cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 червня 2013 року Справа № 5011-11/13097-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 у справі№ 5011-11/13097-2012 господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів України в м. Києві" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" простягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга (ВГСУ вх.№ 9713/2013 від 14.06.2013) не відпоідає вимогам процесуального закону та не приймається до розгляду з таких підстав.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з частиною п'ятою ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції прийнята 26.03.2013, тому строк на її касаційне оскарження закінчився 15.04.2013.
Касаційна скарга подана 30.04.2013 про що свідчить конверт цінного листа (Київ 148 № 0314804458330), тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.
Скаржник доводить, що судом розгляд справи відбувся за його відсутності, копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він не отримав, дізнався про оскаржувану постанову 15.04.2013, що підтверджено розпискою представника в матеріалах справи, чим і зумовлено пропуск строку на касаційне оскарження.
За нормою частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Заявник повинен довести суду обставини, які унеможливили його обізнаність з оскаржуваним судовим рішенням, тобто в розглядуваному випадку об'єктивність перешкод, які впливали на можливість вжиття ним заходів для ознайомлення з судовим рішенням, об'єктивність перешкод, які впливали на можливість бути своєчасно поінформованим про судове рішення.
Суд критично оцінює доводи скаржника про неотримання оскаржуваної постанови та обізнаність з тектом постанови лише 15.04.2013 з огляду на наступні мотиви.
Як свідчить протокол судового засідання апеляційного господарського суду від 19.03.2013 представник відповідача (він же заявник/скаржник) брав участь в судовому засіданні, відтак, був поінформований про перерву в судовому засіданні до 26.03.2013.
В судовому засіданні 26.03.2013 представник відповідача участі не брав та повідомив суд телеграмою від 26.03.2013 про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з стихійним лихом.
09.04.2013 представник відповідача звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про повідомлення результату судового засідання від 26.03.2013.
Процесуальні документи суду, зокрема, постанова від 26.03.2013 надсилалася на адресу скаржника, що відповідає його місцезнаходженню, вказаному в позовній заяві так і ним же в згаданому клопотанні від 09.04.2013, про що свідчить відповідний штамп суду на звороті примірника постанови у матеріалах справи відповідно до вимог п. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28.
Згідно вимог господарського процесуального кодексу України суд повинен повідомити учасника судового процесу про час та місце розгляду справи як і про наслідки такого розгляду, однак не покладено на суд обов'язок переконуватися, що адресат отримав поштові повідомлення, які йому адресовані судом.
За змістом ст. 22 ГПК України скаржник вправі ознайомлюватися з матеріалами справи, а згідно з ст. 87 ГПК України вправі звернутися до суду та отримати процесуальні документи.
Скаржник був обізнаний з призначеним на 26.03.2013 судовим засіданням, однак не доводить суду обставин, що об'єктивно унеможливили вжиття ним заходів з метою ознайомлення з результатом судового засідання в період 26.03.-09.04.2013, як і не доводить суду обставин, що зумовили можливість вжиття таких заходів лише 09.04.2013.
Таким чином, суд вважає, що об'єктивних обставин, що обґрунтовують існування перешкод, які б унеможливили скаржнику своєчасно користуватися належними процесуальними правами не доведено.
Суб'єктивна поведінка заявника, яка не обумовлена відповідними дійсними істотними перешкодами не визнається судом об'єктивними обставинами, які впливають на своєчасне вчинення процесуальних дій по оскарженню судового рішення.
За таких обставин суд не визнає причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними та у відновленні пропущеного строку відмовляє.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Сплачені заявником 860 грн. 25 к. судового збору згідно квитанції № 10026/0185-1 № 153 від 30.04.2013 підлягають поверненню.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 86, 107-109, п. 5 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.
Касаційну скаргу ТОВ "Пілот" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 у справі №5011-11/13097-2012 господарського суду міста Києва не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Повернути на користь ТОВ "Пілот" з Державного бюджету України, рахунок № 31211254700007, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, банк -ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ- 38004897, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору.
Головуючий, суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2013 |
Оприлюднено | 21.06.2013 |
Номер документу | 31952151 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Чернов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні