Ухвала

від 19.06.2013 по справі 805/2982/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №805/2982/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Криворучко В.Ж. - за довір. від 01.03.2013 року № 1

від відповідача - Гадалова Ю.І. - за довір. від 19.02.2013 року № 3578/10/10-013-3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі № 805/2982/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аль-Мет» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аль-Мет» (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі № 805/2982/13-а (суддя Маслоід О.С.) позовна заява задоволена.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби поновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аль-Мет» податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентами:

ТОВ «Доссан» за березень 2012 року на суму 90333,33 гривень;

ТОВ «Доссан» за квітень 2012 року на суму 90333,33 гривень;

ТОВ «Трансвугілля» за серпень 2012 року на суму 69813,99 гривень;

ТОВ «Доссан» за серпень 2012 року на суму 124187,6 гривень;

ТОВ «Доссан» за жовтень 2012 року на суму 167754,27 гривень;

ТОВ «Актів груп» за жовтень 2012 року на суму 6916,67 гривень та податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами :

ТОВ «Топенерго - ВТ» за березень 2012 року на суму 274334,18 гривень;

ТОВ «Топенерго - ВТ» за квітень 2012 року на суму 230354,05 гривень;

ТОВ «Топенерго - ВТ» за серпень 2012 року на суму 247440 гривень;

ТОВ «Енерготоп ГР» за жовтень 2012 року на суму 298400,60 гривень.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що позивачем не доведено яким чином порушені його права.

Зазначає, що договори, укладені із контрагентами, що приймають участь у формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень, квітень 2012 року є ймовірно нікчемними.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аль-Мет» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2009 року реєстраційний № 1 266 107 0003 032763, ідентифікаційний код юридичної особи 36442608, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Калінінського району м. Донецька Донецької області Державної податкової служби був направлений запит від 27.12.2012 року № 24997/7/15-2 із вимогою про надання інформації та копій документів на підтвердження взаємовідносин із постачальниками ТОВ «Доссан», ТОВ «Трансвугілля» та ТОВ «Актів груп» за період серпень - жовтень 2012 року.

Листом від 11.01.2013 року № 386 позивач відмовив відповідачу у надані вказаної інформації та копій документів, із зазначенням того, що запит зроблено не на підставах визначених Податковим кодексом України.

11.01.2013 року відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість щодо правових відносин з платником податків ТОВ «Енерготоп Гр» за жовтень 2012 року складено акт № 155/15-212/36442608.

У вказаному акту перевірки зазначено, що показники балансової вартості основних фондів декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року свідчать про наявність у позивача незначних власних виробничих фондів, податкова звітність з 1 ДФ за 3 квартал 2012 року не надавалась, що може свідчити про відсутність трудових резервів на підприємстві, які б здійснювати господарську діяльність, позивач за юридичною адресою не знаходиться, він відмовився надати пояснення та документи на підтвердження взаємовідносин із постачальниками та покупцями.

Стосовно контрагентів позивача за жовтень 2012 року у акті визначено наступне. ТОВ «Доссан» - взаємовідносини цього підриємства із свома контрагентами ставлять під сумнів реальність здійснення будь-яких операцій по придбанню товарів з метою подальшої реалізації. ТОВ «Трансвугілля» та ТОВ «Актів груп» - аналіз податкової звітності, реєстраційних та інших документів доводить, що відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) у цього підприємства. Первинні та податкові документи, отримані від вказаних підрприємств, не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій по придбанню товарів та комерційних послуг.

28.01.2013 року відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість щодо правових відносин з платниками податків ТОВ «Доссан» за березень-квітень 2012 року складено акт № 449/15-212/36442608.

У вказаному акту перевірки зазначено, що показники балансової вартості основних фондів декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року свідчать про наявність у позивача незначних власних виробничих фондів, податкова звітність з 1 ДФ за 3 квартал 2012 року не надавалась, що може свідчити про відсутність трудових резервів на підприємстві, які б здійснювати господарську діяльність, позивач за юридичною адресою не знаходиться, він відмовився надати пояснення та документи на підтвердження взаємовідносин із постачальниками та покупцями.

Стосовно контрагентів позивача за березень, квітень 2012 року у акті визначено наступне. ТОВ «Доссан» - взаємовідносини цього підриємства із свома контрагентами ставлять під сумнів реальність здійснення будь-яких операцій по придбанню товарів з метою подальшої реалізації. Аналіз податкової звітності, реєстраційних та інших документів доводить, що відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) у цього підприємства. Первинні та податкові документи, отримані від вказаних підрприємств, не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій по придбанню товарів та комерційних послуг.

