Постанова

від 18.06.2013 по справі 5002-16/1804-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5002-16/1804-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Волкова К.В.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Лабуніна Маргарита Василівна, довіреність №12 від 03.06.2013; Балюк Максим Іванович, довіреність №7 від 03.01.2013 (Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму");

відповідача - Гурульова Ольга Михайлівна, довіреність б/н від 26.03.2013; Кісельова Оксана Олександрівна, довіреність №1-676 від 01.04.2013 (Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1");

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 11 лютого 2013 року у справі № 5002-16/1804-2012

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612)

до комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" (вул. Красних Партизан, буд.26, м. Ялта, 98637)

про стягнення 502631,28 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" про стягнення заборгованості в розмірі 502631,28 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 413 671,07 грн., перевитрати ліміту у розмірі 27781,04 грн., пені у розмірі 61179,17 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №663 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації від 01.11.2000 в частині своєчасного та повного здійснення оплати за надані позивачем послуги з водовідведення.

В судовому засіданні 16.07.2012 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 472 790,36 грн., в тому числі 410 628,14 грн. основного боргу, 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевищення ліміту, а також судові витрати. Зменшення суми відбулось у зв'язку з частковим перерахуванням суми 3 042,93 грн. відповідачем (том 1, арк. с. 76-77).

Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

30.01.2013 до суду надійшли матеріали справи з висновком судової економічної експертизи №179/12 від 29.01.2013.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 провадження у справі поновлено.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 позов задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" 260015,38 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позову про стягнення 212774,99 грн. відмовлено.

У своєму рішенні суд вказав, що матеріалами справи та висновком експерта підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 472790,37 грн., в тому числі 410 628,15 грн. основного боргу, 34 381,18 грн. пені, 27 781,04 грн. штрафу за перевищення ліміту споживання, зокрема, заборгованість за період з 01.07.2007 по 31.05.2009 становить 212774,99 грн., за період з 01.06.2009 по 16.07.2012 - 260015,38 грн.

До вимог про стягнення суми 212774,99 грн. за період з 01.07.2007 по 31.05.2009 суд застосував за заявою відповідача загальний строк позовної давності.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013 виправлено описку в текстах ухвал від 02.07.2012, від 16.07.2012, від 24.07.2012, від 07.08.2012, від 31.01.2013, від 11.02.2013 та в тексті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 у справі № 5002-16/1804-2012, не зачіпаючи суті, вказано замість „Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційна організація №1" - „Комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Ремонтно-експлуатаційна організація №1".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи.

Апелянт зазначає, що в рішенні господарського суду допущені суттєві помилки, зокрема, невірно вказане найменування відповідача, а відповідач взагалі не був повідомлений про час та місце розгляду справи, і тому не міг скористатися своїми правами.

Суд першої інстанції, на думку апелянта, не взяв до уваги ті факти, що додаткова угода до договору, не може мати законної сили, оскільки складена з порушенням законодавства, ліміти споживання не встановлювались у передбаченому законом порядку, в більшості актах про виявлення витоків відсутні записи про відмову від підпису працівників комунального підприємства Ялтинської міської ради „Ремонтно-експлуатаційна організація №1", в зазначених актах позивачем не вказано де конкретно відбувалися витоки, в матеріалах справи відсутні акти меж балансової приналежності, позивачем також не представлені підстави для нарахувань за адресами: Крупської 48/1, Крупської 38, Кірова 39, Червоних партизан 13, Кірова 81, кв. 3.

Крім того, апелянт вказує на те, що ним оплачено заборгованість в розмірі 8639,63 грн., а не 3042,93 грн., як вказано в рішенні суду. Відповідачем також представлені нарахування по показникам приладів обліку води, проте, ні судом, ні експертом не було прийнято до уваги, що не представлені документи про те, на балансі якого підприємства знаходяться вказані прилади обліку, а також про те, чи пройшли ці прилади державну повірку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів: головуючий суддя - Балюкова К.Г., судді - Видашенко Т.С., Плут В.М.

За розпорядженням секретаря судової палати від 02.04.2013 у зв'язку з відпусткою суддя Плут В.М. замінений на суддю Волкова К.В.

В судовому засіданні 02.04.2013 представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти її задоволення та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

02.04.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2013.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 14.05.2013 у зв'язку з відпусткою суддя Видашенко Т.С. замінена на суддю Гоголя Ю.М.

В судовому засіданні 14.05.2013 представник відповідача надав пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що засоби обліку, за якими веде розрахунки позивач, не мають повірочних пломб, не опломбовані виробником, а тому приймати до уваги показники даних приладів обліку не можна. Крім того, відповідач стверджує, що належним доказом, що підтверджує обсяги спожитої відповідачем води, можуть бути документи про зняття показань водомірів, складені спільно двома представниками сторін, а позивачем до позовної заяви не надано жодного документа, який би підтверджував присутність представника відповідача при фіксуванні показань засобів обліку, у зв'язку з чим враховувати вірогідність зазначених позивачем показань не можна.

В судовому засіданні 14.05.2013 представник позивача надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що вважає нарахування сум заборгованості по неоплаченим рахункам, пені та штрафу за перевищення ліміту водовідведення правомірним та погоджується з висновком судової економічної експертизи.

14.05.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.05.2013.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 розгляд апеляційної скарги відкладений на 04.06.2013, зобов'язано сторони провести звірку взаєморозрахунків за період з січня 2009 року по березень 2012 року, про що скласти відповідний акт, а також зобов'язано позивача надати розрахунок заборгованості та пені, зроблений на підставі акту звірки взаєморозрахунків.

За розпорядженням секретаря судової палати від 04.06.2013 у зв'язку з відпусткою суддя Гоголь Ю.М. замінений на суддю Видашенко Т.С.

04.06.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2013.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 18.06.2013 у зв'язку з відпусткою суддя Видашенко Т.С. замінена на суддю Рибіну С.А.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2000 між підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (Кримське Республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму"), надалі - „Водоканал", та комунальним підприємством „Ремонтно-експлуатаційна організація № 1", надалі - „Абонент", був укладений договір на відпуск води із комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації за № 663 (далі - Договір, том 1, арк. с.7-8).

Згідно з пунктом 1 Договору Водоканал зобов'язаний забезпечити Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу при наявності води у джерелі в обсязі встановленого ліміту і надати послуги з водовідведення, абонент, в свою чергу, зобов'язується оплатити їх з розрахунку вода 1,98 грн., каналізація 1,68 грн. У разі зміни тарифів Абонент зобов'язується здійснювати оплату за надані йому послуги, виходячи із нових цін з дня їх введення.

Вказаний пункт був доповнений додатковою угодою до Договору № 663 наступним змістом: „Тарифи на користування водою та комунальних водопроводів та прийом стічних вод в комунальну каналізацію встановлюються у відповідності з діючим законодавством України, без будь-яких додаткових узгоджень абонентами розмірів цих тарифів та строків їх введення (п. 1.10 Правил). Водоканал має право встановлювати тарифи на здійснені послуги, виходячи з економічних обґрунтованих витрат та встановлених рівнів рентабельності у розмірі 10 % від собівартості, не частіше одного разу у квартал (Постанова Ради Міністрів АРК від 25.01.1996 № 27 від 22.08.2000 № 277). Про зміну тарифів та їх величин Водоканал повідомляє абонента не пізніш ніж за 5 днів до їх введення через засоби масової інформації" (том 1, арк. с. 82).

Відповідно до пункту 2 Договору Абонент надає паспорт водокористувача, в якому відображається відомча приналежність підприємства, профіль виробництва, характеристика води, водопроводу, і випуску каналізації, наявність приладів обліку, резервуарів добового запасу води, оборотних циклів системи технічного водопостачання, очисних споруд промислових стоків, а так само генеральний план з мережами водопроводу та каналізації за площею підприємства, численність персоналу по категоріям умов праці, розрахунок потреби води окремо на виробничі та комунальні потреби до 15 жовтня щорічно.

Пунктом 5 цього Договору визначено, що зняття показників водомірів та витратомірів здійснюється представником Водоканалу не рідше одного разу на місяць у присутності представника абонента, який сприяє представнику Водоканалу, а також забезпечує його безпеку в проведенні робіт.

Згідно з пунктом 6 Договору при неможливості зняття показань водолічильників або водомірів службою Водоканалу з вини Абонента, у тому числі при невиконанні Абонентом вимог охорони праці в місці установки водоміра, представник Водоканалу складає акт і витрата води визначається відповідно до п. 9.6 Правил (за пропускною здатністю труби вводу) з моменту останнього зняття показань водолічильника або водоміра до дня усунення зазначених порушень.

Пунктом 8 Договору визначено, що Абонент зобов'язаний отримувати рахунки за спожиту воду та послуги з каналізації в абонентському відділі Водоканалу до 20 числа кожного місяця та сплачувати їх протягом 5 банківських днів з дня отримання.

При цьому, додатковою угодою до Договору № 663 пункт 8 Договору доповнено підпунктами, якими визначено, що у випадку, якщо Абонент, оплачуючи послуги з водопостачання та водовідведення, вказує призначення платежу і за який місяць, а сума платежу перевищує нарахування вказаного місяця, Водоканал самостійно розподіляє суму, що залишилася на погашення наявних боргів у порядку: 1.Оплата боргу, визнаного рішенням суду а) інформаційні послуги; б) держмито; в) 3 % річних; г) пеня; д) перевитрата ліміту; е) інфляційні витрати; ж) довгострокова заборгованість по послугах. 2. Оплата боргів, що утворилися в результаті прострочення платежу в межах строку позовної давності: а) пеня; б) перевитрата ліміту в) довгострокова заборгованість по послугах; г) поточна заборгованість.

У такому ж порядку будуть розподілятися платежі, що надійшли, в разі якщо Абонент не вказує призначення платежу, за який місяць проводить оплату, або іменує його авансом.

Абонентам, які мають на своєму балансі житловий фонд, необхідно при оплаті у платіжному дорученні вказувати „оплата послуг на комунальні потреби" або „оплата послуг на виробничі потреби". У разі недотримання даної вимоги Водоканал самостійно в першу чергу погашає нарахування по житловому фонду, останню суму по підприємству - в порядку, зазначеному вище.

Відповідно до пункту 9 Договору абонентам, яким подача води обмежується, вода відпускається у розмірі ліміту, затвердженого виконкомом міської Ради. Про розмір ліміту Водоканал повідомляє Абонента додатковим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 11 Договору при виявленні представником Водоканалу самовільного приєднання до комунального водопроводу, витоку води в мережах абонента, яка виникла внаслідок розморожування, інших пошкоджень його мережі або нераціональної витрати води, коли водолічильника на вводі немає або коли витік води не фіксується водолічильником, Водоканал складає акт і виробляє розрахунок витрати води виходячи з пропускної здатності труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу до усунення недоліків.

Пунктом 12 Договору визначено, що прийом стоків проводиться в кількості, рівній кількості відпущеної води, в тому числі і згідно з актами, складеними з порушенням Правил користування системами комунального водопостачання. У разі виявлення додаткових скидів у періоди дощів та сніготанення, абоненти сплачують рахунки за скид стоків по даним гідрометеостанції або п. 9.6 Правил.

Згідно з пунктом 19 Договору цей договір укладається терміном по листопад 2003 року, набирає чинності з дня підписання та вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї зі сторін про відмову від цього договору.

Докази припинення дії Договору в матеріалах справи відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Договір продовжує діяти станом на день розгляду справи в суді.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у період з 01.07.2007 по 20.03.2012 в частині оплати за надані позивачем послуги з водовідведення стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відпуск води та прийом стоків до комунальної каналізації здійснюється на підставі умов договору № 663 від 01.11.2000 та додаткової угоди до нього. В регулюванні інших питань користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації сторони повинні дотримуватись Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 за № 165/374, які діяли у період з 01.07.2007 по 27.06.2008.

Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу (пункт 1.2. Правил)

Пунктом 9.6. Правил встановлено, що при виявленні представником Водоканалу витоку води з мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості пуску води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води до дня її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.

Згідно з пунктом 11.1. Правил кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.

Якщо вести облік води за водолічильником неможливо з причин, що не залежать від абонента (зняття водолічильника представником Водоканалу, запітніння скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи водолічильників через несправності, що виникли в його механізмі тощо), кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи приладів обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше 10 днів (пункт 11.2. Правил).

Згідно з пунктом 11.3. Правил в окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність установки водолічильника тощо) розрахунок витрат води абонентами, що не мають вимірювальних приладів, за узгодженням з Водоканалом виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади (рекомендовані норми - додаток № 2 та норми БНіА - додаток № 3) - за кількістю календарних днів користування водопроводом за цей період.

Пунктом 12.15. цих Правил визначено, що у разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з пунктом 9.6. цих Правил.

Згідно з пунктом 21.4. Правил у разі розрахунків за воду за пропускною здатністю труби вводу вважається, що кількість стічних вод дорівнює кількості води, визначеної згідно з пунктом 9.6. цих Правил.

З 27.06.2008 діють Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627.

Згідно з пунктом 1.6. цих Правил за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньо будинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до пункту 3.9. вказаних Правил рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

Згідно з пунктом 10.1. Правил у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на зводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з пунктом 3.3. цих Правил.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання. Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

На виконання умов Договору № 663 від 01.11.2000 Водоканал надавав Абоненту послуги з водопостачання та водовідведення, виставляв рахунки на оплату, Абонент частково здійснював оплату отриманих послуг. У разі виявлення витоку води при пошкодженому водолічильнику або при його відсутності, а також при пошкодженні систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення Водоканал оформляв передбачені Договором акти. Суми, розраховані за цими актами, включені в рахунки на оплату, надані Абоненту згідно розрахункам за пунктами 6, 11, 12 Договору, відповідно до пункту 3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та згідно з пунктом 2.1. розділу 2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Суд першої інстанції, посилаючись на висновок експерта №179/12 від 29.01.2013, задовольнив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.06.2009 по 16.07.2012 в розмірі 260015,38 грн., з яких: 222290,52 грн. - основна заборгованість, 3343,68 грн. - штраф за перевищення ліміту, 34381,18 грн. - пеня.

До вимог про стягнення суми 212774,99 грн. за період з 01.07.2007 по 31.05.2009 суд застосував за заявою відповідача загальний строк позовної давності.

Проте, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ним було оплачено заборгованість в розмірі 8639,63 грн., а не 3042,93 грн., як вказано в рішенні суду.

Судом апеляційної інстанції було витребувано у відповідача відповідні платіжні доручення на підтвердження його доводів (том 4, арк. с. 185-189).

На вимогу судової колегії між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, про що складено акт (том 5, арк. с. 4-5). Позивачем був наданий новий розрахунок заборгованості, з врахуванням наданих відповідачем платіжних доручень.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не були враховані всі проплати, здійснені відповідачем. При цьому, колегія звернула увагу на те, що в платіжному дорученні №535 від 22.06.2012 вказано призначення платежу: за воду за 2009-2010 р.р.

Відповідно до частин першої та третьої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, оскільки відповідач в червні 2012 року оплатив частину заборгованості за 2009-2010 роки, та такими своїми діями визнав свою заборгованість перед позивачем та відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перервав строк позовної давності, то судова колегія вважає, що стягненню підлягає заборгованість, починаючи з 01.01.2009, тоді як не дослідивши вказані обставини, суд першої інстанції помилково застосував строк позовної давності, стягнувши заборгованість за 3 роки, що передували зверненню позивача до суду з 01.06.2009 по 20.03.2012.

З акту взаємної звірки розрахунків за період з 01.01.2009 по 07.06.2013 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2009 по 20.03.2012 складає 257803,86 грн. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

При цьому, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що оспорює не розмір заборгованості, а сам факт нарахування даних сум по показникам, які були зняті позивачем в односторонньому порядку, без участі відповідача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія дійшла висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість в розмірі 257803,86 грн.

Позивачем був також наданий розрахунок заборгованості за перевищення договірних об'ємів водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2009 по 20.03.2012, сума якого склала 3343,68 грн.

Судова колегія вважає позовні вимоги про стягнення штрафу за перевищення ліміту споживання в розмірі 3343,68 грн. такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно п. 2, п. 9, п. 10 договору № 663 від 01.11.2000 при укладенні договору абонент зобов'язаний надати розрахунок споживання води окремо на виробничі та комунальні потреби до 15 жовтня щорічно. Про розмір ліміту водоканал повідомляє абонента додатковим сповіщенням, яке є невід'ємною частиною договору. Вода, яка використана понад затвердженого ліміту, сплачується у п'ятикратному розмірі тарифу.

Відповідно до п. 2.1 р. 2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженої Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим у Мін'юсті України 26.04.2002 за №402/6690, підприємства, що здійснюють скид та не мають договору (або по закінченні строку його дії), сплачують Водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.

У 2007, 2009, 2010 роках відповідач не надавав до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" розрахунки водоспоживання у розрізі по кварталах та згідно з отриманими сповіщеннями поквартальні ліміти водоспоживання і водовідведення встановлені не були. Сповіщення про розмір встановленого ліміту в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з викладеним, колегія вважає, що позивач правомірно здійснив нарахування штрафу за перевитрату ліміту, а суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги в цій частині в розмірі 3343,68 грн.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 34381,18 грн., судова колегія зазначає наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення пені в розмірі 34381,18 грн., посилався на розрахунок експерта.

Проте, дослідивши вказаний розрахунок експерта, колегія суду з'ясувала, що пеня, по-перше, була нарахована на всю суму заборгованості без врахування строку позовної давності, а по-друге, без дотримання вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Суд першої інстанції при розгляді позовних вимог в цій частині не звернув увагу на дані обставини, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення пені в заявленому розмірі.

Позивачем на вимогу судової колегії був здійснений перерахунок пені.

Перевіривши наданий розрахунок, судова колегія вважає його вірним, таким, що відповідає вимогам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, та задовольняє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 815,33 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вказував на те, що належним доказом, що підтверджує обсяги спожитої відповідачем води, можуть бути документи про зняття показань водомірів, складені спільно двома представниками сторін, а позивачем до позовної заяви не надано жодного документа, який би підтверджував присутність представника відповідача при фіксуванні показань засобів обліку, у зв'язку з чим враховувати вірогідність зазначених позивачем показань не можна.

Проте, судова колегія відхиляє такі доводи відповідача, оскільки докази надіслання будь-яких претензій за неналежне надання рахунків (обчислення суми, тарифікація) відповідно до пункту 8.2 Договору, в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідач частково здійснював оплату отриманих послуг, та тим самим визнавав суму, належну до сплати.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень також посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив балансову приналежність внутрішньобудинкових систем водопостачання. На думку відповідача, оскільки позивач є виробником послуг централізованого водопостачання та водовідведення, то саме він зобов'язаний обслуговувати дворові мережі. Тобто, у формування тарифу на обслуговування будинків та прибудинкової території повинно включатись обслуговування тільки водопровідних мереж, що знаходяться всередині будівлі, а обслуговування інших мереж водопроводу в тариф включатись не повинно.

Судова колегія вважає такі твердження невірними, оскільки точки обліку, заявлені у позові, знаходяться на балансі відповідача на підставі того, що він є балансоутримувачем вказаних будинків, будь-яких доказів, зокрема, належним чином складних актів про передачу мереж на баланс іншим особам, суду надано не було, а тому позивачем правомірно були здійснені нарахування за надані ним послуги.

Щодо доводів відповідача про те, що засоби обліку, за якими веде розрахунки позивач, не мають повірочних пломб, не опломбовані виробником, а тому приймати до уваги показники даних приладів обліку не можна, колегія зазначає наступне.

Прилади обліку холодної води в будинках міських рад встановлені Відділом капітального будівництва Ялтинської міської ради згідно з Програмою розвитку системи водопостачання Великої Ялти на період 2005-2007 років, затвердженої рішенням №2 Ялтинської міської Ради від 27.01.2005 (том 4, арк. с. 158).

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №2416 від 14.11.2008 зобов'язано позивача забезпечити цілісність та належну експлуатацію водомірних вводів в житлові будинки міських рад на території Великої Ялти до передачі затрат з балансу Відділу капітального будівництва Ялтинської міської ради (том 4, арк. с. 139).

Зазначені прилади обліку були передані позивачу без будь-яких документів та не знаходяться у нього на балансі, у зв'язку з чим у позивача не має зобов'язання проводити повірку цих приладів. При цьому, закінчення строку повірки приладів обліку не дає підстав вважати, що зняті з них показники є недостовірними.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, на час встановлення водомірів їх повірка не вимагалася, відповідач до нього з відповідного приводу не звертався.

Судова колегія зазначає, що наведені відповідачем обставини не спростовують факту фактичного використання останнім послуг по водопостачанню, що були надані позивачем, та не звільняють його від обов'язку оплачувати дані послуги.

Статтею 18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначений порядок оформлення претензій споживача до виконавця.

Зокрема, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Обсяги споживання, зазначені в щомісячних рахунках, жодного разу не були предметом звернення до позивача у встановленому законом порядку, як і питання сумісного зняття показників або дотримання терміну повірки засобів обліку споживання води.

Оскільки протягом всього часу надання послуг відповідач взагалі не звертався до позивача з будь-якими претензіями, то судова колегія вважає, що відповідач позбавлений можливості посилатися на дані обставини при розгляді питання про стягнення заборгованості за надані послуги.

Відповідач також стверджує, що позивачем не представлені підстави для нарахувань за адресами: Крупської 48/1, Крупської 38, Кірова 39, Червоних партизан 13, Кірова 81, кв. 3, проте в матеріалах справи містяться листи комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1", з яких вбачається, що вказані будинки знаходяться на його балансі (том 4, арк. с. 159-161).

Судова колегія також відхиляє доводи відповідача відносно того, що додаткова угода до Договору не може мати законної сили, тому що складена з порушенням законодавства, а ліміти споживання не встановлювались у передбаченому законом порядку, оскільки додаткова угода до Договору скріплена печатками сторін.

Що стосується доводів апелянта відносно того, що в рішенні господарського суду невірно вказане найменування відповідача, судова колегія зазначає, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013 виправлено описку в текстах ухвал від 02.07.2012, від 16.07.2012, від 24.07.2012, від 07.08.2012, від 31.01.2013, від 11.02.2013 та в тексті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2013 у справі № 5002-16/1804-2012, не зачіпаючи суті, вказано замість „Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційна організація №1" - „Комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Ремонтно-експлуатаційна організація №1".

На підставі викладеного, оскільки господарським судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі було неповно з'ясовано обставини справи, колегія суддів згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне змінити таке рішення суду.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2013 року у справі № 5002-16/1804-2012 змінити, виклавши пункти 2, 6 його резолютивної частини наступним чином:

„2. Стягнути з комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1" (вул. Красних Партизан, буд.26, м. Ялта, 98637; код ЄДРПОУ 24406623) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612; код ЄДРПОУ 03348005) 261962,87 грн., з яких: 257803,86 грн. - основна заборгованість 3343,68 грн. - штраф за перевищення ліміту водовідведення, 815,33 грн. - пеня, а також судовий збір у розмірі 5239,26 грн.

6. У стягненні 210827,49 грн. відмовити."

3. В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді К.В. Волков

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму"

(вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612)

2. Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Ремонтно-експлуатаційна організація № 1"

(вул. Красних Партизан, буд.26, м. Ялта, 98637)