Рішення

від 06.06.2013 по справі 914/1049/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.13 р. Справа № 914/1049/13-г

За позовом: Виробничого кооперативу «Наш ринок-плюс», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок», м. Львів

третя особа1: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, м. Львів

третя особа2: ОСОБА_1, м. Львів

третя особа3: ОСОБА_2, м. Львів

третя особа4: Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

третя особа5: ОСОБА_3, м. Львів

третя особа6: ОСОБА_4, м. Львів

третя особа7: ОСОБА_5, м. Львів

третя особа8: ОСОБА_6, м. Львів

третя особа9: ОСОБА_7, м. Львів

третя особа10: ОСОБА_8, м. Львів

третя особа11: ОСОБА_9, м. Львів

третя особа12: ОСОБА_10, м. Львів

третя особа13: ОСОБА_11, м. Львів

третя особа14: ОСОБА_12, м. Львів

третя особа15: ОСОБА_13, м. Львів

третя особа16: ОСОБА_14, м. Львів

третя особа17: ОСОБА_15, м. Львів

третя особа18: ОСОБА_16, м. Львів

третя особа19: ОСОБА_17, м. Львів

третя особа20: ОСОБА_18, м. Львів

третя особа21: ОСОБА_19, м. Львів

третя особа22: ОСОБА_20, АДРЕСА_1

третя особа23: ОСОБА_21, м. Львів

третя особа24: ОСОБА_22, м. Жовква Львівської області

про: визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Наш ринок» від 03.05.2010 року, які оформлені протоколом № 9

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Романів В.Я.

За участю представників сторін:

від позивача: Зошій Ю.Й. (довіреність б/н від 04.03.2013 року)

від відповідача: Ковч П.С. (довіреність б/н від 27.02.2013 р.)

від третіх осіб 1,2,3,4,21,22,23: не з'явилися

від третіх осіб 5-20: ОСОБА_25 - адвокат (договори про надання правової допомоги від 10.04.2013 року)

від третьої особи 24: ОСОБА_26 (довіреність б/н від 30.05.2013 року)

Представникам сторін та третім особам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Виробничого кооперативу «Наш ринок-плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» за участю третіх осіб: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державний реєстратор Виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Наш ринок» від 03.05.2010 року, які оформлені протоколом № 9.

Ухвалою суду від 18.03.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.04.2013 року. Ухвалою суду від 09.04.2013 року розгляд справи відкладено на 23.04.2013 року. В судовому засіданні 23.04.2013 року оголошено перерву до 14.05.2013 року. Ухвалою суду від 25.04.2013 року до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради. Ухвалою суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено на 23.05.2013 року. Крім цього в ухвалі вирішено продовжити строк розгляду спору в межах ст. 69 ГПК України та залучити третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21. В судовому засіданні 23.05.2013 року оголошено перерву до 29.05.2013 року. Ухвалою суду від 29.05.2013 року розгляд справи відкладено на 30.05.2013 року. Ухвалою від 30.05.2013 року в якості третьої особи залучено ОСОБА_22 В судових засіданнях 30.05.2013 року та 31.05.2013 року оголошувалась перерва відповідно до 31.05.2013 року та 06.06.2013 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 18.03.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, в листі про додаткові підстави задоволення позову (вх. № 15436/13) та дебатних твердженнях (вх. № 20847/13).

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 18.03.2013 року виконав частково, проти позову заперечив.

Представник третіх осіб 5-20 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, в листі про додаткові підстави задоволення позову (вх. № 15436/13) та дебатних твердженнях (вх. № 20847/13).

Представник третьої особи 24 в судове засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях проти позову, яке подав у засіданні суду 6.06.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

21.10.2005 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» (загальні збори за присутності 121 учасника Простого Товариства «Наш ринок», протокол № 1).

03.05.2013 року відбулися Загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» (далі - збори Товариства), на яких прийнято ряд рішень (далі - оспорювані рішення), оформлені протоколом № 9 від 03.05.2013 року, а саме: виключення позивача - учасника Товариства зі складу учасників Товариства, зменшення статутного фонду, перерозподіл частки статутного фонду, затвердження у новій редакції Статуту Товариства.

Рішення про виключення у протоколі мотивовано систематичним невиконанням обов'язків учасника та невнесенням суми внеску та майна в статутний фонд Товариства. Мотивації про необхідність зменшення та перерозподілу статутного фонду Товариства не наведено.

У протоколі відображено двох учасників Товариства, які сукупно володіють 100 % голосів, присутній на зборах - один учасник ОСОБА_2

Твердження позивача щодо підставності та обґрунтованості позову, який просить визнати недійсними оспорювані рішення зводяться в цілому до наступних аргументів:

1. Позивача (як учасника) не повідомлено про час проведення Зборів та обсяг питань, які виноситимуться на Збори;

2. На Зборах відсутній кворум для розгляду та прийняття рішення;

3. Обставин, на які посилається відповідач як на підставу виключення Учасника зі складу Товариства не було;

4. Наявна несумісність посадових статусів в Товаристві на час прийняття оспорюваних рішень (ОСОБА_2 перебувала на той час директором, приймала рішення на Зборах в статусі Голови та Секретаря Зборів Товариства), що суперечить вимогам Закону України «Про господарські товариства».

На підтвердження вказаних обставин представник позивача надав докази, які є в матеріалах справи.

Так, щодо аргумента № 4 у протоколі з оспорюваними рішеннями наявний підпис ОСОБА_2 як Голови та Секретаря зборів. Одночасно як вбачається з витягу ЄДРЮОФОП на момент прийняття оспорюваних рішень вказана особа була директором Товариства.

Аргументація позивача за № 3 в цілому зводиться до відсутності як самих фактів по невиконанню обов'язків учасника в Товаристві, а й логічно - такої систематичності. Щодо факту невнесення грошових коштів позивачем в статутний капітал Товариства (як одна з підстав виключення) аргументується невизначенням Товариством строку внесення таких коштів і на підтвердження чого надає витяг ЄДРЮОФОП з якого вбачається дата закінчення формування статутного фонду - 02.07.2010 р., тобто практично на 2 місяці пізніше ніж прийняте оспорюване рішення.

Позивач стверджує про неповідомлення його Товариством про час проведення Зборів та обсяг питань, які виноситимуться на Збори, зазначив що обов'язком доказування у цьому випадку лежить на відповідачеві.

Щодо відсутності кворуму на Зборах, які приймали оспорювані рішення, позивач стверджує про відсутність у ОСОБА_2 75 % голосів (як описано в протоколі з оспорюваними рішеннями), надавши рішення господарського суду Львівської області № 4/201, залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2009 року, яким частково визнано недійсним рішення загальних зборів учасників «Наш ринок» від 27.11.2008 року (протокол №6). Цим рішенням зборів Товариства (частково визнане судом недійсним) виключено таких учасників Товариства: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21.

Учасники Товариства рішення про виключення яких визнано недійсним рішенням суду сукупно володіють 22, 606 % статутного капіталу (22, 606 % голосами відповідно).

Таким чином, поданими позивачем доказами судом встановлено: право на участь в Товаристві осіб, яких незаконно виключили зі складу учасників Товариства, які сукупно володіють 22, 606 % частками та відповідними голосами на Зборах Товариства (рішення господарського суду Львівської області та постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 4/201); наявність у ОСОБА_2 на момент прийняття оскаржуваних рішень подвійного посадового статусу - директора та Голови Зборів Товариства; термін закінчення формування статутного капіталу у розмірі 308 000 грн. - 02.07.2010 року.

На переконання позивача невиконання зі свого боку такого обов'язку щодо внесення грошових коштів у статутний фонд заздалегідь до настання кінцевого терміну не є підставою для виключення учасника зі складу Товариства.

Натомість заперечення відповідача щодо підставності та обґрунтованості позову аргументується спростуваннями окремих обставин та підтвердженням певними фактами.

01.04.2009 року Зборами прийнято рішення про збільшення статутного капіталу до 308 тис. грн. Відтак відповідач вважає, що закінчення обов'язку в Учасника по збільшенню статутного фонду спливає через рік (тобто 02.04.2010 року), мотивуючи це наявністю ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»: «статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації» та аналогією закону, оскільки закон не передбачив аналогічних правових наслідків у разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу тих осіб, які були включені до складу Товариства не у перший рік діяльності Товариства.

Відповідачем надано довідку з банку № 91 від 11 серпня 2010 року про внесення гр. ОСОБА_2 своєї частки в повному обсязі - 231 тис. грн. (з яких 153 280 грн. внесено після прийняття оспорюваних у цій справі рішень).

Сторона заперечення також наводила положення рішення КСУ № 1-рп/2013 про офіційне тлумачення ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» в підтвердження того, що кількість голосів учасника на зборах Товариства пропорційна його реальному внеску у статутний капітал товариства.

Крім того, відповідач подав постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року у справі № 5/95 в якості доводів того, що вказаною постановою скасовано рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства «Наш ринок», які прийняті після рішення загальних зборів Товариства «Наш ринок» від 27.11.2008 року, яке визнано судом недійсним (справа № 4/201).

Таким чином, поданими відповідачем доказами судом встановлено факти: прийняття 01.04.2009 року рішення про збільшення статутного фонду до 308 тис. грн., поповнення (формування своєї частки) гр. ОСОБА_2 статутного капіталу у розмірі 231 тис. грн. (з яких 153 280 грн. внесено після 03.05.2010 р.), скасування рішення господарського суду Львівської області від 31.08.2010 року щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 (третьої особи у цій справі) про визнання недійсними окремих рішень Загальних зборів ТОВ «Наш ринок», в тому числі рішення, що оспорюється у цій справі.