28.01.2013 року відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість щодо правових відносин з платниками податків ТОВ «Трансвугілля» та ТОВ «Доссан» за серпень 2012 року складено акт № 451/15-212/36442608.

У вказаному акту перевірки зазначено, що показники балансової вартості основних фондів декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року свідчать про наявність у позивача незначних власних виробничих фондів, податкова звітність з 1 ДФ за 3 квартал 2012 року не надавалась, що може свідчити про відсутність трудових резервів на підприємстві, які б здійснювати господарську діяльність, позивач за юридичною адресою не знаходиться, він відмовився надати пояснення та документи на підтвердження взаємовідносин із постачальниками та покупцями.

Стосовно постачальників позивача ТОВ «Доссан» та ТОВ «Трансвугілля» за серпень 2012 року у акті визначено, що аналіз податкової звітності, реєстраційних та інших документів доводить, що відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) у цього підприємства.

Основними постачальниками позивача є ТОВ «Доссан», але аналіз податкової звітності доводить, що взаємовідносини цього підриємства із свома контрагентами ставлять під сумнів реальність здійснення будь-яких операцій по придбанню товарів з метою подальшої реалізації.

Первинні та податкові документи, отримані від вказаних підрприємств, не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій по придбанню товарів та комерційних послуг.

Крім того, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС у всіх вказаних актах зазначено, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків, у зв`язку із чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, що є порушенням ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Тобто, договори, укладені позивачем із вказаними контрагентами, що приймають участь у формуванні податкових зобов`язань та податкового кредиту за березень, квітень, серпень, жовтень 2012 року є ймовірно нікчемними.

На підставі висновків вказаних актів перевірок відповідачем до податкової бази були внесені зміни щодо відомостей про задекларовані позивачем суми податкового кредиту з ПДВ з наступними контрагентами: ТОВ «Доссан» за березень 2012 року на суму 90333,33 грн.; за квітень 2012 року на суму 90333,33 грн.; за серпень 2012 року на суму 124187,6 грн.; за жовтень 2012 року на суму 167754,27 грн.; ТОВ «Трансвугілля» за серпень 2012 року на суму 69813,99 грн. та ТОВ «Актів груп» за жовтень 2012 року на суму 6916,67 грн., а також сум податкових зобов'язань з ПДВ з наступними контрагентами: ТОВ «Топенерго - ВТ» за березень 2012 року на суму 274334,18 грн.; за квітень 2012 року на суму 230354,05 грн.; за серпень 2012 року на суму 247440 грн. та ТОВ «Енерготоп ГР» за жовтень 2012 року на суму 298400,60 грн.

20.02.2013 року позивач листом № 394 звернувся до відповідача з запитом на інформацію щодо надання зазначених актів перевірок та пояснення стосовно:

- чи виносились у відношенні ТОВ «ВКФ «АЛЬ-МЕТ» податкові повідомлення-рішення на підставі складених актів перевірок у 2012 - 2013 роках;

- які наслідки для ТОВ «ВКФ «АЛЬ-МЕТ» тягнуть за собою висновки акту (довідки) перевірки з висновками про встановлення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС нікчемними правочинів, укладених ТОВ «ВКФ «АЛЬ-МЕТ»? Чи повинно ТОВ «ВКФ «АЛЬ-МЕТ» виконати якийсь дії з даними податкової звітності?

- чи були відображені висновки актів (довідок) перевірок в яких-небудь автоматизованих інформаційних системах (АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України» чи інших)?

Відповідачем листом від 27.02.2013 року № 4273/10/15-313-3 відмовлено від надання актів перевірок та пояснено, що по відношенню к підприємству ТОВ «ВКФ «АЛЬ-МЕТ» за період 2012-2013 рік документальні перевірки відділом адміністрування податку на додану вартість, за результатами яких було складено податкові повідомлення-рішення, не виносились; АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» призначена тільки для внутрішнього користування податкової служби, тому контролюючі органи не повинні надавати відомості, щодо інформації, яка знаходиться в даній податковій базі.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до пп. 20.1.1 - пп. 20.1.6, пп. 20.1.8, пп. 20.1.11, пп. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

- одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу;

- для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

- у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

За приписами пп. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

За приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

- іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства,

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі рекомендації).

Відповідно до п.п. 1.3.3. п.1.3 р. 1 рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Згідно п. 2.8 рекомендацій працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

За приписами п. 2.21 рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки. висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, тобто відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з ПДВ, чим порушені права підприємства.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі № 805/2982/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року у справі № 805/2982/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аль-Мет» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.06.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 21.06.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська