Постанова

від 05.06.2013 по справі 827/784/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 рокуСправа №827/784/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Гавури О.В.,

секретар судового засідання - Плаксіна О.С.,

за участю представників:

позивача - Подрез-Ряполової Ірини Валеріївни, довіреність № 43 від 17.04.13, Дєвочкіної Олени Анатоліївни, довіреність № 41 від 17.04.13, Матвєєвої Ірини Олесандрівни, довіреність № 42 від 17.04.13, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» ;

відповідача - Летюча Діани Геннадіївни, довіреність № 480/9/10-039 від 06.03.13, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (далі - ПАТ «Севастопольгаз») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000021221 від 04.03.2013 про зменшення від"ємного значення податком на прибуток у розмірі 1 472 067,0 грн., №000020221 від 04.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» з податку на прибуток підприємств у розмірі 355 067, 0 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України в частині віднесення адміністративних витрат до собівартості витрат по наданню послуг з транспортування природного газу НАК «Нафтогаз України».

Крім того, позивач вважав, що порушення у частині невключення до складу доходу списаної по бухгал терському обліку у грудні 2011 року кредиторської заборгованості в сумі 964 002, 41 грн. має місце частково, оскільки сума 964 002,41 грн. була скоригована згідно з декларацією з податку на прибуток за 3 квартал 2008 року у строчці «коригування валових витрат» - 05.2 та була знята з валових витрат. При цьому, позивач погодився з нарахуванням за податковим повідомленням-рішенням №000020221 від 04.03.2013 суми податку на прибуток у розмірі 33 075, 0 грн., яка є наслідком невірного коригування з боку Позивача. Тому прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень є протиправним.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №827/784/13-а, підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, з підстав викладених у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили у позові відмовити з мотивів, наведених у запереченні (арк. с. 97-98).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя ДПС у період: з 24.12.2012 р. по 04.02.2013 р. було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Севастопольгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період: з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного і іншого законодавства за період: з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки, складено Акт № 11/22-1/03358305/823/10 від 11.02.2013 р., в якому встановлено порушення платником податків вимог чинного законодавства з оподаткування, а саме: п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.3 ст.135, п.138.1 ст.138, п.п.153.2.6 п. 153.2 ст.153, п. 150.1 ст.150 п.3 підрозділу 4 розділу XX, п.7 розділу XX Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у результаті чого відбулося заниження податку на прибуток у загальній сумі 355 067, 00 грн. та завищене від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 1 642 336,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ Ленінського району м. Севастополя ДПС 04.03.2013 р. були винесені податкові повідомлення - рішення №000021221 від 04.03.2013 про зменшення від"ємного значення податком на прибуток у розмірі 1 472 067, 0 грн., №000020221 від 04.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» з податку на прибуток підприємств у розмірі 355 067, 0 грн.

Щодо встановленого перевіркою порушення з боку ПАТ «Севастопольгаз» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.3 ст.135 Податкового кодексу України у частині заниження задекларованих доходів по рядку 03 Декларації в загальній сумі - 1 221 708 грн., у тому числі за 2-4 квартал 2011 року у частині не включення до складу доходу кредиторської заборгованості в сумі 964 002, 41 грн. суд вважає зазначити наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що сума 964 002, 41 грн. була скоригована згідно з декларацією з податку на прибуток за 3 квартал 2008 року у строчці «коригування валових витрат» - 05.2 та була знята з валових витрат.

Дане коригування зафіксоване в Акті перевірки ДПІ Ленінського району м. Севастополя №102/23-1/03358305/5458/10 від 12.10.2009. Зокрема, на сторінці 19 зазначено, що перевіркою відображених у рядку 05.2 Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» не встановлено заниження (завищення) показників за період з 01.07.2006 по 30.06.2009.

Суд критично оцінює доводи відповідача, які відображені на сторінці Акту перевірки № 11/22-1/03358305/823/10 від 11.02.2013 щодо відсутності поставки послуг з транспортування природного газу ПАТ «Севастопольгаз» споживачам за період з 01.04.2011 по 31.12.2011.

В судовому засіданні представниками позивача дані доводи спростовані відомостями Головної бухгалтерської книги.

Відносно решти суми, а саме суми 257 706 , 0 грн. (яка є різницею між 1 221 708, 0 грн. та 964 002, 41 грн.) судом встановлено наступне.

Сума 257 706 грн. - це сума валових доходів за 1 квартал 2011 року по касовому методу по розрахункам за рахунок бюджетних коштів, тобто сума завищення валового доходу, яка не врахована у 1 кварталі 2011 року.

При здійсненні коригування відносно цієї суми з боку позивача не було враховане сальдо щодо рахунків бюджетних коштів, яке склало 113 903, 0 грн. (сторінка 23 Акту). Таким чином, цим корегуванням було неправильно зменшено валові доходи на відповідну різницю (різниця між сумами 257 706,0 грн. та 113 903,0 грн.).

Відповідно цієї суми податок на прибуток складає 33 075 грн., з якою погодився позивач.

Щодо віднесення ДПІ Ленінського району м. Севастополя ДПС адміністративних витрат до складу витрат з операцій з пов'язаними особами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається від відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно з другим абзацом пп. 153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України витрати, понесені у зв'язку з продажем (обміном) товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну).

Відповідно до пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріа льних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії включаючи реактивну).

Таким чином, адміністративні витрати не відносяться до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Так, відповідно до п.п. 138.10.2, п. 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством включаються до складу інших витрат.

Згідно з п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, ви трати на збут та інші операційні витрати. При цьому пунктом 18 цього Положення встанов люється склад адміністративних витрат.

Згідно з Листом Державної податкової служби України № 12372/6/15-1216 від 09.07.2012 «Щодо витрат на ремонт та витрат по операціях із пов'язаними особами»: при визначенні витрат, понесених у зв'язку з продажем таких товарів, враховується тільки їх собівартість, визначена згідно з п. 138.4. ст.138 По даткового кодексу України, без врахування інших витрат, зокрема витрат на збут таких товарів, визначених згідно із пп. 138.10.3, п. 138.10 ст. 138 Кодексу.

Таким чином, доводи позивача з приводу того, що адміністративні витрати не повинні бути включені до складу витрат на транспортування природного газу HAК «Нафтогаз України» по укладеним ним прямим договорам із споживачами природного газу, є обґрунтованими, а висновки відносно складу витрат, зроблені податковим органом, є неправомірними.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Севастополя ДПС зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 12.06.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби №000021221 від 04.03.2013 про зменшення від"ємного значення податком на прибуток Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» у розмірі 1 472 067, 0 грн.

Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби №000020221 від 04.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» з податку на прибуток підприємств у розмірі 321 992, 0 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ЄДРПОУ 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37, ЄДРПОУ 24691463) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1, ЄДРПОУ 03358305) судові витрати у розмірі 2 328, 41 грн.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Гавура