Постанова

від 19.06.2013 по справі 11/32/5022-889/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 11/32/5022-889/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року у справі № 11/32/5022-889/2012 Господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат", м. Тернопіль, до: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Тернопіль ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум", Дніпропетровська область, про стягнення заборгованості в сумі 126 358,16 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Мозговий О.П. (дов. від 04.05.13);

відповідача-1 - не з'явились;

відповідача-2 - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач ТОВ "Фірма "Дукат" звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Вентиляційний максимум" про стягнення 126 358,16 грн.

Вказував, що 25.01.11, за рекомендацією та гарантією відповідача-1, між ним (цесіонарієм) та ТОВ "Доспель Україна" (цедентом) був укладений договір цесії № 5, згідно якого цедент відступив йому право вимоги до ТОВ "Вентиляційний максимум" на загальну суму 135 735,74 грн.

Посилаючись на часткову сплату відповідачем зазначеної суми боргу, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 112 721,74 грн. боргу, 7 933,96 грн. інфляційних втрат та 5 702,46 грн. 3 % річних, а всього - 126 358,16 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27 листопада 2012 року (суддя Сидорук А.М.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ТОВ "Вентиляційний максимум" на користь ТОВ "Фірма "Дукат" 112 721,74 грн. боргу, 7 933,96 грн. інфляційних втрат, 5 702,46 грн. 3 % річних та 2 527,16 грн. судового збору.

В позові до ФОП ОСОБА_4 відмовлено з посиланнями на відсутність у останнього будь-яких зобов'язань перед позивачем за заявленими ним вимогами.

Рішення в частині задоволення вимог до відповідача-2 мотивоване посиланнями на порушення останнім зобов'язань, які виникли перед позивачем на підставі договору цесії № 5 від 25.01.11, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючого, Гриців В.М., Якімець Г.Г.) рішення скасовано, справу направлено до Господарського суду Тернопільської області для виконання приписів ст.ст. 15, 17 ГПК України.

Постанова обґрунтована посиланнями на розгляд місцевим судом даного спору з порушенням встановленої ст.ст. 15, 17 ГПК України територіальної підсудності.

У касаційній скарзі ТОВ "Фірма "Дукат", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 15, 17 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої вимоги до відповідачів позивач посилається на те, що 25.01.11, за рекомендацією та гарантією відповідача-1, між ним (цесіонарієм) та ТОВ "Доспель Україна" (цедентом) був укладений договір цесії № 5, згідно якого цедент відступив цесіонарію право вимоги до ТОВ "Вентиляційний максимум" (відповідача-2) на загальну суму 135 735,74 грн.

При цьому, позивачем в позовній заяві не зазначено будь-яких порушень його охоронюваних прав чи інтересів відповідачем-1, чи існування у останнього будь-яких зобов'язань перед позивачем, що виникають на підставі договору цесії № 5 від 25.01.11.

Таким чином, апеляційним судом правильно встановлено, що вимоги позивача спрямовані лише до відповідача-2.

Згідно п. 20.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.11 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Апеляційним судом встановлено та наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.11.12 підтверджується, що місцезнаходженням відповідача-2 ТОВ "Вентиляційний максимум" є: 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Погрузна, 9.

Приписами ч. 2 ст. 12 ГПК України встановлено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи (ч. 1 ст. 17 ГПК України).

Встановивши, що вимоги позивача спрямовані лише до відповідача-2 місцезнаходженням якого є Дніпропетровська область, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що даний спір підсудний Господарському суду Дніпропетровської області, що стало обґрунтованою підставою для скасування рішення місцевого суду з направленням справи до Господарського суду Тернопільської області для виконання приписів ст.ст. 15, 17 ГПК України.

За таких обставин, доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст.ст. 15, 17 ГПК України, слід вважати безпідставними.

Судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми процесуального права, тому підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року у справі № 11/32/5022-889/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

О.А. Подоляк