ТОВ "Дайвіс" відповідно до КВЕД.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Таким чином, отриманні товари, за операціями з придбання яких ТОВ "Дайвіс" в липні-серпні 2010 р. нарахувало податковий кредит у сумі 234 999,99 грн. (133333,33 грн. в липні 2010 р.; 101666,66 грн. в серпні 2010 р.), використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

А відтак, в акті перевірки не спростований факт отримання товарів та його використання в господарської діяльності позивача від контрагента ТОВ "Благодійний союз".

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

ТОВ "Дайвіс" не придбавало послуги з транспортування товару та не понесло пов'язані з цим витрати тому, що відповідно до п.3.1. Договору поставки №27 поставка товару здійснюється Постачальником на умовах доставки транспортом і за рахунок Постачальника на склад, вказаний Покупцем у заявці.

Отже господарська операція з транспортування товару була здійснена за рахунок Постачальника та не відображується в бухгалтерському обліку ТОВ "Дайвіс", оскільки не викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Покупця (ТОВ "Дайвіс").

ТОВ "Дайвіс" придбало товари і саме у зв'язку цим нарахувало податковий кредит з ПДВ. Факт здійснення господарської операції фіксує первинний документ (п.1 ст.9 Закону №996).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону №996);

Факт здійснення ТОВ "Дайвіс" господарських операцій з придбання продуктів харчування у ТОВ "Благодійний союз" у липні-серпні 2010 р. на складі ТОВ "Дайвіс" за адресою: м. Алушта, вул. 15 квітня, 4 (Пансіонат "Северная Двина") зафіксований та підтверджений первинними документами - видатковими накладними. Оприбуткування вказаних товарів на складі ТОВ "Дайвіс" підтверджено прибутковими ордерами.

Крім того, господарська операція із придбання вказаних товарів відображена в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ "Дайвіс" на підставі видаткових накладних відповідно до п.3-5 ст.9 Закону №996.

Порушення п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону №168 не може бути встановлено за фактом відсутності товарно-транспортних накладних.

Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для (п.1 14. Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Наказ №363)):

- списання товарно-матеріальних цінностей (здійснюється під час відвантаження товарів на складі вантажовідправника);

- обліку на шляху їх переміщення (здійснюється перевізником під час транспортування);

- оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (здійснюється у вантажоодержувача під час отримання товару);

- для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (здійснюється між автопідприємством та замовником перевезення).

Отже ТТН не призначена для обліку використання транспортованих товарів у господарській діяльності вантажоодержувача (покупця), а відтак наявність (відсутність) ТТН не може бути підставою для висновку про відсутність зв'язку придбаних товарів із господарською діяльністю покупця.

Більш того, складання ТТН не є обов'язковим у разі здійснення перевезень власними силами без залучення перевізника.

Вимоги щодо обов'язкового складання ТТН під час перевезень автомобільним транспортом встановлені Наказом №363, але вказаний Наказ №363 розповсюджується лише на взаємовідносини, що виникають між перевізниками та замовниками перевезень (преамбула Наказу №363).

Отже на перевезення, які здійснюються власними силами підприємства без залучення перевізника, вимоги вказаного Наказу №363 не розповсюджуються.

Відповідно до п.3.1. Договору поставки №27 поставка товару здійснюється Постачальником на умовах доставки транспортом і за рахунок Постачальника на склад, вказаний Покупцем у заявці.

Таким чином, доставка товару могла бути здійснена Постачальником (ТОВ "Благодійний союз") власними силами без залучення перевізника, а відтак складання ТТН за таких обставин не є обов'язковим.

Товари вартістю 1 410 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 234999,99 грн., придбані ТОВ "Дайвіс" у ТОВ "Благодійний союз" в липні-серпні 2010 р. були у повному обсязі використані в господарській діяльності ТОВ "Дайвіс" за період липень-серпень 2010 р. з метою годування відпочиваючих Пансіонату "Северная Двина", що орендується ТОВ "Дайвіс".

Зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальником були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарської операції, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Більш того, самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними.

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність самої товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, та відсутності у даному випадку підстав для оформлення товарно-транспортних накладних, не може бути беззаперечним доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки з боку позивача відсутні порушення Закону №168 в частині формування податкового кредиту за липень-вересень 2010 р. на 234 999,99 грн., у т.ч. за липень 2010 р. на 133 333,33 грн. та за вересень 2010 р. на 101 666,66 грн. по операціях з ТОВ "Благодійний союз", необґрунтованим є донарахування останньому суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі сумі 234 999,99 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.13 у справі № 2а-8013/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна