Постанова

від 20.06.2013 по справі 4/5014/2386/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2013 р. справа №4/5014/2386/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Бойченка К.І. за участю представників сторін: від позивача:Бутвін Д.В. - за дов., від відповідача:Звягінцев С.Г. - директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтострой" м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 19.11.2012р. по справі№4/5014/2386/2012 (суддя Старкова Г.М.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Строй- 1" м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтострой", м. Луганськ простягнення 43 692 грн. 50 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.11.2012р. по справі №4/5014/2386/2012 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Строй- 1" м. Донецьк (далі по тексту -ТОВ "Омега-Строй- 1") задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтострой", м. Луганськ (далі по тексту - ТОВ "Спецшахтострой") заборгованість за надані послуги в сумі 39 830 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 869 грн. 96 коп., пеню в сумі 2991 грн. 64 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заперечення відповідача, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до того, що договір та акти здачі-приймання робіт, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не підтверджують виникнення для відповідача зобов'язань, оскільки зі сторони відповідача ці документи підписані не тією особою, прізвище якої наведено у тексті договору та актів здачі-прийомки робіт (надання послуг), тобто, не С.Г.Звягінцевим, на підтвердження чого відповідач просив призначити почеркознавчу експертизу.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів по справі, ухвалою від 22.05.2013 року відкладено розгляд справи на 19.06.2013 року.

В судовому засіданні представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень, а також надали на виконання вимог апеляційного суду витребувані документи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ "Омега-Строй- 1" (Виконавець) та ТОВ "Спецшахтострой" (Замовник) був укладений договір оренди техніки і надання послуг № 04/12 від 01.12.2011р. (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язаний надати Замовнику технічно виправну техніку на підставі заявок, телефонограм, поданих не пізніше 2-х днів до дати виконання робіт (п. 2.1 Договору). До вказаного договору між сторонами укладений додаток № 1 до Договору.

Оплата проводиться згідно договірних цін вартості послуг будівельної техніки, автомобільного вантажного транспорту, обладнання і механізмів, які надані у додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору ( п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що надані послуги приймаються згідно актів прийому - передачі виконаних робіт, наданих Виконавцем.

Відповідно до п. 4.4 Договору оплата Замовником наданих Виконавцем послуг проводиться на протязі 3-х робочих днів на підставі акту виконаних робіт за фактично відпрацьований час.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року (п.7.1 договору).

Позивач, на виконання умов Договору, надав послуги, а відповідач їх прийняв, що підтверджено актами здачі-прийомки робіт (надання послуг) на загальну суму 39830,90 грн. (а.с.11-37), але оплату за надані послуги не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 39 830,90 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №35-2/19 від 23.07.2012р. з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги за договором оренди техніки і надання послуг № 04/12 від 01.12.2011р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.38-39).

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 39830 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 869 грн. 96 коп. та пені в розмірі 2991 грн. 64 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору та вимоги чинного законодавства щодо виконання свого зобов'язання своєчасно і повно вносити орендну плату; факт наявності та розмір заборгованості підтверджено належними та допустимими доказами; сума заборгованості відповідачем не спростована та доказів її сплати останнім суду не надано.

Колегія суддів вважає вищевказані висновки суду першої інстанції законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт виконання робіт позивачем відповідно до умов договору оренди техніки та надання послуг №04/12 від 01.12.2011 підтверджується матеріалами справи, а саме, актами здачі - прийомки робіт (надання послуг) на загальну суму 39830,90 грн., які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств (а.с.11-37).

Крім того, матеріали справи містять податкові накладні, складені у грудні 2011 року (а.с.91-112), які, згідно пояснень Головного управління мін доходів у Луганській області Міністерства доходів та зборів України від 12.06.2013 року №1584/18-300/06, включено до податкової звітності за січень 2012 року.

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідачем умови договору оренди техніки та надання послуг №04/12 від 01.12.2011 щодо сплати наданих позивачем послуг належним чином не виконано та сума заборгованості відповідача складає 39830 грн. 90 коп.

Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості, відповідачем суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, з огляду на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, господарський суд попередньої інстанції, перевіривши правильність нарахування позивачем суми боргу, вірно визнав підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39830 грн. 90 коп., з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати виконаних робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 2991 грн. 64 коп. за період з 13.12.2011р. по 30.06.2012р., яку судом першої інстанції задоволено в повному обсязі.

Оскільки розмір заявленої до стягнення пені встановлено договором та доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, враховуючи арифметичну вірність розрахунку вказаної штрафної санкції, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині в повному обсязі, з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням офіційного рівня інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних за період прострочення з 16.06.2012р. по 21.12.2012р. в сумі 10 644 грн. 61 коп., які судом першої інстанції задоволено в повному обсязі.

Перевіривши арифметичні розрахунки позивача, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача 3 % річних у вищезазначеному розмірі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відносно того, що договір оренди та акти здачі-приймання робіт, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не підписані директором підприємства, а підписані іншою особою, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму. Отже, наявність печатки на договорі оренди є свідченням скріплення не підпису особу, як помилково вважає скаржник, а самого документа.

Тому за наявності на договорі печатки юридичної особи - відповідача, посилання скаржника на те, що останній з боку відповідача підписаний не директором товариства, є безпідставними.

При цьому колегія суддів враховує й відсутність у матеріалах справи доказів втрати відповідачем печатки та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного її використання.

На підставі вищевикладеного , судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2012р. по справі №4/5014/2386/2012.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2012р. по справі №4/5014/2386/2012 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшахтострой" м. Луганськ - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

К.І.Бойченко

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3.-у справу

4-ГСЛО

5-ДАГС