Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-18327/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2013 р. м. Київ К/9991/57251/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року

у справі № 2а-18327/10/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Вестком»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство «Вестком» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2010 року № 0000512310/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0000512310/1 від 30 червня 2010 року. Зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби стягнути судовий збір в сумі 3,40 та судові витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи в розмірі 5992,00 грн. на користь ПАТ «Вестком» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків ДПІ у Святошинському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Вестком», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС провела планову виїзну перевірку ЗАТ «Вестком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої був складений акт від 25 лютого 2010 року № 32/23-209/32558286.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 357969,00 грн., у тому числі по періодах: вересень 2007 року - 5349,00 грн., грудень 2007 року - 8224,00 грн., січень 2008 року - 2293,00 грн., лютий 2008 року - 6940,00 грн., березень 2008 року - 12324,00 грн., квітень 2008 року - 9179,00 грн., травень 2008 року - 4785,00 грн., червень 2008 року - 6112,00 грн., липень 2008 року - 7476,00 грн., серпень 2008 року - 199705,00 грн., вересень 2008 року - 8037,00 грн., листопад 2008 року - 9472,00 грн., грудень 2008 року - 1534,00 грн., січень 2009 року - 1157,00 грн., лютий 2009 року - 32608,00 грн., березень 2009 року - 20671,00 грн., квітень 2009 року - 6056,00 грн., травень 2009 року - 6399,00 грн., червень 2009 року - 6475,00 грн., липень 2009 року 3173,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати та включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість у розмірі 165108,57 грн., сплачені у складі вартості придбаних послуг у ТОВ «Прага-Авто» послуги з управління персоналом, послуг з господарського забезпечення, послуг з комплексного обслуговування техніки та послуг з юридичного обслуговування, оскільки ЗАТ «Вестком» не надано доказів та документальних підтверджень щодо зв'язку таких послуг із господарською діяльністю позивача. Також в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту серпня 2008 року податок на додану вартість у сумі 191093,00 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Канкор», яке є банкротом та подало за вказаний період податкову декларацію з податку на додану вартість з нульовими показниками.

30 червня 2010 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури апеляційного узгодження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000512310/1, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ЗАТ «Вестком» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 536953,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 357969,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 178984,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27 січня 2012 року № 6252/11-45/6393/11-44, виходив з того, що факти надання відповідних послуг за договорами № 02/07-07 від 02 липня 2007 року та № 05/01/08ПА-В від 01 січня 2008 року, укладеними між позивачем та ТОВ «Прага-Авто», підтверджені належним чином оформленими первинним бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях за вказаними договорами, з урахуванням видів діяльності, які здійснює ЗАТ «Вестком». Також суд виходив з того, що на момент здійснення господарських операцій за договором № 29/07-01 від 29 липня 2008 року ТОВ «Канкор» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно довідки серії АА № 387383 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного міжрегіонального управління статистки у місті Києві, видами діяльності ПАТ «Вестком» за КВЕД є: 50.10.1 - оптова торгівля автомобілями; 50.30.1 - оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; 52.48.9 - роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 34.30.0 - виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.51.0 - оптова торгівля паливом.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2007 року та 01 січня 2008 між ТОВ «Прага-Авто» (виконавець) та ЗАТ «Вестком» (замовник) були укладені відповідно договори № 02/07-07 та № 05/01/08ПА-В про надання послуг, за умовами яких в залежності від потреб замовника виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги, перераховані в тарифних сітках, які є невід'ємними частинами цих договорів (пункти 2.1 статей 2 договорів); загальна вартість послуг виконавця, наданих за цими договорами, визначається згідно х тарифними сітками (додаток № 1) і фіксується сторонами в актах здачі - приймання наданих послуг (пункти 4.1 статей 4 договорів); оплата послуг здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів здачі - приймання наданих послуг на протязі 30 днів з моменту підписання сторонами актів здачі - приймання наданих послуг (пункти 4.2 статей 4 договорів); послуга вважається наданою після підписання двосторонніх актів прийому - передачі наданих послуг (пункти 5.1 статей 5 договорів) (додаток до справи № 1 арк. справи 69-70, 73-74).

Тарифними сітками від 02 липня 2007 року, від 01 січня 2008 року та від 01 жовтня 2008 року, які є невід'ємними частинами вказаних вище договорів, сторони узгодили тарифну сітку на послуги: управління персоналом (порядок ведення реєстру наказів, порядок ведення трудових книжок, пошуку персоналу тощо), господарського забезпечення (консультації з питань проведення ремонту основних засобів, консультації з питань ефективного використання службового автотранспорту тощо), комплексного обслуговування офісної техніки та телефонії (допомога співробітникам замовника при виникненні проблем, пов'язаних з роботою оргтехніки, настройка мереженого оточення та функціонування мережених принтерів, антивірусна підтримка, допомога в організації проведення ремонту та сервісного обслуговування, забезпечення функціонування корпоративної міні-АТС тощо), юридичне обслуговування (консультації з питань, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності, підготовка проектів, аналіз та моніторинг, візування господарських договорів та інших документів, їх копій тощо) та встановили їх вартість (з урахуванням податку на додану вартість) на відповідну дату (додаток до справи № 1 арк. справи 71,72,73).

Факт надання відповідних послуг за вказаними договорами підтверджується рахунками-фактурами, актами прийому-здачі виконаних робіт, податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями (додаток до справи № 1 арк. справи 2-7, 89-157), а факт оплати позивачем таких послуг - платіжними дорученнями та банківськими виписками (додаток до справи № 1 арк. справи 12, 158-199).

Також, 29 липня 2008 року між ТОВ «Канкор» (виконавець) та ЗАТ «Вестком» (замовник) був укладений договір на організацію рекламної кампанії № 29/07-01, відповідно до умов якого виконавець надає замовникові послуги з розміщення рекламних матеріалів замовника у засобах масової інформації, а також з використанням інших способів доведення рекламної інформації до споживача. Умови розміщення рекламних матеріалів замовника (території виходу до ефіру, ефірний час, площі в друкарських засобах масової інформації, вартість і порядок оплати, терміни підготовки і вимоги до рекламних матеріалів, графік здійснення рекламної кампанії і ін.) вказані в завданні про надання рекламних послуг, що додається до цього договору (т.1 арк. справи 91-93).

Додатками № 1 та № 2 до вказаного договору сторонами були узгоджені адресні програми, за якими проводиться рекламна кампанія замовника (т.1 арк. справи 97-98, 106), а медіапланами затверджені відеоінформаційні кампанії в мережі супермаркетів (т.1 арк. справи 99, 107).

Факт надання рекламних послуг за вказаним договором та їх вартість підтверджуються актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю (т.1 арк. справи 94-96, 100-105, додаток до справи № 1 арк. справи 35-37, 40-46, 49-45), а факт оплати позивачем таких послуг - платіжними дорученнями та банківськими виписками (додаток до справи № 1 арк. справи 62-68).

Судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1 арк. справи 125-126), що станом на дату укладення та виконання послуг за вказаними вище договорами, контрагенти позивача були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Аналіз договорів про надання послуг та на організацію рекламної кампанії, укладених позивачем з ТОВ «Прага-Авто» та ТОВ «Канкор», дає підстави вважати, що послуги, які надавили позивачу вказані контрагенти, спрямовані на отримання доходу ЗАТ «Вестком».

Крім іншого, у висновку судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27 січня 2012 року № 6252/11-45/6393/11-44, проведеної на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2011 року, вказано, що встановлені за висновками акту від 25 лютого 2010 року № 32/23-209/32558286 «Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Вестком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року», складеного ДПІ у Святошинському районі м. Києва, порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 357969,00 грн. документальне не підтверджуються.

Таким чином, позивач правомірно відніс суми, сплачені за надані йому ТОВ «Прага-Авто» та ТОВ «Канкор» послуги згідно зазначених вище договорів до складу валових витрат, оскільки факт виконання вказаних робіт підтверджений відповідними первинними бухгалтерськими документами, а суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості вказаних послуг - до податкового кредиту.

При цьому, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили як безпідставні посилання податкового органу на те, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 18 листопада 2008 року у справі № 5/511/08 ТОВ «Канкор» було визнано банкротом, а ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2009 року вказане товариство було ліквідоване, оскільки ліквідація підприємства сама по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи.

Крім іншого, згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (пункт 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Таким чином, продавець товарів (послуг) відповідає за утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а тому несплата цих зобов'язань при фактичному здійснені господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняте податковим органом оспорюване податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Святошинському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна