Рішення

від 18.06.2013 по справі 2-1192/12

КАМ’ЯНОБРІДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬКА

Справа №2-1192/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м. Луганськ

Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,

при секретарі - КОРОБКІНІЙ О.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

КШУТАШВІЛІ В.О., ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська із вищезазначеним позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 30.06.2006 року між сторонами був укладений договір №DNH4КS11230737 відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 17 207,47 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 30.12.2009 року. У зв’язку з тим, що відповідач належним чином зобов’язання не виконує, станом на 30.07.2012 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 95480,86 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 13577,81 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом - 37525,62 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов’язання 39354,53 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 4522,90 гривень. У зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, та повідомила, що кредитний договір №DNH4КS11230737 з кінцевим терміном повернення 30.12.2009р. складається із заяви позичальника ОСОБА_4, Тарифів та ОСОБА_5 надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), відповідно до яких строк позовної давності щодо даних правовідносин складає п’ять років.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та заперечував проти їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_4 зазначив, що договору №DNH4КS11230737 від 30.06.2006р. він не укладав, з умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), зміст деяких пунктів якого суперечить змісту заяви про отримання кредиту, не ознайомлювався. Отримуючи кредит, ОСОБА_4 підписав лише заяву на його отримання, текст якої виконаний різним шрифтом, що ускладнює його прочитання і розуміння, та є порушенням Закону України «Про захист прав споживачів». Розмір заборгованості, на думку відповідача, також є невірним, у зв’язку із зазначенням у ньому недостовірних відомостей щодо здійснених ОСОБА_4 виплат за кредитом, які фактично дорівнюють майже 17 000,00 гривень. Крім того, умови договору укладеного між сторонами є несправедливими, у зв’язку із наявністю істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Також відповідач звернув увагу на те, що фактично ним було отримано кредит у сумі 13 877,00 гривень на придбання товару, а сума 3340,00 гривень є комісією банку за надані послуги, яка не передбачалась умовами кредитного договору. Однак, ігноруючи дану обставину, банк при розрахунку тіла кредиту, процентів, пені, штрафів, узяв за основу не фактично отриману суму 13 877,00 гривень, а ту, яка передбачена у договорі - 17207,48 гривень, що значно збільшило суму грошового зобов’язання. Посилання позивача на збільшену позовну давність згідно п.5.5. ОСОБА_5 договору є також безпідставними, оскільки ніяких умов ОСОБА_4 не підписував. Крім того, навіть при п’ятирічному строці позовної давності, вимоги про стягнення тілу кредиту, процентів, пені, штрафів за період з 30.06.2006р. по 26.09.2007р. є необґрунтованими. Також відповідач пояснив, що грошові кошти в кредит він брав у ЗАТ КБ «Приват Банк», у зв’язку з чим ПАТ КБ «Приват Банк» не має достатніх правових підстав для звернення до суду з даним позовом, оскільки ОСОБА_4 не переукладав з даним підприємством будь-яких договорів як з правонаступником організації в якій він отримав кредит.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В судовому засіданні встановлено, що 30.06.2008р. між сторонами був укладений договір №DNH4КS11230737 відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 17 207,47 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % (2,09х12=25,08) на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 30.12.2009 року. Вказаний договір укладений з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами, в тому числі і з видами штрафних санкцій, їх розміром, порядком нарахування.

Згідно умов укладеного кредитно-заставного договору, останній складається з Заяви позичальника №DNH4КS11230737 (а.с.5), тарифів (а.с.99) та ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт) (а.с.7-10). Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно ОСОБА_5. Заява позичальника підписана відповідачем, підписання окремо також і ОСОБА_5 не передбачено договором. Навпаки в ньому зазначено про те, що відповідач погоджується з тим, що заява і запропоновані позивачем ОСОБА_5 та тарифи і складають кредитний договір.

При укладені договору відповідач ОСОБА_4, як уже зазначалося вище, надав згоду на те, що заява разом із запропонованими позивачем ОСОБА_6 надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), тарифами складає між Позичальником та Банком кредитно-заставний договір. Вищезазначену згоду відповідач особисто засвідчив своїм підписом. Згідно п. 5.5. ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. Таким чином, відповідно п. 5.5. ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам («Poзcтpoчкa») (Стандарт), сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 5 років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Як вбачається з статуту ПАТ КБ «Приват Банк» та свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи №054809, за рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. тип Банку з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство. У зв’язку із зміною типу Банку змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.13, 14).

Кредитно-заставним договором №DNH4КS11230737 передбачено, що Банк надає Позичальнику строковий кредит на строк 42 місяці по 30.12.2009р. включно.

На виконання умов договору, ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахував грошові кошти у сумі 13 877,00 гривень на відповідний рахунок ПП ОСОБА_7 згідно рахунку-фактури №6_25 від 27.06.2006р. на придбання ноутбуку «Toshiba Tecra M4-S435» (а.с.6). Факт виконання банком обов’язків в даній частині та факт отримання товару не заперечується самим відповідачем, з пояснень якого вбачається, що після перерахуванням банком грошей на рахунок ПП ОСОБА_7, ним дійсно був отриманий ноутбук, який в подальшому ОСОБА_4 використовував на власний розсуд.

Крім того, на виконання умов договору, банком було перераховано 2359,09 гривень в рахунок комісії за розрахункове касове обслуговування згідно меморіального ордеру №ООА3 від 30.06.2006р.(а.с.72) та 971,39 гривень в рахунок оплати консультативних послуг згідно меморіального ордеру №60630В00А4 від 30.06.2006р.(а.с.73).

Таким чином, загальна сума отриманого ОСОБА_4 кредиту договором №DNH4КS11230737 від 30.06.2006р. по склала 17 207,48 гривень (із розрахунку: 13 877,00грн.+2359,09грн.+971,39грн.), як це і було зазначено у заяві позичальника, підписання якої відповідач не заперечує.

Посилання відповідача на неотримання ним консультативних послуг, а також відсутність його згоди на перерахування банком будь-яких комісій чи інших платежів окрім грошей, безпосередньо витрачених та оплату товару, спростовуються матеріалами справи, оскільки з заяви позивальника від 30.06.2006р. вбачається, що банк надає позичальку строковий кредит у сумі 17 207,48 гривень для повного розрахунку за товар, сплати комісії банку та ТОВ «Приват Кредит» за консультативні послуги. Крім того, з тексту заяви позивальника вбачається, що ОСОБА_4 отримав інформаційно-консультативну послугу від ТОВ «Приват Кредит» у повному обсязі до отримання кредиту та своїм підписом він підтверджує факт надання йому повної інформації про умови кредитування.

Згідно досягнутою між сторонами домовленості, відповідач зобов’язався сплачувати банку щомісячний платіж у період з « 21» по « 28» число кожного місяця сумі 622,76 гривень згідно з умовами укладеного договору. При цьому, у разі належного виконання ОСОБА_4 своїх обов’язків, сукупний розмір сплачених них сум мав скласти 26 155,892 гривень (а.с. 5-зворот).

Однак, як вбачається з довідки про рух коштів по кредитному рахунку (а.с.82-83), а також оглянутих у судовому засіданні оригіналів квитанцій, кредитні зобов’язання відповідачем виконувались несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Інформація щодо строків, сум та періодів здійснення ОСОБА_4 платежів, зазначена у вказаній довідці, відповідачем не оспорюється, як і не заперечується той факт, що свої зобов’язання перед банком він виконував по мірі можливості з урахуванням свого матеріального стану.

У зв’язку із неналежним виконанням за кредитним договором, станом на 30.07.2012 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 95480,86 гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 13577,81 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом - 37525,62 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов’язання 39354,53 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 4522,90 гривень (а.с.3-4).

До суду з даним позовом позивач звернувся 26 вересня 2012 року (а.с.2), тобто в межах п’ятирічного строку позовної давності, про який домовились сторони під час укладання кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, дійшов висновку про обґрунтованість вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та необхідність стягнення з ОСОБА_4 на користь банку заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку.

Посилання відповідача та невідповідність укладеного договору нормам чинного законодавства України, відсутності його згоди на отримання кредиту на ОСОБА_5 надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), та наявності значного дисбалансу між правами та обов’язками позивальника та кредитора суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

В період укладення даного договору сторони діяли добросовісно і дійшли домовленості відносно всіх основних і суттєвих його умов, в тому числі про юридичну природу договору, строк його дії, коло обов’язків і прав кожної з сторін. Зазначені умови договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, його форма і зміст відповідають ст. 203 ЦК України. Після укладення кредитно-заставного договору ОСОБА_4 його не оспорював, приступив до сплати кредиту та частково виконав взяті на себе зобов’язання, тобто погодився з умовами договору. На згоду відповідача з укладеним договором вказує і той факт, що він погодився отримати суму кредиту, отримав її та витратив за власним бажанням і на власний розсуд, придбавши ноутбук «Toshiba Tecra M4-S435». Таким чином, пояснення відповідача вказують лише на те, що фактично ОСОБА_4 виявив свою незгоду з наслідками вже укладеного договору після звернення банку до суду із даним позовом.

Із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору ОСОБА_4 в рамках розгляду даної справи не звертався.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки процитовані в письмових запереченнях норми даного Закону, викладені в редакції № 3795-VI від 22.09.2011, тобто набули чинності вже після отримання кредиту відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв’язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у сумі 954 гривня 81 копійка, а також витрати, пов’язані із публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Доводи відповідача про відсутність потреби щодо розміщення у пресі оголошення про його виклик суд вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2013р. ОСОБА_4 подав заяву про відкладення розгляду справи на 90 днів у зв’язку з від’їздом (а.с.86), після чого на виклики суду, надіслані відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України за адресою перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (м. Луганськ, вул. Ковпака, буд. 58), відповідач не з’являвся, рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштового відправлення були повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у зв’язку з чим, забезпечити явку відповідача у інший спосіб, не пов’язаний з публікацією оголошення у пресі, не виявилось можливим.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 259, 260, 261, 267, 526, 610, 625-627, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором №DNH4КS11230737 від 30.06.2006р. у сумі 95 480 (дев’яносто п’ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 86 копійок, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 13577,81 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом - 37525,62 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов’язання 39354,53 гривень, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень, штрафу (процентна складова) у розмірі 4522,90 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати з оплати судового збору в сумі 954 (дев’ятсот п’ятдесят чотири) гривня 81 копійок, та витрати, пов’язані із публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.О. ТЕМНІКОВА