Рішення

від 19.09.2013 по справі 11/32/5022-889/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.13р. Справа № 11/32/5022-889/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат", м. Тернопіль

до відповідача-1: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Тернопіль

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 126 358 грн. 16 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

Від позивача - Кайнога Є.В., представник, дов. б/н від 04.05.2013 року

Від відповідача-1 - представник не з'явився

Від відповідача-2 - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача-1: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" про стягнення 126 358 грн. 16 коп.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.11.2012р. позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" -112 721,74 грн. заборгованості; 7 933,96 грн. інфляційних витрат; 5702,46 грн., що становить 3% річних та 2527,16 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду по справі №11/32/5022-889/2012 від 04.03.2013 року, рішення господарського суду Тернопільської області по справі №11/32/5022-889/2012 від 27.11.12р. скасовано, а справу передано до господарського суду Тернопільської області для виконання приписів ст.ст. 15,17 ГПК України.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р., ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.03.2013 року справа №11/32/5022-889/2012 направлена до господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю на підставі ст.ст. 15,17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2013р. провадження у справі порушено суддею Ярошенко В.І., а розгляд справи призначено до розгляду в засіданні 29.04.2013 року.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 229 від 29.04.13р., у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Дніпропетровської області Ярошенко В.І. на лікарняному та на підставі п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №11/32/5022-889-2012 передано для розгляду судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013р., справу №11/32/5022-889/2012 прийнято до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд призначено в судовому засіданні на 21.05.13р.

07.05.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист від Львівського апеляційного господарського суду Вих. №09-01/1093/13 від 24.04.13р., щодо направлення матеріалів справи №11/32/5022-889-2012 до Львівського апеляційного господарського суду для подальшого перенаправлення на адресу Вищого господарського суду України, у зв'язку з надходженням касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 р., у зв'язку з чим провадження у справі №11/32/5022-889-2012 було зупинено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2013р., відповідно до положень ст. 79 ГПК України, а справа направлена до Львівського апеляційного господарського суду для подальшого перенаправлення на адресу Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2013 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" залишена без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. залишена без змін.

В порядку ст. 79 ГПК України, ухвалою суду від 16.07.2013 року, в зв'язку з поверненням справи до господарського суду Дніпропетровської області, провадження у справі поновлено з 30.07.2013р., а справа призначена до розгляду у судовому засіданні 30.07.2013р.

30.07.2013р. на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2013р. в судовому засіданні представник позивача надав до матеріалів справи оригінали витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідачів - 1, 2.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення, який був направлений на юридичну адресу відповідача-1, яка відповідно до наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є : (АДРЕСА_1). (а.с.1-2 т.2)

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання не з'явився, відомості щодо отримання відповідачем ухвали суду від 16.07.2013р. в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2013 року розгляд справи відкладено на 10.09.2013 р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів -1, 2.

10.09.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Дніпропетровської області Кармазіної Л.П. на лікарняному, судове засідання було перенесено на 19.09.2013р., а сторін по справі належним чином повідомлено про час та дату наступного судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпискою від 10.09.2013р. (а.с.12 т.2) та листом від 10.09.2013р. №11/32/5022-889-2012/44318/13 (а.с.13т.2).

19.09.2013р. представник відповідача -1 в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.11 т.2)

Представник відповідача -2 в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвали господарського суду були направлені на юридичну адресу відповідача-2, яка відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.3-5 т. 2) станом на 25.07.2013р. є: (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковьк, вул. Погрузна, буд. 9).

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Суд вважає, що відповідачі-1, 2 не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів-1, 2, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

У своєму відзиві від 27.12.2012р., наданого до господарського суду Тернопільської області, відповідач-2 зазначив, що обґрунтовуючи своє право на пред»явлення вимоги, позивач посилається на договір цесії № 5 від 25.01.11р., який, як зазначає відповідач -2 є недійсним, тому не може бути підставою виникнення будь-яких прав з огляду на його недійсність. Відзиву на позов до господарського суду Дніпропетровської області відповідачем 1,2 не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

19.09.2013 року. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Доспель Україна" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" (покупець) укладено договір купівлі-продажу б/н від 15.03.2008 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. (а.с.97-99 т.1)

Згідно п.5.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008р., а в частині розрахунків між сторонами - до повного його виконання. Відповідно до п.5.2. договору, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін письмово не попередить іншу про розірвання договору, дія договору автоматично продовжується до 31.12.2009р.

Відповідно до п.8.2. договору купівлі-продажу від 15.03.2008р., жодна з сторін не має права передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

15.10.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Доспель-Україна" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" з вимогою провести розрахунок за поставлений товар на загальну суму 135 795 грн.74 коп. (а.с.30 т.1)

Як вбачається з п.9.4. договору купівлі-продажу від 15.03.2008р., продавець (товариство з обмеженою відповідальністю "Доспель Україна") має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, без застосування будь яких штрафних санкцій до продавця, у разі порушення або невиконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором. Продавець зобов'язаний повідомити покупця про таке розірвання за 10 днів до передбачуваної дати розірвання договору.

На підставі п. 9.4. договору купівлі-продажу, 17 листопада 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Доспель Україна" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" з повідомленням за вих. № 17/11 про розірвання договору купівлі-продажу від 15 березня 2008р. в односторонньому порядку з 05 грудня 2010р. (а.с.95 т.1)

Як вбачається з позовної заяви, у зв'язку із припиненням господарської діяльності ТОВ "Доспель-Україна" та наявністю заборгованості за поставлений товар, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач-1) порекомендував позивачу укласти договір цесії між ТОВ "Доспель Україна" як цедентом та ТОВ "Фірма "Дукат" як цессіонарієм, відповідно до якого ТОВ "Фірма "Дукат" набуде права вимоги зобов'язань по оплаті боргу за поставлений товариству з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" товар на загальну суму 135735,74 грн. Крім того, відповідач 1 стверджував, що відповідач 2 тривалий час здійснює торгівлю обладнанням, є надійним та платоспроможним комерційним партнером, тому жодних проблем із оплатою заборгованості виникати не буде. Отже, відповідач 1 гарантував ТОВ "Фірма "Дукат" виконання відповідних зобов'язань відповідачем 2, а у випадку їх невиконання гарантував придбати у позивача права вимоги зобов'язань по оплаті боргу відповідачем 2.

Після отримання таких гарантій та відомостей від відповідача-1 суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, 25 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Доспель Україна" (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" (цесіонарій) укладено договір цесії №5 від 25.01.2011 року, відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, яке належить цеденту та стає кредитором ТОВ "Вентиляційний максимум" (надалі іменовано боржник). (а.с.7 т. 1)

За даним договором цесіонарій (товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" - позивач по справі) набуває право вимагати від боржника (товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" - відповідач-2 по справі) виконання належним чином зобов'язань з оплати, передбачених накладними: № 178 від 18.03.2008р., №247 від 18.04.2008р., № 271 від 12.05.2008 р., № 311 від 28.05.2008 р. Загальна сума відступленого права вимоги складає 135 735 грн. 74 коп. До цесіонарія переходять вказані вище права вимоги цедента у повному обсязі та на умовах, передбачених договором №5 від 25.01.2011 року. (п.2 договору цесії)

Відповідно до п.8 договору цесії, цедент зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Враховуючи заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до ст.ст.512, 517 Цивільного кодексу України та на виконання п.8 договору цесії, товариство з обмеженою відповідальністю "Доспель Україна" направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" лист-повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.16 т.1), який одержаний відповідачем 14.02.2011р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 17 т.1)

З метою досудового врегулювання спору, позивач (товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат") неодноразово звертався до відповідача -2 з вимогами про сплату боргу. (а.с.18, 20 т. 1)

У відповідь на неодноразові звернення та розглянувши вимоги позивача, відповідач-2 направив на адресу позивача графік, яким просив затвердити графік погашення заборгованості (а.с.32,33 т.1), що свідчить про фактичне визнання відповідачем-2 заборгованості перед новим кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат".

Крім того, в період з 17.04.2011 р. по 06.04.2012 р. відповідачем-2 було здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 23 014 грн. 00 коп.

Таким чином, на час звернення позивача до господарського суду з позовною заявою, заборгованість відповідача перед позивачем складає 112 721 грн. 74 коп.

У відповідності до ст.625 ЦК України, за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачам-1,-2 солідарно, суму 3% річних у розмірі 5 702 грн. 46 коп. та інфляційні втрати у розмірі 7 933 грн. 96 коп. (а.с.4-5 т.1)

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем-2 товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, що містяться у матеріалах справи (а.с.8-15 т.1), а також рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009р., залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2010р. по справі № 32/216-09.

Доказів повної оплати отриманого відповідачем-2 товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача-2, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Проте, як встановлено судом та доведено матеріалами справи, відповідач-2 взяте на себе зобов'язання з оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу належним чином не виконав, у результаті чого у позивача виникло право вимоги до відповідача-2 про стягнення основного боргу у розмірі 112 721 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України також передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив, що договір купівлі-продажу, укладений 15.03.2008р. між ТОВ "Доспель Україна" та ТОВ "Вентиляційний максимум", умовами якого було заборонено передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони, - розірвано; заборгованість за поставлений товар товариством з обмеженою відповідальністю "Доспель Україна" відповідачем-2 не погашена в повному обсязі; відповідно до договору цесії № 5 від 25.01.2011р. право вимоги від боржника ТОВ "Вентиляційний максимум" належного виконання зобов'язань по оплаті за поставлений товар відповідно до видаткових накладних № 178 від 18.03.2008р., № 247 від 18.04.2008р., № 271 від 12.05.2008р., № 311 від 28.05.2008р. перейшло до нового кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат".

Ствердження відповідача-2, що договір цесії № 5 від 25.01.11р. не може бути підставою виникнення будь-яких прав з огляду на його недійсність не підтверджено матеріалами справи, а навпаки, постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-52/18602-2012 від 03.06.2013р. залишено без змін рішення господарського суду міста Києва про відмову в позові щодо визнання договору цесії №5 від 25.01.11р. недійсним.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення за неналежне виконання грошових зобов'язань, щодо оплати за отриманий товар інфляційних втрат у розмірі 7 933 грн. 96коп. суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат (а.с. 5 т.1) вбачається, що при здійсненні нарахування інфляційних втрат на суму боргу, останнім при визначенні інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по березень 2012 року не були враховані місяці, в яких мала місце дефляція (у липні 2011 р. 98,7 %, у серпні 2011 р. 99,6%), що суперечить діючому законодавству.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок відповідно до вимог законодавства, суд доходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 7933 грн. 96 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 5 655 грн. 92 коп., оскільки позивачем при розрахунках інфляційних витрат не було застосовано встановлені індекси інфляції, показник яких був менше 100 % (у липні 2011 р. 98,7 %, у серпні 2011 р. 99,6%).

Щодо позовних вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 5702 грн.46 коп., суд враховує наступне:

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.4 т.1), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5702 грн.46коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ "Фірма "Дукат" до відповідача 1 суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 126 358 грн. 16 коп. солідарно, господарський суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем по справі ТОВ "Фірма "Дукат" та відповідачем-1 - суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 будь-які господарські відносини щодо поставки-отримання товару по видатковим накладним № 178 від 18.03.2008р., № 247 від 18.04.2008р., № 271 від 12.05.2008р., № 311 від 28.05.2008р. не відбувались.

Як зазначає позивача у позовній заяві, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 порекомендував позивачу укласти договір цесії між ТОВ "Доспель Україна" та ТОВ "Фірма "Дукат" та стверджував, що відповідач-2 тривалий час здійснює торгівлю обладнанням, є надійним та платоспроможним комерційним партнером, тому жодних проблем із оплатою заборгованості виникати не буде. Отже, відповідач-1 гарантував ТОВ "Фірма "Дукат" виконання відповідних зобов'язань відповідачем-2, а у випадку їх невиконання гарантував придбати у позивача права вимоги зобов'язань по оплаті боргу відповідачем-2.

Таким чином, враховуючи відсутність будь яких зобов'язань у відповідача-1 перед позивачем, господарський суд вважає, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 безпідставно залучений до участі у справі в якості відповідача, а відтак господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Фірма "Дукат" до відповідача-1 про стягнення заборгованості в сумі 126 358 грн. 16 коп. солідарно-безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційний максимум" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Погрузна, 9, п/р 26008174929900 у відділенні №446 АКІБ "Укрсиббанк", МФО 605814, код ЄДРПОУ 35782598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дукат" (46005, м. Тернопіль, вул. Подільська, 5, п/р №26007000257604 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 14031139) суму 112 721 грн. 74 коп. - основного боргу, 3% річних у розмірі 5702грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 5655 грн. 92 коп. та суму 2 481 грн. 60 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "24" вересня 2013 р.