Доказів належного повідомлення про час і місце проведення Загальних зборів не представлено суду, мотивуючи це виїмкою таких документів правоохоронними органами. Не надано також доказів, які б свідчили про систематичне невиконання позивачем обов'язків учасника, що послужило підставою виключення. Натомість відповідач мотивує виключення учасника невчасним внесенням коштів у статутний фонд Товариства.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом (ст. 98 ЦК України).

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»).

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13).

Оцінюючи форму та зміст рішень Загальних зборів Товариства оформлені протоколом від 03.05.2013 року в сукупності з іншими доказами, які підтверджують обставини спору у корпоративних відносинах, суд вважає зазначити таке.

1. Щодо несумісності. На переконання суду факт несумісності посадових статусів в Товаристві (голова та секретар Зборів, директор Товариства) на час прийняття оспорюваних рішень суттєво не доводить обставин за якої можна визнавати таке рішення недійсним.

2. Щодо обставин повідомлення учасника про час і місце проведення зборів.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону «Про господарські товариства»).

Відповідачем не подано доказів належного повідомлення про час і місце проведення зборів. Факт належного повідомлення учасників Товариства, в тому числі позивача недоведений.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Отже, вказана обставина може бути самостійною підставою для визнання недійсним рішення в сукупності з іншими обставинами.

3. Щодо обставин, які послужили підставою для виключення Учасника.

Виключення учасника з Товариства є мірою юридичної відповідальності за невиконання ним обов'язку щодо повного внесення вкладу до статутного капіталу у визначені законом і статутом строки (частина третя статті 144 ЦК України, частина друга статті 52 Закону) та за систематичне невиконання (неналежне виконання) обов'язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства (частина перша статті 64 Закону), зокрема неучасть в управлінні справами Товариства.

Факт систематичного невиконання учасником Товариства недоведений, оскільки доказів в підтвердження такої обставини не подано.

Щодо обов'язку внесення коштів чи іншого майна в статутний капітал Товариства в межах річного строку, суд звертає увагу сторін, що такий обов'язок виникає в учасників товариства з моменту його створення (державної реєстрації).

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства (ч. 2 ст. 52 Закону «Про господарські товариства»).

Товариство «Наш ринок» створене у 2005 році, відтак на Виробничий кооператив «Наш ринок плюс», який увійшов у склад учасників у 2008 році не поширюється норма ч.2 ст. 52 Закону про господарські товариства, що стосується наповнення статутного капіталу впродовж першого року з моменту державної реєстрації Товариства.

Крім того, за метеріалами, що розглядаються (виписка з ЄДРЮОФОП) вбачається кінцевий термін поповнення статутного капіталу Товариства - серпень 2010 року, тобто на 2 місяці пізніше ніж було виключено учасника зі складу Товариства.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України з офіційного тлумачення Закону «Про господарські товариства» як аргументація володіння кількістю голосів пропорційній реальному внеску учасника в статутний капітал не є обґрунтованою, оскільки як вбачається з матеріалів справи такий учасник (ОСОБА_2О.) не володіла кількістю голосів достатній для голосування, оскільки більшу частку статутного капіталу Товариства, яку слід внести сформовано нею уже після прийняття оскаржуваного рішення - тобто після 03.05.2010 року.

4. Щодо наявності кворуму на засіданні.

Як стверджує відповідач, ОСОБА_2 як учасник Товариства володіла 75% голосів (як і зазначено в протоколі - оскаржуваному рішенні). Проте, вказане не відповідає дійсності. Зокрема, рішенням господарського суду Львівської області у справі № 4/201, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2009 року встановлено факт незаконного виключення зі складу учасників Товариства позивачів (у цій справі - третіх осіб 5-23, загальна кількість часток яких складає 22, 606 % голосів) та перерозподілення їх часток на користь ОСОБА_2

Аргументація відповідача про те, що вказані особи не були включені після рішення суду до складу товариства і не внесені в ЄДРЮОФОП (як підстава неповноважності таких осіб на участь у Товаристві) не є обґрунтованою, оскільки як правильно стверджує позивач «відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості» (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

За матеріалами справи вбачається, що рішення суду, яким визнано незаконність виключення третіх осіб 5-23 набрало законної сили після його перегляду Львівським апеляційним господарським судом від 12.11.2009 року, тобто до моменту прийняття оспорюваного у цій справі рішення. Встановлено, що стороною у справі був ТОВ «Наш ринок», а відтак відповідач знав про правові наслідки, які витікають з вказаного рішення. Натомість, всупереч вказаному рішенню на Загальних зборах Товариства 03.05.2010 року не враховано голоси третіх осіб 5-23, кількість яких складає 22, 606 %. Відтак визначення частки голосів ОСОБА_2 у розмірі 75 % не відповідає дійсності. Таким чином, на час прийняття оскаржуваних рішень (затверджених протоколом від 03.05.2010 року) учасник ТОВ «Наш ринок» - ОСОБА_2 володіла кількістю голосів, що становить менше 60 %, а відтак відсутній кворум для розгляду рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

Твердження відповідача про наявність постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року у справі № 5/95 в якості доводів того, що даним рішенням скасовано рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства «Наш ринок», які прийняті після рішення загальних зборів Товариства «Наш ринок» від 27.11.2008 року судом теж взято до уваги. Як вбачається із суті постанови апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції у справі у справі № 5/95 скасовано з процесуальних причин, а відтак встановлені факти рішенням суду першої інстанції від 31.08.2010 року судом до уваги не брались.

За таких обставин, відсутність кворуму на Загальних зборах Товариства 03.05.2010 року є безумовною підставою скасування оспорюваного рішення. Відтак, рішення, які прийняті на Загальних зборах Товариства 03.05.2010 року слід визнати недійсними з моменту їх прийняття.

5. Щодо правових наслідків визнання недійсними вказаних рішень та інших обставин.

Однією з позовних вимог є скасування державної реєстрації нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок», затвердженої рішенням від 3 травня 2010 року, які оформлені протоколом № 9. Суд звертає увагу сторін, що у справі не визначено державного реєстратора в якості відповідача, а відтак така позовна вимога не підлягає задоволенню, а відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір з цієї вимоги покладається на позивача.

Разом з тим, відмова в задоволенні такої вимоги не виключає обов'язку державного реєстратора внести зміни до реєстраційних дій у зв'язку з визнанням недійсними оскаржуваних рішень (ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

З тих же підстав (не визначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в процесуальному статусі в якості відповідачів) суд не виходив за межі позовних вимог, а відтак не визнавав недійсними правочини, які вчинялися вказаними особами після прийняття рішення Загальних зборів Товариства від 03.05.2010 р. У матеріалах справи є Договір купівлі-продажу частки корпоративних прав від 11.07.2010 р., який відповідач наводив як підставу належного права власності відчужувача, проте такий правочин вчинений після оспорюваного рішення, а відтак до такого правочину слід застосовувати правові наслідки, які випливають з приписів ч.1 ст 236 ЦК України. Отже, такий доказ судом до уваги не брався.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовної вимоги про визнання недійсними прийнятих Загальними зборами Товариства рішення від 03.05.2010 року, затверджених протоколом №9. За приписами ст. 49 ГПК України судовий збір з вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів у цій частині покладається на відповідача.

6. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на: 25 % статутного капіталу ТОВ «Наш ринок», 25 % майна та грошових сум Товариства, що знаходяться на рахунках банків. Вказаним клопотанням позивач також просить заборонити Державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії юридичної особи - ТОВ «Наш ринок» у питаннях зміни статутного капіталу, учасників Товариства та їх часток у Товаристві. Суд в ухвалі від 18.03.2013 р. зазначив про необхідність заслуховування думки обох сторін. Однак, сторона не навела обгрунтованих аргументів, які б свідчили про необхідність та очевидність забезпечення такого позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідача вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Крім того, згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем не подано переконливих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та, хоча аргументовано необхідність застосування таких заходів для виконання рішення, проте встановити на яку саме частку у розмірі 25 % слід вчинити арешт є не можливим. Відтак, суд виходив з того, частка у 25 % статутного капіталу не є індивідуально визначеною річчю, ОСОБА_2 також володіла на той час обсягом голосів у кількості 52, 394 %, а тому встановити на яку саме з часток накласти арешт не доведено позивачем.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про господарські товариства» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 67, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсними усі рішення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» від 3 травня 2010 року, оформлені протоколом

№ 9 з моменту їх прийняття.

3. У частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок», затвердженої рішенням від 3 травня 2010 року, які оформлені протоколом № 9 - відмовити.

4. У задоволенні клопотання позивача по вжиттю заходів до забезпечення позову - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок», 79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Рапопорта, 8 (ідентифікаційний код юридичної особи 33894891) в дохід Державного бюджету України вартість судового збору за розгляд позовної вимоги немайнового характеру у розмірі 1147 грн.

6. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

7. Після набрання законної сили цим рішенням направити Державному реєстратору Виконавчого комітету Львівської міської ради примірник рішення для внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін у зв'язку з визнанням недійсними рішень Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» від 3 травня 2010 року, які оформлені протоколом № 9.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.06.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А