Рішення

від 11.06.2013 по справі 15/101-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2013 р. Справа № 15/101-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ», Київська область, Рокитнянський район, с. Бушеве

третя особа Відкрите акціонерне товариство «Ольшанський спецкар`єр»

про стягнення 173424,45 грн., розірвання договору та повернення майна

за участю представників:

від позивача: Дудник А.О. (дов. № 52 від 06.12.2012 р.);

від відповідача: Шумік Н.М. (дов. від 08.08.2012 р.);

від третьої особи: припинено юридичну особу;

Обставини справи:

регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (далі-відповідач) про стягнення 118772,61 грн. з яких: 96610,07 грн. заборгованості за договором № 431 від 17.11.2006 р. оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, 4923,60 грн. пені та 17238,94 грн. 3% річних, розірвання договору оренди № 431 від 17.11.2006 р. та повернення індивідуально-визначеного майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані умови договору оренди індивідуально-визначеного майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.2006 р. щодо своєчасної сплати орендної плати за надане в строкове платне користування державне нерухоме майно, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 96610,07 грн. У зв'язку наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі п. 3.5. договору нараховано 4923,60 грн. пені, а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 17238,94 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 118772,61 грн. Крім того, позивач, посилаючись на п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 651, ст.ст. 782, 783 ЦК України, просить суд розірвати договір оренди № 431 від 17.11.2006 р., оскільки відповідачем було порушено ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також повернути ВАТ «Ольшанський спецкар'єр» державне індивідуально визначене майно - 2,996 км. залізничної дороги, розташоване за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Бушево, вул. Гранітна, 1, шляхом виселення та підписання акта приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору відкрите акціонерне товариство «Ольшанський спецкар`єр».

10.01.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання № 09/01-2юр від 09 січня 2013 р. про відкладення розгляду справи та клопотання №09/01-1юр від 09 січня 2013 р. про зупинення провадження у справі, в якому відповідач повідомив суд, що господарським судом міста Києва розглядається справа № 5011-30/13131-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання правовідношень за договором № 431 від 17.11.2006 р. такими, що припинились та зобов'язання РВ ФДМ України по Київській області прийняти майно з оренди від ТОВ «КСЛ» шляхом підписання акта приймання-передачі майна до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.2006 р. До клопотання додана ухвала господарського суду м. Києва від 04.12.2012 р. у справі № 5011-30/13131-2012.

Представник позивача у судових засіданнях 27.12.2012 р. та 15.01.2013 р. позовні вимоги підтримав, а в судовому засіданні 29.01.2013 р. проти зупинення провадження у справі не заперечував.

Представник відповідача у судові засідання 27.12.2012 р. та 15.01.2013 р. не з'явився, а в судовому засіданні 29.01.2013 р. підтримав клопотання від 10.01.2013 р. про зупинення провадження у справі та додав ухвалу господарського суду м. Києва від 15.01.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013 р. зупинено провадження у справі № 15/101-12 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ», третя особа: відкрите акціонерне товариство «Ольшаницький спецкар'єр» про стягнення 118772,61 грн., розірвання договору та повернення майна до вирішення господарським судом м. Києва справи № 5011-30/13131-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» до регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про зобов'язання вчинити дії.

07.05.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява № 26/04-01юр від 26.04.2013 р., в якій відповідач повідомив суд, що 12.02.2013 р. господарським судом м. Києва було винесено рішення у справі № 5011-30/13131-2012., а 16.04.2013 р. Київським апеляційним господарським судом у справі № 5011-30/13131-2012 було прийнято постанову, якою рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2013 р. залишено без змін. Копію зазначеної постанови додано до заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2013 р. поновлено провадження у справі № 15/101-12 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

28.05.2013 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач збільшив розмір позовних вимог в частині позову про стягнення коштів та просить суд стягнути з відповідача 173424,45 грн., з яких 147570,60 грн. заборгованості з орендної плати, 8614,91 грн. пені та 17238,94 грн. 3% річних.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 173424,45 грн., з яких 147570,60 грн. заборгованості з орендної плати, 8614,91 грн. пені та 17238,94 грн. 3% річних, розірвання договору оренди № 431 від 17.11.2006 р. та повернення індивідуально-визначеного майна.

28.05.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він проти позову заперечує посилаючись на те, що ТОВ «КСЛ» в повному обсязі виконало свої зобов'язання за договором, оскільки повністю сплатило орендну плату по грудень 2011 р. та пеню за договором № 431 від 17.11.2006 р., що підтверджується наданими до суду банківськими виписками та платіжними дорученнями. Відповідач також зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р., визнано припиненим правовідношення між ТОВ «КСЛ» та РВ ФДМ України по Київській області за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 431 від 17.11.2006 р. та встановлено, що вказаний договір є припиненим 30.12.2011 р., в зв'язку із закінченням строку його дії. Крім того, згідно даних з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців ВАТ «Ольшанський спецкар`єр» припинено з 23.12.2006 р., а тому вимога позивача про повернення індивідуально визначеного майна в порядку ст. 609 ЦК України не може бути виконана.

В судовому засіданні 28.05.2013р. представниками сторін було заявлено клопотання про продовження строку розгляду спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання представників сторін господарським судом задоволено. Ухвалою суду від 28.05.2013 р. строк розгляду спору у справі № 15/101-12 продовжено до 13.06.2013 р.

11.06.2013 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких він зазначив, що оскільки рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. набрало законної сили після винесення постанови Київського апеляційного господарського суду, тобто 16.04.2013 р., то правовідносини між ТОВ «КСЛ» та РВ ФДМ України по Київській області за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 431 від 17.11.2006 р. припинилися 16.04.2013 р.

Представник позивача в судових засіданнях 28.05.2013 р. та 11.06.2013 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судових засіданнях 28.05.2013 р. та 11.06.2013 р. проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

17.11.2006 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (орендар) було укладено договір № 431 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - 2,996 км. залізничної дороги, розміщене за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с. Бушево, вул. Гранітна, 1, вартість якої визначена згідно з експертною оцінкою та становить 449400,00 грн. без ПДВ (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому - передачі майна.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3745,00 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3. договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та орендодавцеві у співвідношенні 70% до 30% щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітнім кварталом.

Договір укладено строком на 364 дні, що діє з 01.01.2007 р. до 30.12.2007 р. включно. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.п. 10.1, 10.2. договору)

17.11.2006 р. між третьою особою та відповідачем підписаний акт прийому-передачі майна, відповідно до якого третя особа передала, а відповідач прийняв на баланс 2,996 км залізничної дороги, розміщеної за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с. Бушево, вул. Бушево, вул. Гранітна, 1, вартість якої визначена експертним шляхом і складає 449400,00 грн.

30.05.2007 р. між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 1 до договору оренди № 431 від 17.11.2006 р. індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, якою сторони внесли зміни в пункт 3.1. договору, яким встановили розмір орендної плати за базовий місяць січень 2007 р. у сумі 5798,93 грн. без ПДВ, орендна ставка 15% та виклали п. 3.3. договору в наступній редакції: «орендна плата перераховується до державного бюджету в 100% розмірі щоквартально не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом».

Як зазначає позивач, в порушення умов договору оренди № 431 від 17.11.2006 р. індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідач свої зобов'язання в частині оплати орендної плати станом на 27.05.2013 р. в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по орендним платежам за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р. у сумі 147570,60 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р., за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про зобов'язання вчинити дії позовні вимоги задоволено повністю; визнано припиненим правовідношення між товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.2006 р. ; зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області прийняти майно з оренди від товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» шляхом підписання акта приймання-передачі майна до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012, яке набрало законної сили 16.04.2013 р., встановлено, що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.2006 р. є припиненим з 31.12.2011 р., в зв'язку з закінченням строку дії спірного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, враховуючи те, що договір № 431 від 17.11.2006 р. припинив свою дію з 30.12.2011 р. позивачем безпідставно нараховано відповідачу 147570,60 грн. орендної плати за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю погасив заборгованість по орендним платежам за договором № 431 від 17.11.2006 р., що існувала станом на 30.12.2011 р., та сплатив позивачу 8949,79 грн. пені, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 3229 від 24.10.2011 р. на суму 35244,43 грн., № 3264 від 11.11.2011 р. на суму 31981,38 грн., № 3321 від 06.12.2011 р. на суму 41427,51 грн., № 3345 від 16.12.2011 р. на суму 31859,39 грн., № 3354 від 21.12.2011 р. на суму 29958,79 грн., № 3388 від 28.12.2011 р. на суму 21030,01 грн. та № 3420 від 16.01.2012 р. на суму 10541,30 грн.

Посилання позивача на те, що договір № 431 від 17.11.2006 р. припинив свою дію з моменту набрання рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012 законної сили, тобто з 16.04.2013 р., є помилковим, оскільки вказаним рішенням встановлено, що спірний договір є припиненим з 31.12.2011 р., в зв'язку із закінченням строку його дії.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оскільки договір оренди № 431 від 17.11.2006 р. припинив свою дію 31.12.2011 р., то позивач не мав жодних правових підстав для нарахування відповідачу орендної плати за період з січня 2012 р. по квітень 2013 р. на підставі зазначеного договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 147570,60 грн. боргу є необґрунтованою, а отже такою, що задоволенню не підлягає.

Не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення 8614,91 грн. пені, нарахованої з 28.11.2012 р. по 27.05.2013 р., оскільки у зазначений позивачем період нарахування пені у відповідача борг був відсутній.

Позовні вимоги про стягнення 17238,94 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість у сумі 96610,07 грн. за період з 17.11.2006 р. по 28.11.2012 р., також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем жодним чином не підтверджено та не обґрунтовано розмір заборгованості, на яку ним нараховано 3% річних та періоди нарахування. Між тим, з наявних матеріалів справи не вбачається наявності у відповідача в період з 17.11.2006 р. (початок дії договору) по 31.12.2011 р. (припинення дії договору) заборгованості у сумі 96610,07 грн., а 16.01.2012 р. відповідач вже повністю розрахувався з позивачем за договором № 431 від 17.11.2006 р.

Позивач також просить суд розірвати договір оренди № 431 від 17.11.2006 р. на підставі п. 3 ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 651, 782, 783 ЦК України.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012 встановлено, що правовідношення сторін за договором оренди № 431 від 17.11.2006 р. припинилось 30.12.2011 р., з огляду на закінчення строку дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, договір оренди № 431 від 17.11.2006 р. припинився 30.12.2011 р.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовну вимогу про розірвання договору оренди № 431 від 17.11.2006 р.

Враховуючи те, що судом може бути розірвано лише договір, який діє, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору оренди № 431 від 17.11.2006 р., який припинився 30.12.2011 р., є такою, що не підлягає задоволенню.

Також не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про зобов'язання ТОВ «КСЛ» повернути ВАТ «Ольшанський спецкар'єр» 2,996 км. залізничної дороги, розташованої за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Бушево, вул. Гранітна, 1, шляхом виселення та підписання акта приймання-передачі майна з огляду на наступне.

23.12.2006 р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ВАТ «Ольшаницький спецкар'єр» у зв'язку з визнанням її банкрутом, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012 зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області прийняти майно з оренди від товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» шляхом підписання акта приймання-передачі майна до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 431 від 17.11.2006 р.

Отже, обов'язок прийняти майно з оренди від товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» шляхом підписання акта приймання-передачі майна покладено саме на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Проте, як вбачається з пояснень представників сторін, рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. у справі № 5011-30/13131-2012 на даний час не виконане.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідачем не порушені права позивача на отримання зазначеного майна після закінчення строку дії договору, а повернення майна в даному випадку є наслідком саме закінчення строку дії договору, а не його розірвання судом. Отже, зазначена позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Враховуючи те, що позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, несплачена сума судового збору на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 26, код 19028107) в доход державного бюджету України 1093,04 грн. (одну тисячу дев'яносто три грн. 04 коп.) несплаченого судового збору.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 20.06.2013 р.