Рішення

від 18.06.2013 по справі 2-1539/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1539/12

Провадження № 22ц/782/1770/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Лісіциної А.І.

суддів: Галан Н.М., Іванової І.П.,

при секретарі Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яку спричинено внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням заявлений ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яку спричинено внаслідок залиття квартири задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1597 грн. 33 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати у сумі 46 грн. 49 коп., а всього 2143 грн. 82 коп. кожному.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1597 грн. 33 коп. в рахунок відшкодування матеріальної та судові витрати у сумі 46 грн. 49 коп.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати, як незаконне та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з доведеності ними вини відповідача в заподіянні зазначених вище матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок залиття їх квартири.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду про недоведеність вини відповідача у спричиненні шкоди позивачам та наявність причинного зв'язку між діями відповідача та настанням шкоди, судова колегія відхиляє, зважаючи на наявність в матеріалах справи актів обстеження від 07.07.2011 року та 13.07.2011 року, посвідчених начальником ДУ-4, згідно яких залиття квартири позивачів відбулося в наслідок халатного відношення відповідача до сантехприладів, доказів щодо відсутності вини відповідача у залитті квартири останнім не надано.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну

фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.1166 ЦК України передбачено особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до зазначених норм ЦК України при виникненні між сторонами деліктних правовідносин доведення відсутності вини у спричиненні шкоди є обов'язком відповідача, вина якого, як заподіювача шкоди презюмується.

За таких обставин, судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для відшкодування шкоди позивачам.

Задовольняючи позовні вимоги відповідачів в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що їх розмір підтверджується локальним кошторисом №2-1-1 від 21.07.2011 року на ремонт житлового приміщення квартири АДРЕСА_1.

Проте, повністю погодитися з вказаним висновком суду судова колегія не може, оскільки до відшкодуванню підлягають тільки прямі витрати відновлювальних робіт по усуненню наслідків залиття квартири позивачів, які згідно вказаного кошторису складають: по туалету - 705 грн., по ванній - 554 грн., по коридору - 207 грн., по кухні - 652 грн., а також вартість прямих витрат монтажних робіт, яка складається з 132 грн., а всього на суму - 2250 грн.

Вказані обставини судом першої інстанції безпідставно були залишені поза увагою, тому рішення в цій частині підлягає зміні, зменшивши розмір матеріальної шкоди до 2250 грн.

Крім того, на думку колегії суддів, при з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст.23 ЦК України , яка визначає підстави покладення обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.4,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" , обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3 дійсно спричинено моральну шкоду,однак колегія суддів вважає, що її розмір з огляду на вищевказані обставини завищено, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні, зменшивши їх розмір до 200 грн. кожному.

Щодо вирішення питання спричинення моральної шкоди завданої ОСОБА_4, позивач на підставі вимог ст.23 ЦК України не надав належних доказів щодо спричинення йому моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди до 2250 грн. по 754 грн. на користь кожного позивача, зменшивши розмір моральної шкоди до 200 грн. на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 209, 303,304,п.3 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313,314,315,316,317,319 ЦПК України судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 травня 2012 року змінити, зменшити суму стягнення у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди до 754 грн., моральної шкоди до 200 грн., ОСОБА_3 матеріальної шкоди до 754 грн., моральної шкоди до 200 грн., ОСОБА_4 матеріальної шкоди до 754 грн., моральної шкоди до 200 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: