Постанова

від 18.06.2013 по справі 820/4493/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 червня 2013 р. Справа №820/4493/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

представника позивача - Слоневського М.М.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "УКР-С.В." до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "УКР-С.В.", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000151530 від 31.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 14.12.2012 року проведено камеральну перевірку ПП «Укр-С.В» з питань перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року. За результатами перевірки складено акт перевірки №5701/15-314/31798798 від 14 грудня 2012 року, згідно висновків якого ПП «Укр-С.В.» порушено п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну №1492 від 25 листопада 2011 року, п.2 Постанови КМУ №1246 від 29.12.2010 року «Про затвердження порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних», а саме: позивачем на підставі податкової декларації за жовтень 2012 року віднесено до складу податкового кредиту 15301,80грн., сформованих згідно податкової накладної №4 від 04 вересня 2012 року, що отримана від ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 32562879). Ця податкова накладна не зареєстрована в реєстрі, а додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» подано до декларації не за вересень, а за жовтень 2012 року. Внаслідок цього позивачем нібито допущено заниження суми ПДВ. На підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000151530 від 31.01.2013р., яким збільшено ПП «Укр-С.В.» суму грошового зобов'язання з ПДВ на 19127,25грн., в т.ч. 15301,80грн. за основним зобов'язанням та 3825,45грн. - штрафні санкції. Позивач вважає висновки, викладені у акті перевірки, необґрунтованими, помилковими та не підтвердженими фактами і обставинами, а податкове повідомлення-рішення незаконним, винесеним за відсутності правових підстав, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, заперечував проти заявленого позову, надав до суду письмові заперечення, у яких, посилаючись на п.201 ст.201 Податкового кодексу України, зазначив, що висновки акту камеральної перевірки позивача правомірні, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні, а тому позовні вимоги ПП «Укр-С.В.» задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов. Також представник позивача пояснив суду, що ПП «Укр-С.В.» виконано вимоги Податкового кодексу України в частині умови подання Додатку № 8 до декларації, у разі невнесення продавцем податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ПП «Укр-С.В.» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.01.2002 року як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 31798798, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

ПП «Укр-С.В.» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1.).

Відповідно до ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.10. ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Вказана норма є спеціальною нормою, що регламентує порядок проведення камеральної перевірки саме з податку на додану вартість, в тому числі встановлює строк проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС 14.12.2012 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ПП «Укр-С.В.», код ЄДРПОУ 31798798, за результатами якої складено акт №5701/15-314/31798798 від 14.12.2012 року. (а.с.7-10)

Згідно висновків зазначеного акту, камеральною перевіркою встановлені наступні порушення:

В акті камеральної перевірки податковим органом зроблено висновки про порушення ПП «Укр-С.В.» п.198.6 ст.198; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; п.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну №1492 від 25 листопада 2011 року; п.2 Постанови КМУ №1246 від 29 грудня 2010 року «Про затвердження порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних», а саме: Позивачем на підставі податкової декларації за жовтень 2012 року віднесено до складу податкового кредиту 15301,80грн., сформованих згідно податкової накладної №4 від 04 вересня 2012 року, що отримана від ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 32562879). Вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» подано до декларації не за вересень, а за жовтень 2012 року. Згідно позиції податкового органу, викладеної в акті перевірки, у разі порушення постачальником порядку реєстрації податкових накладних, платник податку-покупець має право на включення сум за такими податковими накладними до податкового кредиту виключно у тому звітному періоді, в якому постачальником допущено порушення порядку їх реєстрації.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000151530 від 31.01.2013 року, яким збільшено ПП «Укр-С.В.» суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 19127,25 грн., в тому числі 15301,80 грн. - за основним платежем та 3825,45 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи дані висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, дослідивши викладені в акті перевірки мотиви судження податкового органу про встановлені порушення ПП «Укр-С.В.», суд встановив наступне:

Між ПП «Укр-С.В.» та ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №01-01 від 04.01.2012 року, відповідно до умов якого ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» (постачальник) зобов'язувався поставити товар (нафтопродукти), а ПП «Укр-С.В.» (покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити товар. Договір чинний до 31 грудня 2012 року. (а.с.58-60)

Згідно видатковій накладній №РН-0320 від 04.09.2012 року ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» здійснив поставку ПП «Укр-С.В.» товару - газ скраплений, вагою 8501 кг., загальною вартістю 91810,80 грн., в т.ч. ПДВ - 15301,80 грн. (а.с.61)

ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» виписав ПП «Укр-С.В.» податкову накладну №4 від 04.09.2012р. (а.с.57)

Вказана податкова накладна №4 була включена до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року. (а.с.32-39)

ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» не зареєстрував зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується сторонами.

Позивач - ПП «Укр-С.В.» самостійно виявив помилку та 08.11.2012 року подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2012 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому позивач виключив суму ПДВ із складу податкового кредиту у розмірі 28456грн., яка складається із сум ПДВ по податковим накладним №4 від 04.09.2012 року у розмірі15301,30грн. та №3 від 04.09.2012 року у розмірі 13154,40грн. (а.с.40-45)

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що 20.11.2012 року ПП «Укр-С.В.» подав до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року з додатками, в тому числі з додатком №5 податкових зобов'язань та кредиту у розрізі контрагентів. Податкова декларація та додатки були надіслані в електронній формі та отримані відповідачем, про що свідчать відповідні квитанції. (а.с.12-14)

Позивачем спірну суму ПДВ по податковій накладній №4, виданій ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО», у розмірі 15301,30грн. було включено до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року. (а.с.28)

Разом із податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року позивач надав Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому заявив про порушення постачальником ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» порядку реєстрації податкових накладних, а саме вказав на відсутність податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.31)

Також позивачем 20.11.2012 року було подано через канцелярію ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС заяву разом з відповідними копіями первинних документів, які підтверджують господарські відносини з контрагентами, зазначеними в додатку 8 до декларації за жовтень 2012 року. (а.с.56, 57-62)

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 Податкового Кодексу).

За приписами п.198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно п. 201.6. Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4).

Податкова накладна (згідно з пунктом 201.7 статті 201 Кодексу) виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Суд зазначає, що право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту Податковий кодекс України надає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Враховуючи, що позивач виконав умову щодо надання до звітної декларації з ПДВ за жовтень 2012 року Додатку 8 із зазначенням постачальника, який не вніс до Єдиного реєстру податкову накладну, суд приходить до висновку про правомірність віднесення суми ПДВ за спірною податковою накладною, виписаною ТОВ «ЕКОНОМЕНЕРГО» у вересні 2012 року, у тому звітному періоді, в якому позивач вирішив їх включити, в даному випадку у жовтні 2012 року, тобто до спливу 365 календарних днів з дня складання податкових накладних, що відповідає вимогам пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Встановлені судом фактичні обставини справи не дають можливості зробити висновок, що платником податку були порушені вказані в акті перевірки норми податкового законодавства.

Вказані вище дії платника податків, в силу приписів абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, надають право та є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Суд звертає увагу на той факт , що відповідач на свій розсуд трактує та зазначає у акті перевірки норму п.201.10 ст.201 ПК України, що є неприпустимим.

Так, в акті камеральної перевірки від 14.12.2012р. зазначено, що відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушень ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг, заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (а.с.8)

Але суд зазначає, що в п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ні в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, ні в редакції, чинній на даний час, відсутнє посилання законодавця на подачу заяви зі скаргою на постачальника до податкової декларації саме за звітний податковий період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг.

Такі твердження відповідача ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах та не ґрунтуються жодною нормою Податкового кодексу України.

Також суд звертає увагу на те, що імперативною нормою п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідна позиція була також підтримана Верховним судом України (постанова Верховного Суду України від 26 березня 2012 р. у справі № 21-268а11), який зазначив, що у разі, якщо право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків - ПП «Укр-С.В.», порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача суперечать вимогам податкового законодавства та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, враховуючи відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідачем, який за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що спірний правовий акт індивідуальної дії порушує права і інтереси позивача та не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "УКР-С.В." до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000151530 від 31.01.2013 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "УКР-С.В." (61018, м.Харків, вул. 23 Серпня, буд. №47, кв. №7 , код ЄДРПОУ 31798798, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 191,28грн. (сто дев'яносто одна грн. 28 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 21.06.2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв