Рішення

від 20.06.2013 по справі 906/630/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" червня 2013 р. Справа № 906/630/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Музичук К.В. - довіреність від 20.05.13р.

від відповідача: Макаренко М.О. - довіреність від 02.01.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК-Україна" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" (м. Коростень, Житомирська область)

про стягнення 300119,01 грн.

В судовому засіданні 13.06.13р. була оголошена перерва до 20.06.13р. о 11:30. з викликом сторін.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 160926,42 грн. заборгованості за отриманий товар, 12087,07 грн. пені, 5253,88 грн. 3% річних, 90044,49 грн. заборгованості за партію замовленого товару, але не отриманого відповідачем, 3922,46 грн. витрат, понесених за зберігання партії замовленого товару за договором від 16.05.2011 р. № 4/11 згідно укладеного позивачем з підприємством облспоживспілки Житомирська універсальна база" договором оренди об'єкта нерухомості від 18.01.2012 р.№4 разом з комунальними послугами.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на послуги адвокати в розмірі 22 000грн. з правової допомоги по справі №8/5007/1021/12,яка розглядалась господарським судом Житомирської області та Рівненським апеляційним господарським судом.

22.05.2013 р. від представника позивача в обґрунтування позовних вимог надійшли письмові пояснення по справі №906/630/13 (т.1 а.с.117-124).

13.06.13р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що враховуючи, що оригінали необхідних документів, отримали із запізненням, то згідно п.7.7 Договору взагалі відповідач має право затримувати оплату, а враховуючи вищевикладене, ні пеня, ні 3% річних нараховуватися не може.

В матеріалах документообігу з Позивачем не було знайдено узгодженого замовлення, на яке посилається Позивач і копію якого він надав. Копія замовлення, на яке посилається Позивач, містить щось схоже на підпис не відомої особи - не зазначено ні П.І.Б., ні посади цієї особи, й ідентифікувати її не можливо.

Єдиною особою, яка уповноважена укладати угоди (в т.ч. підписувати замовлення, специфікації) від імені Відповідача у відносинах з Позивачем, є директор Середов Ігор Геннадійович, який підписав договір поставки №4/11 від 16 травня 2011 року, але підпис на замовленні, копію якого надав Позивач містить підпис зовсім іншої особи, ідентифікувати яку не можливо.

Крім того, згідно ст.241 ЦК України, угода укладена представником з перевищенням повноважень створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у випадку наступного погодження угоди цією особою.

На сьогодні так і не підписана Специфікація, яка б могла підтвердити (погодити) існування наданого Позивачем до позову замовлення (у вигляді сумнівної копії) ймовірного представника, який у будь-якому випадку (якщо навіть припустити що таке замовлення могло плануватися) перевищив свої повноваження.

Договором передбачена передплата, а передплата може бути здійснена тільки на підставі рахунку, який може виставлятися тільки в разі узгодження ціни - підписання специфікації.

Наданий Позивачем до позову рахунок, містить ціну, яка не узгоджена Відповідачем.

Без узгодження будь-якої суттєвої умови (в тому числі ціни) не можна вважати угоду укладеною, а відповідно й приступати до її виконання. Крім того, однією із суттєвих умов при узгодженні поставки є узгодження ознак і якісних характеристик предмету поставки, а саме узгодження кольорових оригінал-макетів (п.2.1, 3.1 Договору, ст. 266, ст. 268 Господарського кодексу України), без яких Постачальник (Позивач) не може виготовляти Товар, тобто не може навіть приступати до виготовлення Товару. Оригінал-макети мають бути затверджені та підписані Покупцем. Кольорові оригінал-макети в електронному вигляді направляються Постачальнику, а останній роздруковує їх на кольоровому принтері та надає на узгодження Покупцю. Тільки за умови затвердження Покупцем кольорової принтерної копії (підготовленої Постачальником) оригінал-макету та у відповідності з нею могло здійснюватися виготовлення Товару.

Крім того, ні станом на 18.09.2012 року, ні станом на 23.04.2013 акт звіряння розрахунків наданий Позивачем не містить інформації щодо зобов'язань Відповідача по оплаті, на думку Позивача, замовленого Відповідачем товару, враховуючи що за Договором передбачена передплата, а рахунок №11 ніби то виставлений того ж таки 05.03.2012 року.

Цього рахунку не надавалося ні в день поставки за видатковою накладною №10 від 05.03.2012 року та специфікацією №5, ні під час розгляду спору щодо якості товару - цей рахунок ми побачили тільки разом із позовом, що зараз розглядається.

Враховуючи викладене, Позивач, якщо припустити існування такого замовлення, жодним чином не підтвердив існування такого замовлення, порушивши всі можливі умови Договору про порядок прийняття замовлення, але стверджує що не дивлячись ні на що виготовив його, зберігав його, але тільки зараз вирішив його продати, коли всі строки зберігання товару закінчилися (товар вже не придатний до використання, оскільки строк зберігання товару 6 місяців).

Отже Постачальник (Позивач) самовільно виготовив товар без відома Покупця (Відповідача) й безпідставно вимагає сплатити встановлену ним самостійно вартість такого товару, при цьому називає її заборгованістю, але в жодному акті звіряння розрахунків не відображає.

Враховуючи, що товар не був замовлений Відповідачем, то й витрати які могли виникнути у зв'язку із його зберіганням, не можуть стягуватися з Відповідача.

Послуги адвоката стосуються іншої справи, ніж розглядається зараз.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В першій інстанції було декілька засідань суду, а сума послуг складає 10 000 грн., в апеляційній інстанції було єдине засідання, а сума послуг чомусь складає 12000 грн.

Як визначалися ці суми витрат на послуги адвоката не відомо. Протоколів погодження договірної ціни, доказів сплати за адвокатські послуги (квитанцій про оплату правової допомоги, як зазначено в актах приймання виконаних робіт) не надано.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.(т.2 а.с. 4-7)

В судовому засіданні представники сторін надали суду письмові пояснення з документальним обґрунтуванням.

Представник позивача позов підтримав повністю.

представник відповідача проти позову заперечив.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.11р. між сторонами був укладений договір поставки № 4/11.

Згідно з п. 1.1 даного договору, постачальник відповідно з замовленням покупця зобов'язується систематично, регулярно поставляти і передавати у власність покупця визначений договором товар - поліграфічна продукція, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється на підставі узгоджених замовлення покупця та специфікації ( яка є додатком до договору згідно з п. 1.2).

Постачальник виготовляє товар та поставляє у строки, які встановлені в замовленні і специфікації.

Згідно п. 4.1 договору, покупець поставлений постачальником товар за узгодженими в специфікації цінами, що визначені за одиницю товару у видатковій накладній.

Розрахунки зо кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку згідно рахунку - фактури відповідно видатковій накладній у такому порядку: передоплата 20% від загальної вартості замовлення, залишкова частина сплачується протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару на склад та підписання відповідної видаткової накладної ( п. 5.1 договору).

Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі, або інший рахунок за бажанням постачальника ( згідно офіційного листа) ( п. 5.2 договору).

На виконання умов договору, позивачем було відпущено відповідачу товар на загальну суму 259896,90 грн. , що підтверджується видатковими накладними № 3 від 03.02.12р. на суму 169852,41 грн. та № 10 від 05.03.12р. на суму 90044,49 грн.

За отриманий товар, відповідач розрахувався частково, а саме за накладною № 3 від 03.02.12р. відповідачем сплачено 98970,48 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 160926,42 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаного сторонами.

Згідно умов договору, строк оплати за товар у відповідача настав по накладній № 3 від 03.02.12р. - 05.03.12р., а по накладній № 10 від 05.03.12р. - 04.04.12р.

Однак, відповідач в установлені строки розрахунок належним чином не провів.

У відповіді - повідомленні № 2032 від 23.04.12р. на претензію № 72 від 16.04.12р., в якій позивач вимагав здійснення оплати за поставлений товар, відповідач вказав, що поставлений позивачем товар не придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Крім того, повідомив про те, що до остаточного вирішення питання щодо якості поставлених товарів оплата здійснюватися не буде.

Позивачем було повторно направлено на адресу відповідача претензію з вимогою оплати товару та збитків.

Однак, відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Згідно п. 7.3 договору у разі порушення покупцем строків оплати постачальник має право вимагати від покупця, а останній зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача , розмір пені за прострочення плати по накладній № 3 від 03.02.12р. за період з 06.03.12р. по 06.09.12р. з суми боргу 70881,93 грн. становить 5331,03 грн., а по накладній № 10 від 05.03.12р. за період з 05.04.12р. по 05.04.12р. по 05.10.12р. з суми боргу 90044,49 грн., становить 6756,04 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 12087,07 грн.

Суд погоджується з розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача , правильність якого перевірена судом, розмір 3% річних від простроченої суми поставленого товару від 03.02.12р. становить 2411,93 грн., та від простроченого товару від 05.03.12р. становить 2841,95 грн.

Загальний розмір 3% річних становить 5253,88 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за партію замовленого товару у розмірі 90044,49 грн.

При цьому позивач посилається на те, що відповідно до п. 2.2 договору покупець направляє постачальникові замовлення на товар в електронному або факсимільному вигляді. У замовленні вказується найменування товару, його кількість та строки поставки. Постачальник готує специфікацію та направляє її покупцю для узгодження, при цьому сторони домовилися, що якщо постачальник не підготує і не направить специфікацію у встановлений строк ( 48 годин з моменту отримання), то замовлення вважається затвердженим і поставка повинна бути здійснена в асортименті, кількості та строки в нього встановлені за звичайними цінами.

Відповідно до замовлення відповідача № 93 від 31.01.12р. виготовлена та зберігається на складі позивача з 05.03.12р. партія замовлення товару - дой-пак Крем - мило з мигдальним молочком Д/460 мл - 1473 кг.

Керуючись умовами договору, позивач підготував до поставки необхідний товар. Однак, на усні повідомлення про надходження товару на склад позивача відповідач не відповідав та свою готовність прийняти товар будь-яким чином не виражав. Тоді позивачем була направлена претензія вих. № 72 від 16.04.12р. відповідачу, в якій було письмово повідомлено останнього про необхідність прийняти вказану вище партію товару та оплатити її вартість.

Однак у відповіді-повідомленні вих. №2032 від 23.04.12р. відповідач не повідомив про готовність прийняти товар та зазначив, що до остаточного вирішення питання щодо якості поставлених товарів оплата здійснюватись не буде.

Таким чином, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити розрахунок за замовлений товар, що був належним чином оформлений позивачем до поставки товар, однак, у зв'язку з невиконанням умов укладеного договору відповідачем, не отриманий ним.

У п. 2.2 договору зазначено, що у разі , якщо постачальник не підготує та не направить специфікацію у встановлений строк, то замовлення вважається затвердженим і поставка повинна бути здійснена в асортименті, кількості та строки в нього встановлені за звичайними цінами.

Відповідно до ст. 14, п. 14.1 та п. 14.1.71 Податкового кодексу України, звичайною ціною ціна товарів ( робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом.

У замовленні № 93 від 31.01.12р. встановлена ціна 4,825 євро ( без ПДВ) за 1 кг товару (Крем - мило).

Офіційний курс євро по відношенню до гривні, встановлений НБУ 05.03.12р. становить 10,55774 грн.

Таким чином, ціна для партії товару становить 90044,49 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану вартість товару.

Однак, суд відмовляє в задоволенні даної вимоги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Також, в п. 5.1 договору зазначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку згідно рахунку - фактури відповідно видатковій накладній у такому порядку: передоплата 20% від загальної вартості замовлення, залишкова частина сплачується протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару на склад та підписання відповідної видаткової накладної.

Таким чином, обов'язок оплати товару у відповідача настає лише після здійснення даної партії товару та підписання відповідної видаткової накладної.

Позивачем не надано суду доказів , що товар, а саме дой-пак Крем - мило, на суму 90044,49 грн., був поставлений відповідачу. Також, в матеріалах справи відсутня підписана відповідна видаткова накладна.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму витрат, які були понесені за зберігання партії замовленого товару у розмірі 3922,46 грн.

При цьому позивач посилається на те, що з урахуванням того, що відповідачем було порушено умови договору, а саме не прийнято товар, належним чином підготовлений до поставки, позивачем були понесені збитки, пов'язані із необхідністю зберігати вказану партію товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 225 ГКУ під збитками розуміється витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У с. 1 ст. 225 ГК України, зазначено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати ( штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ГКУ, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Вказана партія товару зберігалась у складському приміщенні відповідно до договору оренди об'єкта нерухомості № 4 від 18.01.12р., укладеного між позивачем та підприємством облспоживспілки "Житомирська універсальна база".

Відповідно до умов вказаного договору, орендна плата об'єкта оренди за 1 кв.м. становить 18 грн.

Крім орендної плати позивач на підставі показників лічильників та після отримання рахунків відшкодовує вартість усіх комунальних послуг ( водо - , енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок тощо) та експлуатаційних послуг та витрат.

А також орендна плата, за умовами договору оренди об'єкта нерухомості № 4 від 18.01.12р., щомісячно збільшується з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України. З урахуванням цього відбувається коливання ціни за 1 кв.м. орендованого складського приміщення.

З огляду на викладене, позивач просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати завдані збитки в розмірі 3922,46 грн.

Відповідно до ст. 623 ч.2 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором.

Суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги, так як позивачем не надано доказів, що в разі належного виконання умов договору відповідачем ним би не сплачувалась орендна плата згідно укладеного договору оренди № 4 від 18.01.12р. та інші витрати.

Крім того, згідно п.п.2.8 договору від 16.05.2011 р. №4/11 поставка товару згідно замовлення 31.01.2012 р. здійснюється на склад покупця,м. Вишневе, а не в орендоване 18.01.2012 р. позивачем приміщення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача 160926,42 грн. боргу, 12087,07 грн. пені, 5253,88 грн. 3% річних та відмовляє в іншій частині позову.

Також, позивач просить зобов'язати відповідача відшкодувати витрати, які були понесені на послуги адвоката, в розмірі 22000 грн.

Однак, суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, так як позивачем не доведено, що витрати на послуги адвоката понесені саме при розгляді справи 906/630/13.

З обґрунтування даної вимоги, вбачається, що дані витрати позивачем були понесені при розгляді справи № 8/5007/1021/12.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фармацевтична Фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" ( 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Залізнична, 2, код 31231634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК - Україна" ( 10004, м. Житомир, вул. Офіцерська, 18, кв 34, код 36617727) - 160926,42 грн. боргу, 12087,07 грн. пені, 5253,88 грн. 3% річних, 3565,35 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.06.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 сторонам